Істрійський звукоряд
Істрійський звукоряд — звукоряд, відомий по народній музиці півострова Істрія і затоки Кварнер в Адріатичному морі. Цей звукоряд використаний в музичних жанрах канат і таранкан'є. У вокалі використовуються назалізація, варіація та імпровізація, дозвіл в унісон або октаву. Основні музичні інструменти — роженице, волинка, флейта, тамбуриця[1]. Вперше звукоряд описав хорватський композитор Іван Матетич-Роньгов на початку двадцятого століття[2]. Двоголосся на основі істрійського звукоряду ЮНЕСКО віднесено до шедеврів усної та нематеріальної спадщини людства.
Звукоряд нерівномірно темперований[2][3], приблизно може бути записаний як гексатоніка E-F-G-A♭-B♭-C♭ (див.: енгармонізм), перші шість ступенів восьмиступенного звукоряду від E. Може також розглядатися як фригійський лад зі зниженою 4-й, 5-й і 6-й ступенями (гептатоніка від E: E-F-G-A♭-B♭-C♭-D). При виконанні використовується двоголосся і фригійська каденція (від E: F і D переходять в D)[4].
Хоча тони помітно відрізняються в різних прикладах і для різних інструментів[3], звукоряд може розглядатися як похідний від натурального звукоряду: у ньому виділяється від семи до чотирнадцяти обертонів[5].
У струнному квартеті фа-мінор Гайдна (соч. 20 № 5) можна почути подобу істрійського звукоряду[2], але без його верхньої ноти[6]. Inventiones ferales (1962) Уроша Крьока також в завуальованій формі використовує цей звукоряд[7]. Ймовірно, звукоряд розглядали Тартіні і Барток. Кароль Пахор у 1950 році створив цикл Istrijanka, що складається з 15 п'єс і заснований на істрійському звукоряді[5]. Також звукоряд ліг в основу Sinfonia da camera in modo istriano (1957) Данило Швари[8].
- ↑ «Two-part singing and playing in the Istrian scale [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]», UNESCO.org.
- ↑ а б в Thammy Evans, Rudolf Abraham (2013). Istria: Croatian Peninsula, Rijeka, Slovenian Adriatic, p.17. ISBN 978-1-84162-445-7.
- ↑ а б Marušić, Dario. "Reception of Istrian Musical Traditions [Архівовано 31 серпня 2020 у Wayback Machine.]", Musicology 7/2007 (VII) ("Reception of Istrian Musical Traditions [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.]", doiSerbia).
- ↑ Hrvatske narodne pjesme i plesovi / Žganec, Vinko; Sremec, Nada. — Zagreb : Seljačka sloga, 1951. — С. 228.
- ↑ а б Ruland, Heiner (1992). Expanding Tonal Awareness, p.43. Rudolf Steiner. ISBN 978-1-85584-170-3. Described by Kathleen Schlesinger on the Greek aulos
- ↑ Van der Merwe, Peter (2005). Roots of the Classical, p.227. ISBN 978-0-19-816647-4.
- ↑ (2001). Muzikološki zbornik: Musicological annual, Volumes 37-39, p.86.
- ↑ Ray Robinson, Regina Chĺopicka, eds. (2003). Studies in Penderecki: Penderecki and the avant garde, p.137. ISBN 978-0-911009-11-8.
- Bezić, Jerko. "Yugoslavia, Folk Music: Croatia", New Grove Dictionary 2:594.
- "Two-part singing and playing in the Istrian scale [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]" (UNESCO), YouTube.com.
- "Few words about traditional Istrian Music and Dance [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]", Istria from Smrikve.
- "The folk music of Krk Island", Gold and Silver Dots.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |