Вдовичка білочерева
| Вдовичка білочерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) _female.jpg) Самець і самиця
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vidua macroura (Pallas, 1764) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Fringilla macroura Pallas, 1764
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вдовичка білочерева[2] (Vidua macroura) — вид горобцеподібних птахів родини вдовичкових (Viduidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид досить поширений в Субсахарській Африці, за винятком спекотних пустель. Завезений в Пуерто-Рико, Сінгапур та Каліфорнію. Живе у саванах та лісах міомбо.
Опис[ред. | ред. код]
Дрібний птах, завдовжки 11-12 см, вагою 12-19 г. Розмах крил до 20 см. Це стрункий на вигляд птах, із закругленою головою, міцним і конічним дзьобом, загостреними крилами та хвостом з квадратним закінченням.
У самців голова, спина, крила та хвіст чорні, лише криючі крил білі. У шлюбний період чотири центральних пір'їни хвоста стають довгими та стрічкоподібними, виростаючи до 30-32 см завдовжки. Щоки, сторони шиї, горло, груди та черево білі. У самиць оперення коричневе, світліше на нижніх частинах тіла, з чорними смугами на голові, спині та крилах. Дві чорні смуги проходять через очі, ще дві - від лоба до потилиці. У обох статей очі коричневого кольору, а дзьоб і ноги у самиць рожево-сірі та червоні у самців, яскравіші в період спаровування.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Поза сезоном розмноження трапляється у змішаних зграях з астрильдовими і ткачиковими. Живиться насінням трав, яке збирає на землі. Рідше поїдає ягоди, дрібні плоди, квіти, комах.
Розмноження[ред. | ред. код]
Сезон розмноження збігається з завершальною фазою сезону дощів і триває з липня по вересень. Гніздовий паразит. Підкладає свої яйця у гнізда різних видів астрильдів (загалом відомо 24 види птахів-господарів). За сезон самиці відкладають 2-4 яйця. Пташенята вилуплюються приблизно через два тижні після відкладення: вони народжуються сліпими і немічними. Вони мають мітки на сторонах рота і горла, ідентичні тим, як у пташенят астрильдів, внаслідок чого їх не можна відрізнити. Пташенята ростуть разом з пташенятами прийомних птахів, слідуючи їхньому циклу росту. Вони залишають гніздо через три тижні після вилуплення, але незалежними стають до півторамісячного віку. Часто ці пташенята залишаються у зграї своїх прийомних батьків.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Vidua macroura: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 1 липня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Pin-tailed whydah – Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.].
- Pin-tailed whydah videos, photos & sounds [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |