Voodoo

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Voodoo SAS
ТипПриватне
Організаційно-правова форма господарюванняспрощене акціонерне товариствоd[1]
ГалузьВідеоігри
Засновано2013; 11 років тому (2013)
Засновник(и)
  • Александре Язді
  • Лоурен Ріттер
Штаб-квартираФранція Франція, Париж
Територія діяльностіПо всьому світу
Ключові особи
  • Александре Язді (ГВД)
  • Ґабріель Ріво (ВП, відеоігри)
ПродукціяHole.io
Власник(и)
Співробітники335[2] (2021)
voodoo.io

Voodoo SAS (також відомий як Voodoo.io) — французький розробник і видавець відеоігор, штаб-квартира якого знаходиться в Парижі. Компанія була заснована у 2013 році Олександром Язді та Лораном Ріттером. Ігри Voodoo, переважно безкоштовні гіперказуальні ігри, були разом завантажені 5 мільярд разів станом на травень 2021 року. Компанію критикують за клонування інших ігор.

Історія

[ред. | ред. код]

Voodoo було засновано в 2013 році Олександром Язді та Лораном Ріттером[3]. Вони були друзями ще зі школи, а раніше в 2012 році заснували Studio Cadet, компанію, що займається вебсайтами та мобільними додатками[4]. Язді став головним виконавчим директором Voodoo, а Габріель Ріво виконував обов'язки віцепрезидента з ігор[5]. За словами Ріво, компанія перебувала в нестабільному стані протягом перших чотирьох років роботи, а потім вирішила змінити свою бізнес-стратегію[5]. Використовуючи дані, зібрані з попередніх ігор, компанія розробила нові ігри, щоб залучити більше гравців[5]. Використовуючи ігровий движок Unity, Voodoo тестував одну нову гру приблизно щотижня. Цей метод призвів до успішного випуску Paper.io у 2016 році[6].

Протягом 2017 року Voodoo збільшила кількість співробітників у чотири рази до 80, а до кінця 2018 року очікується зростання до 150 осіб[3]. У травні 2018 року американська банківська компанія Goldman Sachs через свій фонд West Street Capital Partners VII інвестувала US$200 мільйонів у Voodoo[3]. Це був найбільший збір коштів у французькому технологічному секторі з 2015 року[3]. Язді та Ріттер зберегли контроль над компанією[3]. У той час Voodoo, крім паризької штаб-квартири, мала офіси в Монпельє та Страсбурзі[3]. Студія розробки в Берліні, Німеччина, була заснована в грудні 2018 року, яку очолив генеральний менеджер Олександр Віллінк[7]. Студія починалася з приблизно десяти людей, а потім планувала розширити до 40 співробітників[7]. Пізніше вона найняла ключових співробітників у розробників Blizzard Entertainment, King і Mamau[8].

У вересні 2019 року у Voodoo працювало 220 людей, у тому числі 150 у штаб-квартирі в Парижі[6]. У серпні 2019 року було оголошено про створення видавничого офісу в Стамбулі, Туреччина, і його очолює видавничий директор Корентін Зельц[9]. Це продовжилося з відкриттям студії розробки в Монреалі в листопаді 2019 року на чолі з Мехді Ель Муссалі, колишнім продюсером Gameloft[10]. Завдяки цьому новому місці Voodoo мав намір вийти за межі гіперказуальних ігор[10]. У грудні того ж року компанія придбала розробника Gumbug у Шордечі[11].

До липня 2020 року Tencent хотіла придбати міноритарну частку у Voodoo, мажоритарною власністю якої як і раніше залишалися Язді та Ріттер[12]. У серпні того ж року Tencent придбала міноритарний пакет акцій на не розголошених умовах. На той момент Voodoo оцінювався в US$1,4 трильйонів[13]. За словами Язді, ця угода допоможе Voodoo розширити свої ігри на азійсько-тихоокеанський ринок[14]. Пізніше в тому ж місяці Voodoo відкрив офіси в Сінгапурі та Японії, які очолили Джуліан Корбет і Бен Фокс[15]. Загалом у 2020 році Voodoo отримав збільшення доходу на €380 мільйонів з €1 мільйона у 2016 році[6]. Компанія оголосила про інвестиції в стамбульського розробника Fabrika Games у вересні 2020 року[16] і придбала паризького розробника OHM Games у грудні. OHM Games розробила чотири ігри для Voodoo у 2020 році, які разом зібрали 260 мільйони завантажень[17]. У червні 2021 року Voodoo також купила BidShake, тель-авівську компанію, яка розробляє платформу для автоматизації маркетингу[18]. Groupe Bruxelles Lambert придбала 16 % акцій Voodoo за €266 мільйонів у серпні 2021 року, оцінюючи Voodoo в €1.7 мільярд[19]. Voodoo придбала ізраїльську студію Beach Bum у вересні за ціною US$250–300 мільйонів[20][21].

Ігри

[ред. | ред. код]

Більшість ігор Voodoo є безплатними гіперказуальними іграми, розробленими для мобільних операційних систем Android та iOS[22]. Ігри, випущені компанією, включають Helix Jump, Baseball Boy, Snake vs Block, Hole.io, Aquapark.io, Purple Diver, Crowd City, Sew 3D і Paper.io (3 частини)[11][23]. Ігри Voodoo були завантажені 2 мільярди разів до квітня 2019 року[24], 3.7 мільярди завантажень до травня 2020 року[25] і 5 мільярдів до травня 2021 року[26]. У грудні 2019 року в іграх Voodoo було 2.6 мільярд завантажень, 300 мільйонів щомісячних активних користувачів (MAU) і 1 мільярд окремих гравців[11]. Helix Jump, розроблена H8games, є найуспішнішою грою Voodoo з понад 500 мільйон завантажень станом на серпень 2020 року[23][27].

Зовнішні розробники можуть надсилати ігри через онлайн-платформу для оцінки Voodoo. Видавець співпрацював із понад 2000 такими студіями, на які припадає 75 % випусків Voodoo. Компанія фінансує вибрані студії та підтримує їх на етапі створення прототипів, отримуючи натомість частку роялті[6]. Крім ігор, Voodoo розробив платформу соціальних мереж Wizz у 2020 році. Станом на серпень 2021 року на платформі є 1 мільйонів MAU в Сполучених Штатах[6].

Критика

[ред. | ред. код]

Voodoo піддавався критиці за випуск очевидних клонів інді-ігор. До них належать Infinite Golf (схожий на Desert Golfing), Twisty Road (Impossible Road), The Fish Master (Ridiculous Fishing), Flappy Dunk! (Flappy Bird), Rolly Vortex (Rolling Sky), The Cube (Curiosity: What's Inside the Cube?) і Hole.io (Donut County)[28][29][30]. У випадку Hole.io у грі використовувалася основна механіка ігрового процесу Donut County, яка дозволяє гравцеві керувати дірою в землі, щоб споживати об'єкти в навколишньому середовищі, поступово збільшуючись, щоб мати можливість споживати більші об'єкти[28][31]. Бен Еспозіто працював над Donut County понад п'ять років, коли Hole.io вийшов у середині 2018 року, до публікації Donut County[30][32]. У відповідь на запит від Variety Voodoo заявив, що Hole.io не є клоном Donut County, хоча обидві ігри належать до одного піджанру. Майкл з Variety зазначив, що ці ігри були єдиними двома в цьому жанрі[30].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SIRENE
  2. ↑ "Don't always assume that you need expensive and professional training to enter the industry". Pocket Gamer.biz. 18 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  3. ↑ а б в г д е Dèbes, Florian (28 травня 2018). Levée de fonds record pour la PME française du jeu vidéo Voodoo [Record raising of funds for the French video game SME Voodoo]. Les Echos Start (фр.). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  4. ↑ Colas des Francs, Ophélie (3 вересня 2014). Quiz Run lève 280.000€ en crowdequity [Quiz Run raises 280,000 € in crowdequity]. Les Echos Entrepreneurs (фр.). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  5. ↑ а б в Takahashi, Dean (29 травня 2018). Voodoo raises estimated $200 million from Goldman Sachs for mobile games. VentureBeat. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  6. ↑ а б в г д Bregeras, Guillaume (1 вересня 2019). Exclusif: Voodoo, la pépite française du gaming, enflamme son chiffre d'affaires [Exclusive: Voodoo, the French gold nugget of gaming, ignites its turnover]. Les Echos Entrepreneurs (фр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  7. ↑ а б Valentine, Rebekah (12 грудня 2018). The search for creativity at Voodoo's new Berlin studio. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  8. ↑ Forde, Matthew (2 липня 2019). Voodoo brings on Blizzard, King and Mamau hires for Berlin studio. Pocket Gamer.biz. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  9. ↑ Forde, Matthew (1 серпня 2019). Interview: Hyper-casual specialist Voodoo opens new Istanbul studio. Pocket Gamer.biz. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  10. ↑ а б Batchelor, James (13 листопада 2019). Voodoo opens Montreal studio as it expands beyond hypercasual games. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  11. ↑ а б в Takahashi, Dean (11 грудня 2019). Voodoo acquires mobile game studio Gumbug in London as it exploits hypercasual growth. VentureBeat. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  12. ↑ Betz, Brandy (14 липня 2020). Tencent eyes stake in game developer Voodoo – Bloomberg. Seeking Alpha. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  13. ↑ Liao, Rita (17 серпня 2020). Tencent takes minority stake in French casual games maker Voodoo. TechCrunch. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  14. ↑ McAloon, Alissa (18 серпня 2020). Tencent picks up minority stake in hyper casual game publisher Voodoo. Gamasutra. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
  15. ↑ Valentine, Rebekah (26 серпня 2020). Voodoo opens Singapore, Japan offices. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  16. ↑ Partleton, Kayleigh (4 вересня 2020). Voodoo invests in Istanbul-based developer studio Fabrika Games. Pocket Gamer.biz. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
  17. ↑ Partleton, Kayleigh (21 грудня 2020). Voodoo acquires Paris-based studio OHM Games. Pocket Gamer.biz. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  18. ↑ Partis, Danielle (11 червня 2021). Voodoo acquires marketing automation platform Bidshake. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  19. ↑ Taylor, Dan (2 серпня 2021). GBL acquires minority stake in mobile games unicorn Voodoo at €266 million. Tech.eu. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  20. ↑ Partis, Danielle (1 жовтня 2021). Voodoo acquires mobile studio Beach Bum. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  21. ↑ Morland, Sarah (30 вересня 2021). French mobile gaming unicorn Voodoo buys Israeli studio Beach Bum. Reuters. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2022.
  22. ↑ McAloon, Alissa (29 травня 2018). Mobile dev Voodoo secures an estimated $200M investment from Goldman Sachs. Gamasutra. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  23. ↑ а б Bradshaw, Tim (7 серпня 2020). How 'hyper-casual' games are winning the mobile market. Financial Times. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  24. ↑ Chapple, Craig (9 квітня 2019). Voodoo racks up two billion mobile game downloads. Pocket Gamer.biz. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  25. ↑ The Voodoo Approach: How the world's biggest hyper-casual publisher makes its hit games. Pocket Gamer.biz. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  26. ↑ Biswas, Tousif (7 травня 2021). Voodoo crossed five billion downloads. Pocket Gamer.biz. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  27. ↑ Voodoo Development Magic: How H8 Games launched Helix Jump, one of the hottest games of 2018. Pocket Gamer.biz. 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  28. ↑ а б D'Anastasio, Cecilia (25 червня 2018). Indie Games Are Getting Cloned Before They're Even Out. Kotaku. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  29. ↑ Valentine, Rebekah (26 червня 2018). Donut County developer speaks out on frustration of app store clones. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  30. ↑ а б в Futter, Michael (6 липня 2018). Goldman Sachs-Backed Cloner Uses War Chest, Ad Buys to Overshadow Original Games. Variety. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  31. ↑ Radulovic, Petrana (6 липня 2018). Donut County lookalike is number one on the App Store. Polygon. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  32. ↑ Conditt, Jessica (11 липня 2018). Mobile-gaming titans keep ripping off indies. Engadget. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 28 серпня 2019.
  33. ↑ Top 50 Mobile Game Developers of 2018 – #20: Voodoo. Pocket Gamer.biz. 21 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  34. ↑ The Top 50 Mobile Game Makers of 2019 – #5: Voodoo. Pocket Gamer.biz. 1 жовтня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  35. ↑ The Top 50 Mobile Game Makers of 2020 – #16: Voodoo. Pocket Gamer.biz. 8 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
  36. ↑ The winners of 2019. Mobile Games Awards. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  37. ↑ BFM Awards 2019 : la pépite du jeu vidéo Voodoo reçoit le prix de la révélation de l'année [BFM Awards 2019: video game nugget Voodoo receives revelation of the year award] (фр.). BFM TV. 7 листопада 2019.
  38. ↑ Bembaron, Elsa (9 лютого 2021). Next 40 et French Tech 120 : la liste complète des entreprises [Next 40 and French Tech 120: the complete list of companies]. Le Figaro (фр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Voodoo