Інгіб'єрг Б'ярнасон
| Інгіб'єрг Б'ярнасон | |
|---|---|
| Ingibjörg H. Bjarnason | |
 | |
| Народилася |
14 грудня 1867 Thingeyrid, Ісаф'ярдарбайрd, Вестфірдір, Ісландія |
| Померла |
30 жовтня 1941 (73 роки) Рейк'явік, Ісландія |
| Громадянство | Ісландія |
| Діяльність | політик, педагог, гімнастка |
| Галузь | політик |
| Знання мов | ісландська |
| Посада | член Альтингуd |
| Партія | Консервативна партія Ісландії |
Інгіб'єрг Б'ярнасон (ісл. Ingibjörg H. Bjarnason, 14 грудня 1867, Тінгейрі, Ісландія — 30 жовтня 1941, Рейк'явік, Ісландія) — ісландська політична діячка, суфражистка, педагогиня, гімнастка. Перша жінка, що стала членкинею Альтингу, парламенту Ісландії.
Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]
Народилася 14 грудня 1867 року в місті Тінгейрі, одна з п'яти дітей купця Хакона Б'ярнасона[1] і Йоханни Христини Торисдоттир (Þorleifsdóttir). Після смерті батька Інгіб'єрг їде в Рейк'явік, де вступає в Жіночий коледж (Kvennaskólinn).[2] Після закінчення коледжу в 1882 році переїжджає в Данію, займається там гімнастикою, ставши першою ісландською гімнасткою. Інгіб'єрг повертається в Рейк'явік, і з 1893 року дівчина працює тренером з гімнастики в школі. 1902 року Б'ярнасон влаштовується вчителем у Жіночий коледж, і чотири роки потому стає директором коледжу. Цю посаду Інгіб'єрг Б'ярнасон займає до кінця життя.[1]
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Б'ярнасон починає брати активну участь у рухах за незалежність жінок ще в Ісландії 1894 року. Інгіб'єрг була обрана головою комітету, який 1930 року власним коштом побудував Національний шпиталь (Landspítali) на честь перемоги суфражисток. У 1922 році Б'ярнасон була обрана в парламент Ісландії. 1924 року Інгіб'єрг стає членом Консервативної партії Ісландії (Íhaldsflokkurinn), і залишається в партії до 1927 року.[1]
Кар'єра після політики[ред. | ред. код]
Після завершення політичної діяльності Бьярнасон продовжує брати активну участь у Жіночому визвольному русі. 1930 року Інгіб'єрг стає головою жіночої організації Kvenfélagasambands Íslands. Діяльність Б'ярнасон часто піддається критиці через підтримку Консервативної Партії, через створення шкіл житлової економіки. Деякі феміністки також не були згодні з Інгіб'єрг, що жінки домоглися повної рівності, отримавши виборче право 1915 року.[3]
З 1928 по 1932 рік Б'ярнасон працює в комітеті Національного банку (Landsbanki), є членом Ісландської ради освіти з 1928 по 1934 рік.[3]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Інгіб'єрг Б'ярнасон ніколи не одружувалася і не мала дітей.[1]
Смерть і спадщина[ред. | ред. код]
Інгіб'єрг Б'ярнасон померла 30 жовтня 1941 року.[3]
2011 року в Міській раді Рейк'явіка пройшло голосування за те, щоб поставити пам'ятник Інгіб'єрг Б'ярнасон.[2] У липні 2012 року в Альтинзі пройшло свято, присвячене дев'яностій річниці вступу Б'ярнасон до парламенту.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Kvennasögusafn Íslands - Ingibjörg H. Bjarnason - the first woman in parliament. kvennasogusafn.is. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- ↑ а б Review, Iceland (3 листопада 2011). Iceland’s First Female MP Remembered. Iceland Review (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- ↑ а б в Ingibjörg H. Bjarnason. Alþingi. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- ↑ Ingibjörg H. Bjarnason heiðruð. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |