Ізабелла Ібелінська
| Ізабелла Ібелінська | |
|---|---|
| Народилася | 1241 |
| Померла | 2 червня 1324 |
| Діяльність | консортка |
| Титул | queen consort of Cyprusd |
| Рід | Ібелінські |
| Батько | Гі Ібелінd |
| Брати, сестри | Philipp von Ibelind, Balian of Ibelind і Baldwin of Ibelin, bailli of Jerusalemd |
| У шлюбі з | Гуго III |
| Діти | Іоанн I, Генріх II, Amalric, Lord of Tyred, Marie of Lusignan, Queen of Aragond, Margaret of Lusignan, Queen of Armeniad, Guy of Lusignand і Aimery of Cyprus (governor)d |
Ізабелла Ібелінська (1241—1324) — королева Кіпру та Єрусалиму в шлюбі з Гуго III Кіпрським.
Ізабелла була донькою Гая Ібелінського, маршала і коннетабля Кіпрського королівства.[1]
Стала дружиною Гуго ІІІ Антіохійського, який змінив свого бездітного двоюрідного брата Гуго II на посаді короля Кіпру в 1267 році завдяки зв'язкам її родини. У 1268 році її чоловік також став королем Єрусалиму.[2] Він помер у 1284 році, і корони перейшли до їхніх синів, спочатку Іоанна I, а незабаром після цього до Генріха II.[3]
Коли її син Амальрік захопив владу в 1306 році, королева Ізабелла і її брат Філіп безуспішно підтримали її старшого сина короля Генріха.[4] Амальрік був убитий 5 червня 1310 року, губернатором замість нього був оголошений інший син, Еймері.[5] Але до 11 червня прихильники ув'язненого короля зв'язалися зі своєю матір'ю, королевою Ізабеллою, папськими представниками та стороною Еймері. Еймері переважав чисельно, і він погодився зі своїми прихильниками повернути Генрі в обмін на обіцянку Ізабелли переконати Генрі помилувати їх і ратифікувати юридичні операції, які вони укладали.[6] Посланці доповіли королю Якову II Арагонському, чоловікові дочки Ізабелли Марії, що Ізабелла та Філіп перебували при дворі Генріха до кінця його правління.[7]
Потомство[ред. | ред. код]
У шлюбі з Гуго III народила дітей:
- Іоанн I (помер у 1285 р.), який став його наступником як король Єрусалиму та Кіпру;
- Боемунд (бл. 1268 — Тір, 3 листопада 1281, похований у францисканській церкві Нікосії);
- Генріх II (1271 — 31 серпня 1324), який став наступником Іоанна на посаді короля Єрусалиму та Кіпру;
- Амальрік (помер 5 червня 1310), коннетабль Єрусалиму, який змінив Генріха і став регентом Кіпру;
- Марія (1273 — вересень 1322 в Тортосі і похована в Барселоні), дружина короля Якова II Арагонського;
- Еймері (1274—1280 — незадовго до 9 квітня 1316), змінив Гая на посаді коннетабля Кіпру в 1303 році, ненадовго змінив Амальріка на посаді регента та губернатора Кіпру 6 червня 1310 року;
- Гай (1275—1280–1303 — ймовірно похований у Нікосії), коннетабль Кіпру бл. 1291, одружений 7 грудня 1291 Есківа з Ібеліна, леді Бейрута (1253—1312), батьки:
- Гуго IV Кіпрський
- Ізабелла (1296—1300 — після 1340), з 21 липня 1322 року дружина Одо з Дамп'єра, титулярного коннетабля Єрусалиму (помер 1330)
- Маргарита (бл. 1276 — у Вірменії, 1296), дружина короля Вірменії Тороса III;
- Аліса (1277—1280 — після березня 1324), з 1292—1295 або бл. 1292/1294 дружина Баліана Ібелінського (помер 1315/1316 в Керинії, незадовго до 19 квітня 1316), титулярного князя Галілеї та Віфлеєму;
- Гельвіс (помер після березня 1324 р.);
- Ізабелла (бл. 1280—1319), з 1285/1290 рр. дружина Костянтина Негірського, володаря Парцерперта (помер у 1308 р.), з бл. 1310 року дружина короля Вірменії Ошина, який розлучився з нею до або в 1316 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Edbury, 1994, с. 116.
- ↑ Edbury, 1994, с. 90.
- ↑ Edbury, 1994, с. 96.
- ↑ Edbury, 1994, с. 88.
- ↑ Edbury, 1994, с. 126.
- ↑ Edbury, 1994, с. 128.
- ↑ Edbury, 1994, с. 139.
Джерела[ред. | ред. код]
- Edbury, Peter W. (1994). The Kingdom of Cyprus and the Crusades. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-45837-5.
|
