Android

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Android
Android new logo 2019.svg
Android 13 homescreen.png
Робочий стіл Android 13 з Pixel Launcher
Розробник Open Handset Alliance[1] і Google
Написано на C, C++, Java[2]
Стан проєкту активний
Модель коду Вільне відкрите ПЗ
Початковий випуск 23 вересня 2008[3]
Останній стабільний випуск Android 13/ 15 серпня 2022; 3 місяці тому (2022-08-15)
Останній нестабільний випуск Android 13 Developer Preview 2/ 17 березня 2022; 8 місяців тому (2022-03-17)
Доступні мови 100+
Доступні мови програмування C, C++, Kotlin[4], XML Schema[5] і Java[6]
Спосіб оновлення Оновлення по повітрю
Платформи, що підтримуються 64-бітні: ARM, MIPS, x86
Тип ядра монолітне (Linux)
Інтерфейс графічний (мультитач)
Ліцензія Apache 2.0[7] та GPLv2[8]
Вебсайт android.com

CMNS: Android у Вікісховищі

Android (укр. Андроїд[9]) — операційна система і платформа для мобільних телефонів та планшетних комп'ютерів, створена компанією Google на базі ядра Linux. Підтримується альянсом Open Handset Alliance (OHA).

Хоча Android базується на ядрі Linux, він стоїть дещо осторонь Linux-спільноти та Linux-інфраструктури. Базовим елементом цієї операційної системи є реалізація Dalvik віртуальної машини Java, і все програмне забезпечення і застосування спираються на цю реалізацію Java.

У 84 % смартфонів, проданих у 3-му кварталі 2014 року, було встановлено операційну систему Android[10].

У березні 2017 року ОС Android стала найпопулярнішою ОС, з якої виходили в інтернет. Так, 37,93 % користувачів заходили в інтернет із Android'а, а з Windows — 37,91 % користувачів. В Азії показники ще вищі — 52,2 % і 29,2 % відповідно.

Історія[ред. | ред. код]

Перший логотип Anroid (2007–2014)
Другий логтип Android (2014–2015)
Третій логтип Android (2015–2019)
Четвертий логотип Android (2019–дотепер)

Android Inc. було засновано в Пало-Альто, у Каліфорнії, у жовтні 2003 року Енді Рубіном (співзасновник компанії Danger), Річардом Майнером (співзасновник Wildfire Communications, Inc.), Ніком Сірсом (колишній віце-президент компанії T-Mobile) і Крісом Уайтом (очолював дизайн і розробку інтерфейсу в WebTV) для розробки, за словами Рубіна «більш розумних мобільних пристроїв, які краще знають про місце перебування власника і його вподобання». Ранні наміри компанії полягали в тому, щоб розробити вдосконалену операційну систему для цифрових фотоапаратів, але було зрозуміло, що ринок пристроїв не був достатньо великим, і вони спрямували свої зусилля на розробку операційної системи для смартфонів, щоб конкурувати з Symbian і Windows Mobile (на той момент Apple ще не випустила iPhone).

Незважаючи на минулі досягнення засновників і ранніх співробітників, Android Inc. працювала таємно, оголосивши, що вона працювала над ПЗ для мобільних телефонів. Цього ж року Рубін залишився без грошей. Стів Перлман, друг Рубіна, приніс йому $10 тис. готівкою у конверті та відмовився від своєї частки в компанії.

Google купує Android, Inc.[ред. | ред. код]

У липні 2005 року компанія Google купила Android Inc.[11]. Усі засновники цієї стартап-компанії пішли працювати у Google. На той час мало що було відомо про Android Inc., окрім того, що вони займаються розробкою ПЗ для мобільних телефонів. Такий розвиток подій спричинив виникнення чуток про те, що Google планує увійти на ринок мобільних телефонів, але було незрозуміло, що саме компанія планує там робити.

У Google група на чолі з Рубіном розробила ОС на основі Linux (ядро v2.6), яку вони пропонували розробникам телефонів та операторам мобільного зв'язку як гнучку та розширювану систему. Повідомлялося, що Google планує співпрацю з рядом розробників апаратних компонентів та програмного забезпечення і є відкритою для співпраці з операторами мобільного зв'язку[12][13].

У грудні 2006 року знову пішли чутки про те, що Google буде просуватися на ринок мобільних телефонів. Доповіді BBC і The Wall Street Journal зазначали, що Google хоче розмістити пошуковик Google і ПЗ Google на мобільних телефонах, і компанія постійно напружено працює для досягнення цієї мети.

Далі у пресі та онлайн-ЗМІ почали з'являтися чутки, що Google розробляє телефон під власним брендом. За цими були інші, які стверджували, що Google визначила технічні характеристики та вже презентує прототипи розробникам телефонів та операторам мобільного зв'язку. Повідомляли, що буде реалізовано приблизно 30 прототипів[14]. Network World повідомляє, що Google-телефон дійсно є телефоном з відкритою операційною системою, на відміну від схожих продуктів, таких як iPhone[15]. Проєктом створення смартфона з використанням відкритого коду, в тому числі з використанням ядра Linux.

Розробник: Open Handset Alliance[ред. | ред. код]

5 листопада 2007 року консорціум Open Handset Alliance (OHA) заявив про намір розробити відкриті стандарти для мобільних пристроїв. У той же день концерн представив як свій перший продукт платформу для мобільних телефонів на основі ОС Linux — Android[16].

Деякі основні учасники OHA:

ПЗ Інтегральних мікросхем Виробники телефонів Провайдери зв'язку

Nexus[ред. | ред. код]

У 2010 році Google запустила серію Nexus — лінійку смартфонів і планшетів під управлінням операційної системи Android, яку виробляє один з партнерів компанії. HTC була першою компанією, яку Google обрала для випуску першого смартфону лінійки Nexus — Nexus One. Наступні пристрої серії Nexus — Nexus S і Galaxy Nexus — випустила компанія Samsung наприкінці 2010 та 2011 роках відповідно. У 2012 році серія була оновлена новими пристроями: смартфоном Nexus 4 і планшетом Nexus 10, зроблених LG і Samsung відповідно. У пристроях серії Nexus Google втілює свої флагманські Android-пристрої, демонструючи в них останні версії програмного забезпечення Android і апаратні функції.

13 березня 2013 року Ларрі Пейдж у своєму блозі оголосив, що Енді Рубін виходить із підрозділу Android, щоб взяти на себе нові проєкти у Google[17]. Його місце посів Сундар Пічай, який також продовжує свою роль керівника підрозділу Google Chrome, який займається розробкою Chrome OS[18].

Nexus 7 другого покоління — це перший планшет з операційною системою Android 4.3. Одним з нововведень, реалізованих у даній версії, є можливість створення декількох профілів користувачів з різними правами доступу, наприклад, щоб запобігти доступу дітей до небажаного контенту. Крім того, Android 4.3 підтримує стандарт Bluetooth Smart, націлений на розширення традиційної сфери застосування бездротового інтерфейсу Bluetooth.

Розробка[ред. | ред. код]

12 листопада 2007 OHA представила засоби для розробки ПЗ для Android (software development kit) для ознайомлення, яка включала засоби для розробки та відлагодження програм, бібліотеки, емулятор, документацію, приклади програм, навчальний посібник (tutorial), FAQs та інше[19]. Для розробки необхідно завантажити Android SDK для x86 платформ з Windows XP або Vista, Mac OS X 10.4.8 чи старшою, або Ubuntu Linux (Dapper Drake або старшу версію). Під іншими дистрибутивами Linux'а також повинно працювати, але напряму, така можливість, не підтримується. Також необхідно встановлений Eclipse 3.2 або старшу, з Java Development Tools та плагіном Android SDK, або Java і Javac 1.5 або 1.6, Apache Ant, та Python 2.2 або старший.

Версії[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Список версій Android.

Перша версія Android була випущена 23 вересня 2008 року і мала назву 1.0 Astroboy, а наступна — 1.1 Bender. Від назв у честь відомих роботів згодом довелося відмовитися через розбіжності з правовласниками.

З 2008 року Android пережив численні оновлення, які поступово покращували операційну систему, додаючи нові функції, та виправляли помилки у попередніх випусках. І тепер кодове ім'я кожного великого релізу Android, починаючи з версії 1.5, являє собою назву якого-небудь десерту. Перші букви найменувань в порядку версій відповідають літерами латинського алфавіту (курсивом виділено майбутні і/або непідтверджені версії):

(З Android 10 назви не розшифровуються)

Характеристики[ред. | ред. код]

Інструментарій[ред. | ред. код]

Платформа легко пристосовується для використання VGA, бібліотек двовимірної і тривимірної графіки, розроблених на основі OpenGL ES 1.0-3.1 специфікації, традиційних інструментаріїв для смартфонів.

Бази даних[ред. | ред. код]

SQLite для структурованих даних

Технології зв'язку[ред. | ред. код]

Android підтримує багато технологій, що забезпечують зв'язок, у тому числі: GSM, Bluetooth, EDGE, 3G та WiFi.

Обмін повідомленнями[ред. | ред. код]

Для обміну повідомленнями доступні як SMS, так і MMS сервіси, у тому числі й потокові повідомлення.

Браузери[ред. | ред. код]

На Android доступний браузер, розроблений на основі SCRUM framework.

Java Virtual Machine[ред. | ред. код]

Програми, написані на Java, можна скомпілювати в Dalvik байткод і виконувати на Dalvik virtual machine, яка являє собою розроблену спеціально для використання на мобільних пристроях віртуальну машину, попри те, що не є стандартною Java Virtual Machine.

Підтримка медіа[ред. | ред. код]

Android підтримує такі формати для аудіо/відео даних та зображень: MPEG-4, H.264, MP3, та AAC, AMR, JPG, PNG, GIF.

Підтримка нестандартного обладнання[ред. | ред. код]

Android підтримує відеокамери, фотоапарати, дотикові екрани, GPS, компаси, акселерометри, та прискорювачі 3D графіки.

Середовище розробки[ред. | ред. код]

Офіційним середовищем розробки є Android Studio, створене на базі IntelliJ IDEA. Містить емулятор, засоби відлагодження, профілювання пам'яті та швидкодії. Також доступні плагіни для IntelliJ IDEA, Eclipse та NetBeans.

Сирцевий код[ред. | ред. код]

21 жовтня 2008 OHA опублікував сирцевий код платформи Android[20]. До релізу увійшов весь стек Android: і операційна система, і проміжне ПЗ, і основні кінцеві застосунки, написані на Java. Загальний обсяг сирцевого коду Android склав 2,1 Гб.

«Найкращою ліцензією» на сирцевий код Android є Apache License 2.0[21].

У грудні 2019 компанія Google ввела в дію[22] сервіс cs.android.com [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.], призначений для пошуку за сирцевим кодом у git-репозиторіях, пов'язаних з платформою Android. При пошуку враховуються різні класи елементів, що зустрічаються в коді, а результат виводиться в наочному вигляді з підсвічуванням синтаксису, можливістю навігації між посиланнями і перегляду історії змін. Наприклад, можна клацнути на назву функції в коді й перейти до місця її визначення або подивитися де ще вона викликається. Також можна перемикатися між різними гілками та оцінювати зміни між ними.

Поширення[ред. | ред. код]

Планшетний комп'ютер від Google — Nexus 10

В травні 2010 року був досягнутий рубіж у 100 тисяч активацій в день. В грудні 2010 в день активувалося вже 300 тисяч апаратів. У травні на конференції Google I/O була озвучена статистика, згідно з якою щодня активується близько 400 тисяч нових пристроїв на базі платформи Android. В липні 2011 Енді Рубін (Andy Rubin), віцепрезидент Google, який відповідає за розробку платформи Android, повідомив про подолання нової межі — 500 тисяч активацій на день при зростанні поширення платформи в 4,4 % на тиждень[23]. У статистику активацій включена тільки інформація про першу реєстрацію нових пристроїв, що поставляються з набором сервісів Google. Апарати з прошивками без набору застосунків Google, що випускаються деякими азійськими виробниками, у статистиці не враховані.

Загалом станом на липень 2011 продано вже понад 100 млн Android-пристроїв, випущених 36 виробниками, їх розповсюджували у мережах 215 операторів зв'язку. Загальне число моделей пристроїв на базі платформи Android досягло 310. Всього було продано більш ніж 200 млн Android-пристроїв. Каталог Google Play подолав позначку у 200 тисяч застосунків. Всього з Google Play встановлено близько 4,5 мільярдів копій програм.

За даними Google, на вересень 2015 року активовано 1,4 млрд «Андроїдів»[24].

Використання платформ[ред. | ред. код]






Circle frame.svg
   11 (24.2%)
   10 (26.5%)
   Pie (18.2%)
   Oreo (13.7%)
   Nougat (6.3%)
   Marshmallow (5.1%)
   Lollipop (3.9%)
   KitKat (1.4%)
   Jelly Bean (0.6%)

На діаграмі показано розподіл версій Android, що взятий з Android Studio станом на листопад 2021 р. Проте ці дані не включають Android пристрої, що не мають доступу до Google Play.

Версія Кодова назва Випускова дата Рівень API Runtime Відсоток користувачів Найперші пристрої з цією версією
13 T Latest preview version of a future release: 32 ART >0,1 % Asus Zenfone 8, Pixel 4, Pixel 4 XL, Pixel 4a, Pixel 4a (5G), Pixel 5, Pixel 5a, Pixel 6, Pixel 6 Pro, Lenovo P12 Pro, OnePlus 10 Pro, Oppo Find X5 Pro, realme GT2 Pro, Xiaomi 12, Xiaomi 12 Pro, Xiaomi Pad 5, Redmi K50 Pro, Sharp AQUOS sense6, Tecno Camon 19 Pro, ZTE Axon 40 Ultra
12 S 18 жовтня 2021 Current stable version: 31 ART >0,1 % Asus Zenfone 8, Pixel 3, Pixel 3 XL, Pixel 3a, Pixel 3a XL, Pixel 4, Pixel 4 XL, Pixel 4a, Pixel 4a (5G), Pixel 5, Nokia X20, OnePlus 9, OnePlus 9 Pro, Oppo Find X3 Pro, iQOO 7 Legend, realme GT, TCL 20 Pro 5G, Xiaomi Mi 11, Xiaomi Mi 11 Ultra, Xiaomi Mi 11i/Mi 11X Pro, Tecno Camon 17, ZTE Axon 30 Ultra
11 11 02020-09-088 вересня 2020 Older version, yet still supported: 30 ART 24,2 % Pixel 2, Pixel 2 XL, Pixel 3, Pixel 3 XL, Pixel 3a, Pixel 3a XL, Pixel 4, Pixel 4 XL, Pixel 4a, OnePlus 8, OnePlus 8 Pro, Oppo Find X2, Oppo Find X2 Pro, Vivo NEX 3S, Xiaomi Mi 10, Xiaomi Mi 10 Pro, POCO F2 Pro, Realme X50 Pro, Sharp Aquos Zero 2
10 Q 02019-09-033 вересня 2019 Older version, yet still supported: 29 ART 26.5 % Essential Phone, Pixel, Pixel XL, Pixel 2, Pixel 2 XL, Pixel 3, Pixel 3 XL, OnePlus 6, OnePlus 6T, OnePlus 7, OnePlus 7 Pro, Oppo Reno, Sony Xperia XZ3, Vivo X27, Vivo NEX S, Vivio NEX A, Xiaomi Mi MIX 3 5G, Xiaomi Mi 9, Tecno Spark 3 Pro, Asus ZenFone 5Z, Huawei Mate 20 Pro, LG G8, Nokia 8.1, Realme 3 Pro[25]
9 Pie 02018-08-066 серпня 2018 Older version, yet still supported: 28 ART 18.2 % Essential Phone, Pixel, Pixel XL, Pixel 2, Pixel 2 XL, Nokia 7 Plus, OnePlus 6, Oppo R15 Pro, Sony Xperia XZ2, Vivo X21UD, Vivo X21, Xiaomi Mi MIX 2S[26]
8.1 Oreo 02017-12-055 грудня 2017 Old version, no longer supported: 27 ART 13.7 % Pixel, Pixel XL, Pixel 2, Pixel 2 XL, Nexus 6P, Nexus 5X
8.0 02017-08-2121 серпня 2017 Old version, no longer supported: 26 ART Pixel, Pixel XL
7.1 Nougat 02016-10-044 жовтня 2016 Old version, no longer supported: 25 ART 6.3 % Pixel, Pixel XL
7.0 02016-08-2222 серпня 2016 Old version, no longer supported: 24 ART Nexus 5X, Nexus 6P
6.0 Marshmallow 02015-10-055 жовтня 2015 Old version, no longer supported: 23 ART 5.1 %
5.1 Lollipop 02015-03-099 березня 2015 Old version, no longer supported: 22 ART 3.9 % Android One
5.0 02014-11-033 листопада 2014 Old version, no longer supported: 21 ART 2.1.0 Nexus 6, Nexus 9
4.4 KitKat 02013-10-3131 жовтня 2013 Old version, no longer supported: 19 Dalvik (та ART 1.6.0) 1.4 % Nexus 5
4.3 Jelly Bean 02013-07-2424 липня 2013 Old version, no longer supported: 18 Dalvik 0.6 % Nexus 7 2013
4.2 02012-11-1313 листопада 2012 Old version, no longer supported: 17 Dalvik Nexus 4, Nexus 10
4.1 02012-07-099 липня 2012 Old version, no longer supported: 16 Dalvik Nexus 7
4.0 Ice Cream Sandwich 02011-10-1919 жовтня 2011 Old version, no longer supported: 15 Dalvik 0.1 % Galaxy Nexus
Легенда:
Стара версія
Стара версія, все ще підтримується
Остання версія
Остання бета-версія
Майбутній реліз

Станом на жовтень 2018 року, 78.9 % усіх пристроїв мають OpenGL ES 3.0 або вище.

Google Play (раніше Android Market)[ред. | ред. код]

22 жовтня 2008 Google оголосила про відкриття онлайн-магазину застосунків для Android — Android Market; розробники отримають 70 % прибутку, а оператори стільникового зв'язку — 30 %[27]. Станом на березень 2016 року в Google Play містилося понад 2 мільйона застосунків[28].

Google класифікує користувачів системи Android Market за 4 категоріями:

  • розробники безкоштовного ПЗ[29],
  • розробники платного ПЗ (Merchants)[30],
  • користувачі безкоштовного ПЗ[31],
  • користувачі платного ПЗ[31].

Для кожної з них в Android Market діяла окрема ліцензійна угода.

В березні 2012 року компанія Google перейменувала Android Market в Google Play[32].

Безкоштовно поширювати програми на Google Play можуть резиденти цих країн[31]: Країни, розробники яких можуть поширювати програми і брати за це гроші[30]:

Також система Google Play дозволяє розробникам робити застосунки недоступними для деяких пристроїв[35].

Android і Google Play (раніше Android Market) в Україні[ред. | ред. код]

Продаж перших смартфонів на платформі Android в Україні розпочався 15 січня 2009 р.[36] Першим офіційним смартфоном на платформі Android в Україні вважається HTC Hero[37], хоча зустрічаються різні дати його появи в Україні: 28 вересня 2009 р.[36], 19 жовтня 2009 р.[38], листопад 2009 р.[37] (в той же час офіційною датою власного виходу на український ринок корпорація HTC назвала 25 травня 2010 року, коли було представлено Android-смартфони HTC Legend, HTC Desire, HTC Wildfire)[39]. Також HTC Hero присутній на українському ринку як операторське рішення щонайменше з 1 березня 2010 р.[40]. Другим офіційним смартфоном вважається Samsung Galaxy Spica, що був представлений 19 листопада 2009 р. і надійшов у продаж у грудні-місяці[41]. Першим офіційним Android-смартфоном з підтримкою технологій CDMA/EV-DO став операторський Huawei IDEOS C8150[42].

Появу Google Play на офіційних пристроях, що ввозяться до України (з початку виробництва Samsung, потім HTC), компанія «Андроїд Україна» прогнозувала на кінець січня 2010 р.[43]. 13 січня 2010 р. Samsung оголосила про початок поставок в Україну смартфону Galaxy Spica i5700 з доступом до Android Market для українців[44]. 8 грудня 2010 поширено інформацію про те, що платна версія Android Market для України знаходиться в стадії публічного тестування.

12 травня 2011 можливість купувати застосунки в Google Play стала доступною мешканцям України. Всі ціни платних застосунків для українців вказані в гривнях[35]. Для здійснення оплати необхідна платіжна картка, зареєстрована в системі Google Checkout[45].

Українська локалізація[ред. | ред. код]

З версії 1.6[46], Android має повноцінну офіційну українську локалізацію. Якщо на смартфоні немає опції вибору української мови, її можна додати, завантаживши з Google Play Apps застосунок MoreLocale2 [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.].

Переваги[ред. | ред. код]

Деякі користувачі відзначають, що Android проявляє себе краще одного зі своїх конкурентів, Apple iOS, в ряді особливостей, таких як вебсерфінг, інтеграція з сервісами Google і інших[47]. Також Android, на відміну від iOS, є відкритою платформою, що дозволяє реалізувати на ній більше функцій.

  • Попри початкову заборону на установку програм з «неперевірених джерел» (наприклад, з карти пам'яті), це обмеження відключається штатними засобами в налаштуваннях пристрою, що дозволяє встановлювати програми на телефони та планшети без інтернет-підключення (наприклад, користувачам, які не мають Wi-Fi-точки доступу і не бажають витрачати гроші на мобільний інтернет, який зазвичай коштує дорого), а також дозволяє будь-кому безкоштовно писати програми для Android і тестувати на своєму пристрої.
  • Android доступний для різних апаратних платформ, таких як ARMMIPSx86.
  • Існують альтернативні Google Play магазини додатків: Amazon AppstoreOpera Mobile StoreGetUpps!F-Droid.
  • У версії 4.3 з'явилась підтримка багатокористувацького режиму[48].

Критика[ред. | ред. код]

  • Платформа базується на Java (спеціальна реалізація Dalvik), тому переваги і можливості операційної системи Linux на цій платформі практично не використовуються. Наприклад, не використовується жоден з популярних графічних тулкітів і бібліотек (наприклад Qt або GTK), що робить малоймовірною появу значної кількості застосунків, портованих з повноцінного десктопного варіанту Linux на цю платформу через відсутність поза вибором X-сервера і поширених графічних бібліотек.
  • З'явилася інформація про те, що Google на свій розсуд видалятиме застосунки на телефонах користувачів, якщо порушуються умови їх використання[49].
  • Конкуренти Android виступили з критикою платформи, звинувачуючи її в надмірній фрагментації, що створює перешкоди розробникам[50][51]. Google спростувала всі звинувачення, заявивши, що ніяких подібних проблем немає[52].
  • Щоб користувачі телефонів мали доступ до Google Play та інших сервісів від Google, виробники цих телефонів мають укласти контракт з Google на використання відповідного пропрієтарного програмного забезпечення[53].

Розробка ПЗ[ред. | ред. код]

Програми для Android є програмами в нестандартному байт-коді для віртуальної машини Dalvik. Google пропонує для вільного завантаження інструментарій для розробки (Software Development Kit), який призначений для x86-машин під операційними системами Linux, Mac OS X (10.4.8 або вище), Windows XP, Windows Vista та Windows 7. Для розробки потрібен Java Development Kit 5 або новіший.

Розробку застосунків для Android можна вести мовою Java (не нижче Java 1.5). Офіційним середовищем розробки є Android Studio, представлене компанією Google у 2013 році. Крім цього існує плагін для Eclipse — «Android Development Tools» (ADT), призначений для Eclipse версій 3.3-3.7. Для IntelliJ IDEA також існує плагін, який полегшує розробку Android-застосунків[54]. Для середовища розробки NetBeans розроблено плагін[55], який починаючи з версії Netbeans 7.0 перестав бути експериментальним. Крім того, існує Motodev Studio for Android, що являє собою комплексне середовище розробки, засноване на базі Eclipse і дозволяє працювати безпосередньо з Google SDK. Деякі виробники (Samsung, HTC, LG) також дозволяють також працювати зі скриптами Android[56].

2009 року на застосунок до ADT був опублікований Android Native Development Kit (NDK)[57], пакет інструментаріїв і бібліотек дозволяє вести розробку застосунків мовою C/С++. NDK рекомендується використовувати для розробки ділянок коду, критичних до швидкості.

Доступні бібліотеки:

В порівнянні зі звичайними застосунками Linux, застосунки Android підкоряються додатковим правилам[58]:

  • Content Providers — обмін даними між застосунками[59];
  • Resource Manager — доступ до таких ресурсів, як файли XML, PNG, JPEG;
  • Notification Manager — доступ до рядка стану;
  • Activity Manager — управління активними застосунками.

Для Android був розроблений формат інсталяційних пакетів .apk.

Android Developer Challenge[ред. | ред. код]

У листопаді 2007 року компанія Google оголосила конкурс Android Developer Challenge з призовим фондом 10 млн доларів США.[60]

Завдання для учасників — створити свій улюблений застосунок для мобільних телефонів. Розглядаються програми будь-якого типу, проте вітається інноваційність і, звичайно, корисність застосунків.

Серед областей, з яких можна починати розробку застосунків для конкурсу Android, виділені такі як соціальні мережі, робота з інформацією різного типу (наприклад, фотографіями), email/IM/календар, ігри, новини, переосмислення традиційних користувальницьких інтерфейсів.[61]

Конкурс ADC проходив 2008 року й закінчився нагородженням 50 фіналістів великими грошовими призами ($25-275 тис.)[62].

27 травня 2009 року був оголошений конкурс ADC2 з призовим фондом $2 млн (головний приз — $250 тис.)[63]. Подавання застосунків на конкурс тривало з 24 серпня до 31 серпня 2009 року. З 24 вересня до 6 жовтня в рамках першого раунду ADC2 користувачі шляхом голосування відбирали програми для участі у другому раунді. 5 листопада був опублікований список з 200 найкращих застосунків (по 20 застосунків в кожній з 10 категорій), що потрапили у другий раунд, і почалося голосування користувачів за ці програми. 24 листопада голосування у другому раунді було закрито, почав роботу спеціальний комітет суддів-експертів, які з урахуванням думки користувачів відбирали найкращі програми. 30 листопада був опублікований список переможців конкурсу[64].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. http://arstechnica.com/open-source/reviews/2009/02/an-introduction-to-google-android-for-developers.ars
  2. Android Code Analysis. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 6 червня 2012. 
  3. Morrill D. Announcing the Android 1.0 SDK, release 1 // Android DevelopersGoogle, 2008.
  4. https://developer.android.com/kotlin/index.html
  5. https://www.w3schools.com/xml/schema_elements_ref.asp
  6. https://www.openhub.net/p/android/analyses/latest/languages_summary — 2017.
  7. Licenses. Android Open Source Project. Android. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013. 
  8. Licenses. Android Open Source Project. Open Handset Alliance. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 22 жовтня 2008. 
  9. Андроїд (ОС) — ВУЕ. vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 1 січня 2021. 
  10. Android Captures 84% Share of Global Smartphone Shipments in Q3 2014 (English). Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 26 листопада 2014. 
  11. Google Buys Android for Its Mobile Arsenal (English). Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2007. 
  12. Google is working on a mobile OS, and it's due out shortly (English). Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2007. 
  13. Google Pushes Tailored Phones To Win Lucrative Ad Market (English). Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2007. 
  14. Why Google’s GPhone won’t kill Apple’s iPhone (English). Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2007. 
  15. Google Using OpenMoko For gPhone? (English). Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2007. 
  16. Industry Leaders Announce Open Platform for Mobile Devices (English). Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 18 грудня 2007. 
  17. Larry Page hints at Andy Rubin's new project - with outside help?. the Guardian (англ.). 22 квітня 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  18. Энди Рубин покинул пост главы Android в Google, его место занял Сандар Пичай. Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 6 липня 2013. 
  19. Open Handset Alliance Releases Android SDK (English). Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2007. 
  20. Android is now available as open source. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 5 січня 2011. 
  21. Licenses (Android Open Source Project). Архів оригіналу за 22 жовтня 2008. Процитовано 27 квітня 2009. 
  22. Code Search with Cross References for the Android Open Source Project [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Android Developers Blog, 10 December 2019
  23. Платформа Android достигла уровня активации 500 тысяч устройств в день. Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 4 липня 2011. 
  24. Google says there are now 1.4 billion active Android devices worldwide. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016. 
  25. Android Q Beta Devices. web.archive.org. 13 серпня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 15 березня 2020. 
  26. Android P Beta Devices. Android Developers. Google. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 13 листопада 2018. 
  27. Android Market: Now available for users. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 29 березня 2010. 
  28. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016. 
  29. Supported locations for free publishers. Android Market for Developer Довідка. Google. 2011. Процитовано 18 травня 2011. [недоступне посилання з червня 2019](англ.)
  30. а б Supported locations for merchants. Android Market for Developer Довідка. Google. 2011. Процитовано 18 травня 2011. (англ.)
