Абукірська битва (1798)
Абукірська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Французькі революційні війни | |||||||
31°20′9.8806288203923e-08″ пн. ш. 30°7′1.0120394361147e-07″ сх. д. / 31.3333333333608° пн. ш. 30.116666666695° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велика Британія | Французька республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
Гораціо Нельсон | Франсуа Поль де Брюе | ||||||
Військові сили | |||||||
14 лінійних кораблів 1 шлюп |
13 лінійних кораблів 4 фрегати | ||||||
Втрати | |||||||
218 загинуло, 678 поранених |
2 000 - 5 000 загинуло та поранено 3 000 - 3 900 захоплено в полон, 2 лінійних кораблі знищено 9 лінійних кораблів захоплено 2 фрегати знищено |
Абукірська битва — морська битва між англійським (контр-адмірал Гораціо Нельсон) та французьким (віце-адмірал Ф.Брюе) флотами, що відбулася 1-2 серпня 1798 року біля острову Абукір на однойменному мисі в Єгипті, поруч з одним з місць впадіння Нілу в Середземне море.
Французький флот, в складі 13 лінійних кораблів та 4 фрегатів з 10 тисячами чоловік екіпажу та 1183 гарматами, стояв на якорі в Абукірській затоці в лінію паралельно берегу. Слід відзначити, що командувач французьким флотом не скористався з сприятливих обставин та не забезпечив флоту безпечного базування в Александрії. Кораблі стояли на якорях на рейді, фрегати не проводили розвідку, навчання та бойові чергування на кораблях не проводились, більшість матросів постійно знаходились не на своїх кораблях, а на березі.
1 серпня англійський флот, в складі 14 лінійних кораблів з 8 тисячами чоловік екіпажу та 1012 гарматами, підійшов до Абукіра несподівано для французів. Битва почалася о пів на сьому вечора нападом 5 передових англійських кораблів які пройшли між французькими кораблями й берегом та інших сил з моря. Північно-північно-західний вітер був попутним для англійців і прямо супротивним для французів. До 11 години французи зазнали поразки: 9 кораблів здалося, 4 загинули (найбільший корабель битви «L'Orient»), 4 вдалося втекти. Французи втратили понад 5 тисяч чоловік вбитими, пораненими та полоненими, англійці близько тисячі.
Завдяки своїй перемозі Англія захопила контроль над Середземним морем. І хоча певне сполучення Єгипту з Францією продовжувалось, для підвезення військових резервів вже не було можливості. Ще важливішим для Британії було моральне значення цієї перемоги, яке призвело до того, що супротивники французів у Єгипті значною мірою активізували свої дії. Але найголовнішим було те, що турецький султан, який досі нейтрально ставився до французької експедиції, був змушений почати діяти. Вважаючи скору поразку французів у Єгипті невідворотністю та не бажаючи його окупації Англією, султан Селім III оголосив Франції війну.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- Chandler, David, The Campaigns of Napoleon New York, Macmillan, 1966.
- Хуан Коул, Napoleon's Egypt: Invading the Middle East Palgrave Macmillan, 2007. [ISBN 1-4039-6431-9]
- Herold, J. Christopher, Bonaparte in Egypt — London, Hamish Hamilton, 1962.
- Herold, J. Christopher, The Age of Napoleon. New York, American Heritage, 1963.
- Moorehead, Alan, The Blue Nile New York, Harper & Row, 1962.
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |