Фіджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Фіджі
англ. Republic of Fiji
фідж. Matanitu Tugalala o Viti
фідж. гінді Fidźi Ganaradźja / फ़िजी गणराज्य

Прапор Герб
Девіз: «Rerevaka na Kalou ka Doka na Tui»
«Fear God and honour the Queen»
(«Бійся бога та поважай королеву»)
Гімн: God Bless Fiji
(Боже, благослови Фіджі)
Розташування {{{назва_род}}}
Столиця
(та найбільше місто)
Сува
18°10′ пд. ш. 178°27′ сх. д. / 18.167° пд. ш. 178.450° сх. д. / -18.167; 178.450
Офіційні мови Англійська, фіджійська, фіджійська гінді
Державний устрій Парламентська республіка
 - Президент Епелі Найлатікау
 - Прем'єр-міністр Франк Баїнімарама
 - Голова парламенту Джіко Лувені
Незалежність від Великобританії 
 - Дата 10 жовтня 1970 
Площа
 - Загалом 18 274 км² (155-та)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка жов. 2006 р. 905 949 (156-та)
 - Густота 46/км² (148-ма)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний 5,447 млрд $ (149-та)
 - На душу населення 6 375 $ (93-тя)
ІРЛП  (2004) 0,758 (середній) (90-та)
Валюта Долар Фіджі (FJD)
Часовий пояс  (UTC+12)
Домен інтернету .fj
Телефонний код +679

Респу́бліка Фі́джі — країна, що складається з 322 островів Меланезії в південно-західній частині Тихого океану, близько 110 островів — ненаселені; площа 18 333 км²; столиця Сува; найбільші острови Віті Леву (10 338 км²) і Вануа Леву (5550 км²), гористі, вулканічного походження, покриті тропічним лісом; політична система — суверена демократична республіка; експорт: цукор, кокосова олія, деревина, консервована риба, золото; важливе джерело доходу — туризм; населення 758 тис. (1989) (46 % фіджійців, що мають 80 % землі, і 49 % індійців, привезених у 19 столітті для роботи на цукрових плантаціях); мови: англійська, фіджійська, фіджійська гінді.

Історія[ред.ред. код]

Історія зміни офіційної назви країни[ред.ред. код]

Слово Фіджі (англ. Fiji) було спотворено європейцями, а саме британським мореплавцем Джеймсом Куком, який вперше наніс на карти сучасну назву островів. Фіджійці називали свою батьківщину «Віті» (Фіджі. Viti), проте тонганці вимовляли її як «Фісі» (Тонг. Fisi). Жителі островів Тонга здавна мали тісні зв'язки з фіджійцями, які вважалися в регіоні хоробрими воїнами і жорстокими канібалами, а їхня зброя та інші вироби користувалися великим попитом[1].

Офіційна назва країни в різні роки:

  • Королівство Фіджі (1871—1970).
  • Фіджі (1970—1987).
  • Республіка Фіджі (1987—1990 і з 2010).
  • Суверенна Демократична Республіка Фіджі (1990—1998).
  • Республіка Островів Фіджі (1998—2010).

Давня історія[ред.ред. код]

Фіджі були заселені приблизно 3,5 тис. років тому декількома групами мігрантів з центрального Вануату. На час появи на Фіджі європейців місцеве населення перебувало на стадії розкладання первіснообщинного ладу. Велися міжплемінні війни, поширеним був ритуальний канібалізм.

Відкриття європейцями[ред.ред. код]

Європейцями Фіджі був відкритий у 1642 році (голландцем мореплавцем А. Тасманом), проте пройшло понад півтора століття, перш ніж перші європейці оселилися на цих островах. Спочатку це були селяни-каторжники, торговці, матроси з потонулих кораблів. Потім прийшли місіонери. З 1860-х років європейці стали організовувати на Фіджі плантації бавовнику, а з 1870-х років бавовник у зв'язку із падінням цін на бавовну на світовому ринку був замінений цукровою тростиною.

Новітня історія[ред.ред. код]

У 1970 році Фіджі здобула незалежність від Англії. Рату Сір Камісезе Мара обраний першим прем'єр-міністром. У 1987 на загальних виборах владу здобула коаліція з індійською більшістю під керівництвом др. Тімосі Бавадра, але в цьому ж році відбулося два військових перевороти, Фіджі була оголошена республікою і повернулася в Співдружність, тоді ж була утверджена конституція. У грудні був відновлений цивільний уряд на чолі з лідером військового перевороту полковником Сітівені Рабука, що стежить за державною безпекою на посаді міністра внутрішніх справ. Нова конституція була запропонована в 1989. На загальних виборах створено коаліційний уряд, Рабука був названий президентом. Потім пройшли серії нових переворотів і нових виборів. Останній переворот відбувся 5 грудня 2006 року. Керівник збройних сил Фіджі Френк Байнімарама скинув прем'єр-міністра Лайсеніє Карасе і сам став керівником уряду і фактичним керівником країни.

Фізико-географічна характеристика[ред.ред. код]

Карта Фіджі

Держава Фіджі являє собою скупчення вулканічних і коралових островів, розташованих у південно-західній частині Тихого океану. Столиця країни, місто Сува, розташована приблизно в 1770 км на північ від Нової Зеландії і приблизно в 4450 км на північний захід від американського штату Гаваї.[2]. Загальна площа країни складає 18 274 км²[3] (суша — 18 074 км²).

Країна розташована на 332 островах, з яких заселена лише третина островів[4]. На острові Віті-Леву проживає близько 70 % населення країни. На ньому розташовані три найбільших міста Фіджі (Сува, Нанді і Лаутока), а також головний аеропорт. Інші великі острови — Тавеуні (470 км²), Кандаву (411 км²), МДАУ (140 км²) і Коро (104 км²). Більшість островів Фіджі згруповано в острівні групи, найбільші з яких острова Вануа-Леву, Віті-Леву, Кандаву, Ломаївіті, Ясава, Маманута, Лау і Моала. До складу країни також входить острів Ротума (43 км²), розташований приблизно в 650 км на північний захід від міста Сува[4].

Найвища точка країни, гора Томаніві, сягає 1324 м і розташованана острові Віті-Леву[3]. Геологічно строви Фіджі розташовані посередині між зонами конвергенції Тонга-Кермадек і Нові Гебриди, від яких вони відокремлені двома великими задуговими котловинами — Північно-Фіджійською улоговиною на заході і улоговиною Лау на сході, а також цілою групою трансформаційних розломів, у тому числі Фіджійською зоною розлому і хребтом Метью-Хантер. На основі вивчення тектоніки і будови Тихого океану можна припустити, що у відносно недалекому минулому Фіджі були невід'ємною частиною Тихоокеанського вулканічного вогняного кільця[5].

Корисні копалини[ред.ред. код]

На островах Фіджі знаходяться родовища міді, олова, свинцю, цинку і ряду інших металів. Наприклад, у результаті проведених на початку 1970-х років досліджень у районі міст Сінгатока і Мба на острові Віті-Леву були виявлені родовища залозистого пісковика з вмістом заліза в 57-58 %, оксиду титану — 6,7-7,5 %, оксиду ванадію (V) — 0,7-0,1 %, оксиду хрому (III) — 0,3-0,35 %[6].

Крім наявних на островах Фіджі родовищ корисних копалин існує висока ймовірність присутності нафти в прибережних районах країни. Як відомо, архіпелаг є частиною Південно-Західної Тихоокеанської островодугової системи, яка є кордоном між Австралійською і Тихоокеанською плитами літосфери. У межах же територіальних вод Фіджі знаходяться два мілководних осадових басейни третинного періоду, які мають величезний потенціал знаходження на їх території великих родовищ нафти, обсяги якої оцінюються в 5,4-20 млрд барелів[7].

Клімат[ред.ред. код]

Середньодобова температура незначно коливається в залежності від пори року: у час посухи вона варіюється від 23 до 25 °C, а в сезон дощів — від 26 до 27 °C. В цілому температури протягом таких місяців: липень-серпень (найхолодніші) і січень-лютий (найтепліші) відрізняються в межах від 3 до 4 °C. Пояснюється це сильним впливом океану. Поблизу узбережжя середня нічна температура може опускатися до 18 ° C, а денна навпаки підніматися до 32 ° C. У внутрішніх районах островів нічна температура може опуститися до 15 ° C, хоча абсолютна мінімальна температура, зареєстрована у Фіджі, становить 8 ° C, а максимальна — 39,4 ° C. Переважаючі вітри в країні є пасати, що дмуть зі сходу і південного сходу. На узбережжі двох головних островів, Віті-Леву і Вануа-Леву, звичайним явищем вважаються бризи. Швидкість вітрів, як правило, невелика. Сильні пориви реєструються тільки з червня по листопад[8].

Фіджі схильні до негативного впливу тропічних циклонів, які часто сягають руйнівної сили, викликаючи потужні повені і зсуви. Найбільше число циклонів зазвичай реєструється з листопада по квітень, при чому найбільш руйнівні трапляються в січні-лютому. В цілому ж протягом десятиліття на Фіджі обрушується від десяти до п'ятнадцяти циклонів, з яких два-чотири завдають серйозної шкоди.

Водойми[ред.ред. код]

На більшості островів Фіджі є обмежена кількість постійних джерел прісної води. Тому з огляду на те, що вода довго не затримується в ґрунті через його пористість, жителі в основному використовують або дощову воду, зібрану в бетонні цистерни з дахів, або воду з невеликих колодязів, завдяки яким можливо дістатись до невеликих горизонтів ґрунтової води.

Проте, на великих вулканічних островах є численні річки і струмки, а на острові Віті-Леву навіть повноводні ріки. Приблизно на 70 % площі цього острова знаходяться басейни трьох найбільших річкових систем країни — Рева, Наву і Сінгатока, які впадають у море в південній частині Віті-Леву[9]. Найбільша річка країни, Рева, досягає довжини в 145 км (з них судноплавні близько 100 км), а площа її річкового басейну складає близько 3000 км. Однак, з точки зору економіки, найбільшою цінністю є річки Мба і Нанді. Річки острова Вануа-Леву, як правило, не відзначаються великою довжиною. Винятком є ​​річка Дрекеті, довжина якої сягає 55 км

Флора і фауна[ред.ред. код]

На островах Фіджі знайдено близько 2600 видів судинних рослин, з яких близько 1600 є корінними видами і близько 1000 видів були завезені. З них близько 310 видів представлено папоротеподібними рослинами і 2225 видів — насіннєвими рослинами. Частка ендемічних видів відносно висока: з корінних рослин вони складають близько 63 %. До повністю ендемічних відносяться рослини родини Degeneriaceae, а також 11 з приблизно 450—470 родів рослин.

Тваринний світ країни відносно бідний і представлений переважно завезеними видами. Великою різноманітністю відрізняється світ комах. Усього на архіпелазі, за різними підрахунками, мешкає до 3500 видів комах, з них близько 400 видів відноситься до лускокрилих, з яких сім родів є ендемічними. Крім того, на Фіджі зустрічається 15 видів цикад, з яких ендеміками є 14 видів, і 33 види бабок, з яких ендеміки — 22 види. На Фіджі виявлено 187 видів мурах (з 43 рядів), включаючи 70 % ендеміків.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Карта адміністративного поділу Фіджі

В адміністративному поділ Республіки Фіджі виділяють округи. Усього в країні налічується чотири округи і одна залежна територія:

  • Східний округ
  • Західний округ
  • Північний округ
  • Центральний округ

Округи, у свою чергу, розділені на провінції (всього 14 провінцій): Кандаву, Лау, Ломаївіті, Мба, Мбуа, Матуата, Наітасірі, Намосі, Нандронга-Навоса, Ра, Рева, сірку, Таілеву і Такаундрове.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з останнім переписом 2007 року (дані Департаменту статистики Фіджі), чисельність населення країни становила 837 271 особу. До 2012 року, ця цифра збільшилася до 857 780 осіб. Темпи приросту населення у Фіджі є відносно низькими на тлі інших країн Океанії: 1,4 % за оцінками 2010. Перепис ж 2007 року засвідчив збільшення чисельності населення на 0,7 % в порівнянні з даними перепису 1996 року, тобто на 62 196 осіб.

Великі діаспори вихідців з Фіджі є в Новій Зеландії, Австралії і США. У 2001 році в Новій Зеландії було зареєстровано близько 7000 фіджійців (близько 3 % від чисельності народів Океанії, які проживають на території Нової Зеландії). Більшість з них (57 %) проживало в місті Окленд, 11 % — в Веллінгтоні, 5 % — в Крайстчерчі[10]. В Австралії в 2006 році було зареєстровано 48 150 фіджійців (у 2001 році — 44 040 осіб), більшість з яких проживало в штатах Новий Південний Уельс (28 610 осіб, або 59,4 %), Квінсленд (8950 осіб, або 18,6 %) і Вікторія (7910 осіб, або 16,4 %)[11]. Крім того, є велика діаспора в США: у 2000 році — 10 265 осіб, або 2,7 % від чисельності народів Океанії, які проживають у Штатах[12].

Населення Фіджі національне: згідно з переписом 2007 року, майже 57,2 % жителів (475 739 осіб) були фіджійцями, представниками корінного народу архіпелагу, і 37,5 % (313 798 осіб) — фіджі-індійцями. Решта народи: 1,2 % (10 335 осіб) — ротума, 1,8 % (15 311 осіб) — вихідці з інших островів Тихого океану, 1,3 % (10 771 осіб) — нащадки змішаних шлюбів з європейцями, 0, 6 % (4704 людини) — китайці-хань.

Політична система[ред.ред. код]

Главою Держави Фіджі є президент, який обирається Великою Радою Вождів на п'ятирічний термін. Хоча його роль скоріше номінальна, за зразком британської монархії, президент володіє певною владою, яка може бути застосована тільки в разі національної кризи. Він також є Головнокомандувачем Збройних Сил Фіджі.

Президент формально призначає Прем'єр-Міністра, який повинен отримати підтримку більшості в Палаті Представників. На практиці це означає, що лідер найбільшої політичної партії або коаліції зазвичай стає Прем'єр-Міністром, роблячи роль Президента у призначенні трохи більше, ніж просто формальністю.

Парламент є двопалатним. Палата Представників налічує 71 члена. 25 з них обираються на загальних виборах (кожні 5 років). Решту 46 місць зарезервовано для етнічних громад Фіджі і обираються з общинних кандидатів: 23 фіджійцями, 19 Індо-фіджійцями, 1 Ротумець і 3 загальних кандидата (Європейці, Китайці і інші меншини).

Економіка[ред.ред. код]

Економіка Фіджі будується на сільському, лісовому господарстві, рибальстві, видобутку та експорті золота, а також на туризмі. Переробна промисловість: харчова, легка, ремесла та ін. Зовнішня торгівля країни: експорт цукру, текстилю, золота, риби; імпорт промислових товарів, палива, продовольчих товарів, хімікатів. За даними МВФ, ВВП на душу населення в 2014 році склав — 8236 дол. США.

Примітки[ред.ред. код]

  1. About Fiji (en). Fiji High Commission. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-05-02. 
  2. Fiji. Location, size, and extent (en). Encyclopedia of the Nations. Процитовано 2010-05-02. 
  3. а б Fiji (en). CIA. The World Fact Book. Процитовано 2010-05-02. 
  4. а б Pacific Islands Climate Change Assistance Programme (PICCAP) & Fiji Country Team. {{{Заголовок}}}. — P. 3.
  5. Fiji's geology (en). Ministry of Lands and Mineral Resources. Fiji Mineral Resources Department. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-05-04. 
  6. Tevita Vuibau and Frank Whippy. {{{Заголовок}}}.
  7. The petroleum potential of Fiji (en). Ministry of Lands and Mineral Resources. Fiji Mineral Resources Department. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-05-14. 
  8. The climate of Fiji (en). Fiji Meteorological Services. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-05-03. 
  9. Fiji (en). RAMSAR Program. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-05-15. 
  10. Fijian People in New Zealand (en). New Zealand's official statistics agency. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-06-29. 
  11. Community Information Summary. Fiji-born (en). Australian Government. Department of Immigration and Citizenship. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2010-06-29. 
  12. We the People: Pacific Islanders in the United States. Census 2000 Special Reports (en). U.S. Census Bureau. (Бюро переписи США). August 2005. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-06-29. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Тропічні ліси Фіджі
  • Беллвуд П. Покорение человеком Тихого океана. Юго-Восточная Азия и Океания в доисторическую эпоху. — М.: Наука, Гл. редакция восточной литературы, 1986. — 524 с. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
  • Кристман Оберлендер. Новая Зеландия и Океания, или Острова Южного Моря/Пер. с нем. — СПб.: Изд-во ж-ла «Всемирный Путешественник», 1874. — 632 с.
Прапор Фіджі Це незавершена стаття про Фіджі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Фіджі Це незавершена стаття з географії Фіджі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.