Івайло Маринов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Івайло Марінов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івайло Маринов
Загальна інформація
Повне ім'яІвайло Маринов (болг. Ивайло Маринов)
ГромадянствоБолгарія Болгарія
Народження12 липня 1960(1960-07-12) (64 роки)
Варна, Болгарія
Вагова категоріяПерша найлегша
Зріст162
Спортивні медалі
Представник Болгарія Болгарія
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 1988 Сеул Перша найлегша
Бронза 1980 Москва Перша найлегша
Чемпіонат світу з боксу
Золото 1982 Мюнхен Перша найлегша
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 1981 Тампере Перша найлегша
Золото 1983 Варна Перша найлегша
Золото 1989 Афіни Перша найлегша
Золото 1991 Гетеборг Перша найлегша
Срібло 1985 Будапешт Перша найлегша
Кубок світу з боксу
Золото Монреаль 1981 до 48 кг
Бронза Рим 1983 до 48 кг

Івайло Маринов (болг. Ивайло Маринов; нар. 12 липня 1960, Варна, Болгарія, також відомий як Ісмаїл Мустафов, Ісмаїл Гусейнов і Івайло Христов) — болгарський боксер-любитель, олімпійський чемпіон 1988 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1980, чемпіон світу (1982) та Європи (1981, 1983, 1989, 1991).

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри 1980

  • 1/8 фіналу. Переміг Джерарда Гокінса (Велика Британія) — 5-0
  • 1/4 фіналу. Переміг Ахмеда Сіада (Алжир) — 5-0
  • 1/2 фіналу. Програв Іполіто Рамосу (Куба) — 1-4

На чемпіонаті Європи 1981 став чемпіоном.

  • В 1/8 фіналу переміг Антті Юнтумаа (Фінляндія) — 3-2
  • У чвертьфіналі переміг Думитру Шчиопу (Румунія) — 5-0
  • У півфіналі переміг Шаміля Сабірова (СРСР) — 5-0
  • У фіналі переміг Дітмара Гайліха (НДР) — 5-0

На Кубку світу 1981 переміг Хуана Вільяльбу (Колумбія), Іполіто Рамоса (Куба) і Хо Йон Мо (Південна Корея).

На чемпіонаті світу 1982 став чемпіоном.

  • В 1/8 фіналу переміг Агапіто Гомеса (Іспанія) — 5-0
  • У чвертьфіналі переміг Ефрена Табанаса (Філіппіни) — 5-0
  • У півфіналі переміг Хо Йон Мо (Південна Корея) — 4-1
  • У фіналі переміг Го Чон Кван (Північна Корея) — 4-1

На чемпіонаті Європи 1983 став чемпіоном.

На Кубку світу 1983 програв у півфіналі Бейбуту Есжанову (СРСР) — 0-5

На чемпіонаті Європи 1985 став срібним призером.

  • В 1/8 фіналу переміг Ніла Дадді (Ірландія) — 5-0
  • У чвертьфіналі переміг Ведата Тутук (Туреччина) — 5-0
  • У півфіналі переміг Роберта Ішасегі (Угорщина) — 3-2
  • У фіналі програв Рене Брайтбарту (НДР) — 0-5

Олімпійські ігри 1988

  • 1/16 фіналу. Переміг Марка Ептона (Велика Британія) — 5-0
  • 1/8 фіналу. Переміг Генрі Мартінеса (Сальвадор) — 5-0
  • 1/4 фіналу. Переміг Олександра Махмутова (СРСР) — 5-0
  • 1/2 фіналу. Переміг Леопольдо Серантеса (Філіппіни) — 5-0
  • Фінал. Переміг Майкла Карбахала (США) — 5-0

На чемпіонаті Європи 1989 став чемпіоном.

  • В 1/8 фіналу переміг Пола Вейра (Шотландія) — 5-0
  • У чвертьфіналі переміг Петріца Парасківа (Румунія) — 5-0
  • У півфіналі переміг Яна Кваста (НДР) — 4-1
  • У фіналі переміг Роберта Ішасегі (Угорщина) — 5-0

На чемпіонаті світу 1989 програв у першому бою Роберту Ішасегі (Угорщина).

На чемпіонаті Європи 1991 вчетверте став чемпіоном.

Посилання

[ред. | ред. код]