Іваник Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іваник Володимир Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 березня 1987(1987-03-28)
Стебник
Смерть 21 червня 2017(2017-06-21) (30 років)
Авдіївка
Псевдо «Фофа», «Ірокез»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Васил́ьович Іва́ник (28 березня 1987(19870328) — 21 червня 2017) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1987 року у місті Стебник (Львівська область); мешкав у Бориславі. Службу в армії проходив у президентському полку. Працював на будівництві у Києві, займався декоративною штукатуркою.

Брав активну участь в подіях Революції Гідності. В часі війни — доброволець 8-го окремого батальйону «Аратта» УДА.

Володимир та Андрій Луців були товаришами ще до війни, вони разом пішли на фронт. Воювали у Пісках та ДАП, в Широкиному. Володимир також воював у Бахмуті, Лисичанську, Луганську.

21 червня 2017 року загинув у бою поблизу міста Авдіївка внаслідок прямого влучення вистрела ворожого танка. Два бійці УДА загинули, ще двоє зазнали чисельних осколкових поранень та опіків.

Після прощання у Львові та Бориславі похований на кладовищі мікрорайону Солець (Стебник).

Без Володимира батько Василь та мама Марія Іваники; брат, дружина та маленький син.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (грудень 2018; посмертно)[1];
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • медаль «Доброволець АТО» (посмертно).
  • 25 січня 2018 року рішенням Бориславської міської ради надано звання «Почесний громадянин Борислава» (посмертно)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сторінка в ПС. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  2. Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  3. Почесні громадяни Борислава. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]