  31. а б в Supported locations for distributing applications. Android Market for Developer Довідка. Google. 2011. Процитовано 18 травня 2011. (англ.)
  32. Google перейменувала Android Market в Google Play. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 30 березня 2012. 
  33. Росія в списку країн на Android Market. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 29 березня 2010. 
  34. а б Android Market update: support for priced applications. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 29 березня 2010. 
  35. а б Максим Саваневський (12 травня 2011). Українці тепер можуть купувати застосунки в Android Market. Watcher (watcher.com.ua). Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 18 травня 2011. 
  36. а б О нас » Android Украина. Android Украина. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  37. а б Технослав Бергамот (21 листопада 2009). Android-телефоны в Украине. Кто в конце концов первый?. gagadget.com. MSP «Magnet». Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 9 березня 2011.  (рос.)
  38. HTC Hero теперь и в Украине. Companion (www.companion.ua). 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  39. HTC офіційно виходить на український ринок (пресреліз). Корпорація HTC. 25 травня. Процитовано 9 березня 2011. [недоступне посилання з червня 2019]
  40. Simpson (1 березня 2010). HTC Hero + 12Gb интернета за 4199 грн. Android в Украине (www.androids.com.ua). Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  41. Samsung Galaxy Spica (i5700) — новый смартфон на базе Android (пресреліз). Samsung Electronics Ukraine. 19 листопада 2009. Процитовано 9 березня 2011. [недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  42. Вперше на українському ринку PEOPLEnet представляє комунікатор IDEOS під управлінням Android OS, який працює в стандарті CDMA 1X, EV-DO Rev.A. (пресреліз). ЗАТ «Телесистеми України». 31 грудня 2010. Архів оригіналу за 22 вересня 2011. Процитовано 9 березня 2011. 
  43. Алексей Грибановский; Вадим Савенко (26 жовтня 2010). Производителям мобилок не нужны деньги украинцев. «proIT» (proit.com.ua). «proUA». Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  44. Технослав Бергамот (13 січня 2010). Samsung начинает поставки смартфона Galaxy Spica i5700 с доступом к Android Market. gagadget.com. MSP «Magnet». Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  45. В Украине запустилась локальная версия Android Market. proIT (proit.com.ua). Еволюшен Медіа. 12 травня 2011. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 18 травня 2011. (рос.)
  46. www.android.com.ua — Українізація Андроїда. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 16 квітня 2012. 
  47. Jack Wallen (3 листопада 2009). 10 things Android phones do better than the iPhone (англ.). Tech Republic. Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 21 березня 2011. 
  48. Полнейший обзор Android 4.3 Jelly Bean и нового Google Nexus 7. (рос.). 24 липня 2013. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 6 травня 2015. 
  49. The Android fine print: Kill switch and other tidbits (англійською). computerworld.com. 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 7 січня 2009. 
  50. Marc Flores. (5 жовтня 2010). Steve Ballmer Jabs Android for Fragmentation Issues (англ.). IntoMobile. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 березня 2011. 
  51. Анатолий Ализар. (20 жовтня 2010). Стив Джобс обвиняет Android во «фрагментации». Хабрахабр. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 березня 2011. 
  52. Юрий Стрельченко. (17 листопада 2010). Google отрицает фрагментацию Android. СОТОВИК. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 березня 2011. 
  53. Конфликт между сообществом разработчиков Android и Google (російською). http://habrahabr.ru. Архів оригіналу за 7 липня 2013. 
  54. Google Android IntelliJ IDEA plugin. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 2 квітня 2012. 
  55. Android plugin for NetBeans. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2012. 
  56. Installing Fonts On Android (амер.). 26 січня 2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  57. Android NDK. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2012. 
  58. Application Framework. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 2 квітня 2012. 
  59. Content provider basics. Android Developers (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  60. Google заснувала конкурс з розробки [[Застосунок|застосунків]] для Android. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 2 квітня 2012. 
  61. Google представила SDK для Android, оголосила конкурс[недоступне посилання з червня 2019], nixp.ru
  62. Переможці Android Developers Challenge. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 2 квітня 2012. 
  63. Android Developer Challenge 2 open for submissions [Архівовано 2013-09-07 у Wayback Machine.], android-developers.blogspot.com
  64. ADC 2 Overall Winners [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.], code.google.com/android

Посилання[ред. | ред. код]