Лорі-самітник
| Лорі-самітник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vini solitaria (Suckow, 1800) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus solitarius Phigys solitarius Vini solitarius | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ло́рі-самі́тник[2] (Vini solitaria) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Фіджі.
.jpg)
Довжина птаха становить 20 см. У самців щоки, голо, груди і верхня частина живота яскраво-червоні, тім'я темно-фіолетове. Потилиця зелено-червона, деякі пера на ній видовжені. Крила, спина і хвіст зеленуваті. Нижня частина живота фіолетова. Дзьоб жовтувато-оранжевий, лапи рожевувато-оранжеві, райдужки оранжево-червоні. У самиць верхня частина голови блідіша, зеленувате. Молоді птахи мають дещо блідіше забарвлення, груди і верхня частина живота у них поцятковані фіолетовими смужками, дзьоб коричневий, очі світло-карі.
Лорі-самітники мешкають на більшості фіджійських островів. Викопні рештки свідчать про те, що раніше вони мешкали також на Тонзі, однак вимерли там після появи на островах полінезійців[4]. Лорі-самітники живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються парами або зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням, нектаром і квітками, полюбляють плоди і квітки коралових дерев, кокосових пальм та інтродукованих африканських тюльпанових дерев (Spathodea campanulata). Гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 30 днів, пташенята покидають гніздо через 9 тижнів після вилуплення.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція червоногорлих лорікетів становить менш ніж 50 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих щурів, індійських мангустів і диких кішок.
- ↑ BirdLife International (2016). Vini solitaria. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Steadman D, (2006). Extinction and Biogeography in Tropical Pacific Birds, University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77142-7
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
- Forshaw, Joseph M. (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by Frank Knight. Princeton University Press. ISBN 0-691-09251-6.
- Low, Rosemary (1978). Lories and Lorikeets. Melbourne: Inkata Press. ISBN 0-909605-08-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |