Traversia lyalli

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Traversia lyalli
XenicusInsularisKeulemans.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Acanthisittidae
Рід: †Новозеландське воловеочко (Traversia)
Вид: †Стівенське воловеочко
Біноміальна назва
†Traversia lyalli
Rothschild, 1894
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Xenicus lyalli
EOL logo.svg EOL: 915641
ITIS logo.svg ITIS: 563710

†Стівенське воловеочко (†Traversia lyalli) — вимерлий вид птахів родини Стрільцеві.

Відкриття[ред. | ред. код]

Доглядач маяка на острові Стівенс (англ. Stephens Island) Девід Лаялл (англ. David Lyall) продав екземпляри науковцю Генрі Траверсу, що перепродав його британському багатію зоологу Вальтеру Ротшильду (англ. Walter Rothschild). Останній і описав його як новий вид. Один зі зразків був виданий авторитетному орнітологу з Нової Зеландії серу Вальтеру Баллеру (англ. Walter Buller), який ймовірно вперше описав птаха.

Будова[ред. | ред. код]

Пташка мала поцятковане коричнево-оливкове оперення з жовтою смугою на очах. Найбільш ймовірно, що пташки не могли літати. Це найвідоміша з п'яти нелетючих співочих птахів, усі з яких населяли острови та усі з яких уже зникли.

Пташка вважається також однією з найменших серед нелетючих. Її дзьоб довжиною всього 14 мм, крила 46—49 мм і хвіст 17 мм.[2]

В природному середовищі пташку спостерігали всього двічі. Вона вела нічний спосіб життя і швидко бігала по камінню як миша.[3]

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Населяла острови Нової Зеландії, але через інтенсивну експансію європейських хижаків там вимерла. Популяція лишилася ще на якийсь час на острові Стівенс (Stephens Island) біля Нової Зеландії. Цей острів має розмір всього 2,6 км2.

Вимирання[ред. | ред. код]

Пташка вимерла через появу в екосистемі островів невідомих раніше тварин (коти, щури). За схожим сценарієм вимерли інші дрібні нелетючі острівні птахи. Наразі така доля може спіткати найменшу живу нелітаючу пташку Atlantisia rogersi з архіпелагу Тристан-да-Кунья.

Також існує легенда, що домашній кіт першовідкривача пташки на прізвисько Tibbles винищив один усю популяцію стівенського воловогоочка.[4]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Traversia lyalli: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. TerraNature | New Zealand Ecology — Wren. terranature.org. Процитовано 2018-12-16. 
  3. Lyall's wren | New Zealand Birds Online. www.nzbirdsonline.org.nz. Процитовано 2018-12-15. 
  4. The Lyall's wren (Traversia lyalli) is the only species to have been hunted to extinction by a single cat (or so the legend says). steemit.com (en). Процитовано 2018-12-15.