Історична мапа
Історичні карти образно-знакове зображення суспільних явищ, що відбувалися на певній території у певний момент часу чи часовий проміжок у минулому. На історичних мапах умовними знаками показано явища, процеси, події, суб'єкти історичного процесу, їхрозташування, характеристика стану,зв'язки стану. Історичні карти створюються на географічній основі і є математично визначеним, зменшеним, узагальненим образно-знаковим зображенням історичних подій, явищ, процесів чи періодів. Зображення демонструються на площині у певному масштабі з урахуванням просторового розташування об'єктів. Карти в умовній формі показують розміщення, стан, сполучення і зв'язки історичних подій і явищ, що відбираються і характеризуються відповідно до призначення даної карти.
- галузеві — карти вузької тематики;
- загальні — карти, що дають повну характеристику образу;
- аналітичні — карти, які розкривають певний аспект або властивості образів (процесів) у відриві від цілісності, без відображення зв'язків та взаємозв'язків з іншими аспектами цих образів;
- синтетичні карти дають цілісну характеристику образам (процесам), при утворенні яких виділяються складові конкретного образу та існуючі між ними зв'язки;
- комплексні — карти, які рівнозначно показують кілька видів образів чи кілька взаємопов'язаних образів, або окремо при застосуванні індивідуальних показників[1][2].
- за охопленою територією (світові, материкові, карти держав);
- за змістом (оглядові, узагальнюючі і тематичні/проблемні);
- за масштабом (велико-, середньо- і дрібномасштабні).[3]
- з навчання історії виділяють карти: розвиваючі (утворюють певний історичний образ динамічним способом, оглядові — вказують події, явища у межах певного історичного моменту), узагальнюючі (відбивають всі основні події і явища у межах визначеного у назві місця і періоду), проблемні (присвячені тільки одному питанню політичного, господарського або суспільного типу)[4].
- картографічне зображення: географічна основа (сукупність географічних елементів) і тематичний зміст;
- легенда карти (система умовних позначок і пояснень до них);
- допоміжне оснащення і додаткові дані.[5]
- ↑ Mizgalski J. Mapa historyczna. — Częstochowa: Wyższa szkola pedagogiczna, 2003. — 240 s.
- ↑ [1] [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія»… С. 183
- ↑ Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005. — 330 с
- ↑ [2] [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія»… С. 184
- ↑ Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія»… — С. 184—185.
- Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія» / І. Ю. Сінкевич, О. М. Полтавець // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 2. — С. 180—186. [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005. — 330 с.
- Чирков О. Історичний атлас України — якісно новий рівень українознавчої історичної картографії