Окулярник велалавельський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Zosterops vellalavella)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Окулярник велалавельський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Окулярникові (Zosteropidae)
Рід: Окулярник (Zosterops)
Вид: Окулярник велалавельський
Zosterops vellalavella
Hartert, 1908
Посилання
Вікісховище: Zosterops vellalavella
Віківиди: Zosterops vellalavella
ITIS: 563880
МСОП: 22714176
NCBI: 589909

Окулярник велалавельський[2] (Zosterops vellalavella) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Соломонових Островів.

Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла жовтувато-оливкова. Навколо очей білі кільця, які перетинаються чорними смугами, що ідуть від дзьоба до очей. Махові і стернові пера бурі з широкими жовтувато-оливковими краями. Горло жовтувато-оранжеве, відділене від сіруватих грудей і живота оливковою смугою. Гузка жовта. Очі червонувато-карі, дзьоб яскраво-жовтий, лапи жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів дзьоб бурувато-роговий, лапи сірі.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Велалавельські окулярники є ендеміками острова Велья-Лавелья. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах і на узліссях, а також на кокосових плантаціях.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція велалавельських окулярників складає менше 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Zosterops vellalavella. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.