Ізабелла Ібелінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізабелла Ібелінська
Народилася1241
Померла2 червня 1324(1324-06-02)
Діяльністьконсортка
Титулqueen consort of Cyprusd
РідІбелінські
БатькоГі д'Ібелінd
Брати, сестриPhilipp von Ibelind, Balian of Ibelind і Baldwin of Ibelin, bailli of Jerusalemd
У шлюбі зГуго III
ДітиІоанн I, Генріх II, Amalric, Lord of Tyred, Marie of Lusignan, Queen of Aragond, Margaret of Lusignan, Queen of Armeniad, Guy of Lusignand і Aimery of Cyprus (governor)d

Ізабелла Ібелінська (1241—1324) — королева Кіпру та Єрусалиму в шлюбі з Гуго III Кіпрським.

Ізабелла була донькою Гая Ібелінського, маршала і коннетабля Кіпрського королівства.[1]

Стала дружиною Гуго ІІІ Антіохійського, який змінив свого бездітного двоюрідного брата Гуго II на посаді короля Кіпру в 1267 році завдяки зв'язкам її родини. У 1268 році її чоловік також став королем Єрусалиму.[2] Він помер у 1284 році, і корони перейшли до їхніх синів, спочатку Іоанна I, а незабаром після цього до Генріха II.[3]

Коли її син Амальрік захопив владу в 1306 році, королева Ізабелла і її брат Філіп безуспішно підтримали її старшого сина короля Генріха.[4] Амальрік був убитий 5 червня 1310 року, губернатором замість нього був оголошений інший син, Еймері.[5] Але до 11 червня прихильники ув'язненого короля зв'язалися зі своєю матір'ю, королевою Ізабеллою, папськими представниками та стороною Еймері. Еймері переважав чисельно, і він погодився зі своїми прихильниками повернути Генрі в обмін на обіцянку Ізабелли переконати Генрі помилувати їх і ратифікувати юридичні операції, які вони укладали.[6] Посланці доповіли королю Якову II Арагонському, чоловікові дочки Ізабелли Марії, що Ізабелла та Філіп перебували при дворі Генріха до кінця його правління.[7]

Потомство

[ред. | ред. код]

У шлюбі з Гуго III народила дітей:

  • Іоанн I (помер у 1285 р.), який став його наступником як король Єрусалиму та Кіпру;
  • Боемунд (бл. 1268 — Тір, 3 листопада 1281, похований у францисканській церкві Нікосії);
  • Генріх II (1271 — 31 серпня 1324), який став наступником Іоанна на посаді короля Єрусалиму та Кіпру;
  • Амальрік (помер 5 червня 1310), коннетабль Єрусалиму, який змінив Генріха і став регентом Кіпру;
  • Марія (1273 — вересень 1322 в Тортосі і похована в Барселоні), дружина короля Якова II Арагонського;
  • Еймері (1274—1280 — незадовго до 9 квітня 1316), змінив Гая на посаді коннетабля Кіпру в 1303 році, ненадовго змінив Амальріка на посаді регента та губернатора Кіпру 6 червня 1310 року;
  • Гай (1275—1280–1303 — ймовірно похований у Нікосії), коннетабль Кіпру бл. 1291, одружений 7 грудня 1291 Есківа з Ібеліна, леді Бейрута (1253—1312), батьки:
    • Гуго IV Кіпрський
    • Ізабелла (1296—1300 — після 1340), з 21 липня 1322 року дружина Одо з Дамп'єра, титулярного коннетабля Єрусалиму (помер 1330)
  • Маргарита (бл. 1276 — у Вірменії, 1296), дружина короля Вірменії Тороса III;
  • Аліса (1277—1280 — після березня 1324), з 1292—1295 або бл. 1292/1294 дружина Баліана Ібелінського (помер 1315/1316 в Керинії, незадовго до 19 квітня 1316), титулярного князя Галілеї та Віфлеєму;
  • Гельвіс (помер після березня 1324 р.);
  • Ізабелла (бл. 1280—1319), з 1285/1290 рр. дружина Костянтина Негірського, володаря Парцерперта (помер у 1308 р.), з бл. 1310 року дружина короля Вірменії Ошина, який розлучився з нею до або в 1316 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Edbury, 1994, с. 116.
  2. Edbury, 1994, с. 90.
  3. Edbury, 1994, с. 96.
  4. Edbury, 1994, с. 88.
  5. Edbury, 1994, с. 126.
  6. Edbury, 1994, с. 128.
  7. Edbury, 1994, с. 139.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Edbury, Peter W. (1994). The Kingdom of Cyprus and the Crusades. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-45837-5.