Обговорення:Дієприкметник

Статистика відвідуваності сторінки «Дієприкметник»

Складна тема

Дієприкметник — досить складна для розуміння форма дієслова. Крім того, прошу звернути увагу, що питання вживання активних дієприкметників теперішнього часу досить дискусійне. Тут не може бути однозначної відповіді: вживати чи не вживати. Дієприкметник - моя улюблена тема в українській граматиці (колись навіть написав статтю і планую написану нову). Як філолог, не міг не внести суттєві коригування в статтю, яку майже переписав. Звісно, вона потребує доповнення, але прошу інших дописувачів не робити спонтанних правлень. --Bulakhovskyi (обговорення) 21:01, 11 січня 2015 (UTC)

• О! Добре, що взялися допрацьовувати. Стаття була в жахливому стані. І все-таки, може зняти того завідуючого з прикладів? (Та моя правка, яку Ви відкинули). Так уже не пишуть навіть в офіційних переліках посад. (До речі, єдине слово, яке мені щойно підкреслив браузер як написане з помилкою.) Ну, не нормативне вже воно, і в сучасних орфографічних словниках його немає. --Yaryna ya (обговорення) 11:27, 15 січня 2015 (UTC)
  • Вітаю. Не все так просто, як здається. По-перше, нормативний статус активних дієприкметників залишається дискусійним. По-друге, у статті йдеться про дієприкметник у загальнонародній мові взагалі, а не лише в літературній. Тому такі приклади цілком доречні. У таких випадках приміткою можна вказати, що такі форми не радять вживати в літературній мові. --Bulakhovskyi (обговорення) 21:59, 15 січня 2015 (UTC)

А коли завідуючий — дієприкметник ?? Практично завідуючий — іменник. Ще є іменник завідувач: завідувач відділу. Для прикладу можна взяти слово хрещений: [[1]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 21 жовтня 2016 (UTC)

@Микола Івкі: а хіба існує слово завідуючий?74.59.135.216 19:03, 4 червня 2019 (UTC)

74.59.135.216. Є СУМ-20. Там є слово завідуючий як іменник чоловічого роду ([[2]]). --Микола Івкі (обговорення) 10:45, 5 червня 2019 (UTC)

Стабілізація

Стаття є особливо популярною. Крім того, часто піддається вандалізму та іншим некоректним змінам. Зважаючи на це, враховуючи велику ймовірність вандалізму (а він вже традиційний, сезонний, як тільки доходить в шкільній програмі - так відразу), встановив на статтю параметр стабілізації. За умовчанням звичайним користувачам показуватиметься стабільна (остання перевірена патрульним) версія сторінки. --Максим Підліснюк (обговорення) 16:09, 12 січня 2015 (UTC)

Дякую . --Bulakhovskyi (обговорення) 16:37, 12 січня 2015 (UTC)

Анонім

‎Стефанко1982. Див. історію статті. Користувача 95.67.123.90 треба заблокувати ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:56, 8 грудня 2017 (UTC)

@Микола Івкі: З цієї адреси протягом тривалого часу робляться вандальні правки. Є можливість, що ція ІР-адреса не динамічна. Поки-що заблокував на 3 дні. Якщо у майбутньому побачите вандалізми з цієї адреси - повідомте мене. Можна заблокувати на довше.--Стефанко1982 (обговорення) 13:26, 8 грудня 2017 (UTC)

Приклади

Оцей приклад поганий: "Дети, сидящие за партами → Діти, які сидять за партами" - адже в українській мові активні дієприкметники нормально творяться. "Діти, сидячі за партами" цілком граматично припустиме [3], [4]. Замінити б на щось інше.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 3 січня 2018 (UTC)

Ще Кримський у ХІХ сторіччі писав, що в українській НЕМАЄ активних дієприкиетників ВЗАГАЛІ (ні теперішнього, ні минулого часу). Форми на -чий -- це звичайні якісні прикметники і вони позначають постійну ознаку; форм на -вший я взагалі ніколи не бачив. 74.59.135.216 03:42, 25 травня 2019 (UTC)

Дієприкметники, зокрема, палаючий ([[5]]), побілілий ([[6]]). --Микола Івкі (обговорення) 09:52, 4 червня 2019 (UTC)

Ну добре, добре, про форми на -лий я частково згоден, їх ще можна назвати дієприкметниками. А от щодо форм на -чий, це не дієприкметники, бо

1) вони не можуть утворюватися від кожного дієслова

2) вони не мають дієприкметникового значення

3) форми на -чий, утворені від перехідних дієслів, не можуть приймати прямий додаток (на відміну від форм на "-щий" в російській) 74.59.135.216 19:07, 4 червня 2019 (UTC)

74.59.135.216. Хочете сказати, що, зокрема, слово палаючий не може бути дієприкметником ? Майже цитую з джерела.

А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході,.. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Нечуй-Левицький, I, 1956, 352);

Високий, з розкошланим волоссям, з безтямним поглядом, палаючий від внутрішнього жару, хворий виривався з Карпових рук (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 70);

Дома мати жахнулася, побачивши палаюче войовничою силою, подряпане, з гостро блискучими очима обличчя доньки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 129);

Майже цитую зі статті. Активні дієприкметники тепер творяться лише від неперехідних дієслів --Микола Івкі (обговорення) 11:19, 5 червня 2019 (UTC)

Чи є в сучасній літературній мові дієприкметник „сидячий“ ?? Приклади в СУМ-11 — не дієприкметники, а прикметники. Інші приклади також невдалі. Сидячий (за столом) — іменник. Сидяча квітка є. Чи є „сидячий генерал-майор“ ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 13 травня 2018 (UTC)

Ще один приклад "вічний". У даній статті поруч відмінюються такі слова "вічний" і "керований", як дієприкметники, хоча слово "вічний" явно являє собою чистий прикметник. [Maximille 22:16, 17 квітня 2018‎]

Прикметник „вічний“ — для порівняння, його можна вилучити. --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 13 травня 2018 (UTC)

Категорія часу ??

• Чи мають сучасні укр. дієприкметники категорію часу ??

Підтримую думку, що не мають.

Наслідок.

Терміни «дієприкметник минулого / теперішнього часу» застаріли. --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 11 вересня 2019 (UTC)

Творення і правопис дієприкметників

[7]. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 12 вересня 2019 (UTC)

Активний / пасивний ?

Замріяний (активний: [8], пасивний: [9]). --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 12 вересня 2019 (UTC)