Агітка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агітка
57°47′06″ пн. ш. 69°13′15″ сх. д. / 57.785080000027775782° пн. ш. 69.22110000002778918° сх. д. / 57.785080000027775782; 69.22110000002778918
Витік с. Вершинська, Вагайський район Тюменської області, Росія
• координати 57°20′18″ пн. ш. 70°02′26″ сх. д. / 57.33839300002777861° пн. ш. 70.04082900002778445° сх. д. / 57.33839300002777861; 70.04082900002778445
Гирло біля с. Копотіли, Вагайський район Тюменської області, Росія (права притока Вагаю)
• координати 57°47′06″ пн. ш. 69°13′17″ сх. д. / 57.785003000027778342° пн. ш. 69.22153000002778356° сх. д. / 57.785003000027778342; 69.22153000002778356
Басейн ВагайІртишОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни:  Росія[1]
Прирічкові країни: Росія: Тюменська область
Регіон Тюменська область
Вагайський район
Довжина 120 км
Площа басейну: 3 500 км²
Середньорічний стік 7,33 м³/с
Притоки: Великий Ік (л.)
Мапа
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 1,49
 
лютий: 0,99
 
березень: 0,97
 
квітень: 15,50
 
травень: 33,80
 
червень: 13,50
 
липень: 6,06
 
серпень: 3,91
 
вересень: 3,21
 
жовтень: 3,86
 
листопад: 3,10
 
грудень: 1,67
 
с. Мітькинське (27 км від гирла), 1957–1990

Агітка — річка у Росії, права притока Вагаю (басейн Іртиша), тече у Тюменській області на півдні Західно-Сибірської рівнини.

Фізіографія[ред. | ред. код]

Агітка починається за декілька кілометрів на південний захід від села Вершинська Вагайського району Тюменської області. Тече по заболоченій рівнинній місцевості спочатку на північний схід, потім на північ і північний захід; незадовго до злиття з Вагаєм повертає на захід. Агітка впадає у Вагай на 70 км від його гирла, біля села Копотіли, розташованого дещо вище по течії Вагаю.

Єдина крупна притока — річка Великий Ік — впадає в Агітку зліва у верхній течії.

В басейні Агітки багато боліт і дрібних озер, які відіграють важливу роль в регуляції її стоку.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Довжина річки 120 км, площа басейну 3 500 км². Середньорічний стік 7,33 м³/с. Виміряння стоку проводилося протягом 34 років (з 1957 по 1990) у селі Мітькинське за 27 км від гирла на висоті 38,4 м. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (0,97 м³/с), максимум — у травні (33,84 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (0,40 м³/с) спостерігався у березні 1989, абсолютний максимум (130 м³/с) — у травні 1987.

Агітка замерзає на початку листопада, скресає у квітні. Живлення мішане з переважанням снігового. Мінімум стоку в літній період, коли річка вільна від криги, спостерігався у серпні і вересні 1989 року — 0,62 м³/с. Річковий стік зазнає значних коливань від року до року. Наприклад, середньорічний стік 1987 року становив 17,49 м³/с, роком пізніше знизився до 5,86 м³/с, а в надзвичайно посушливому 1989 році становив лише 1,89 м³/с.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Агітка повністю знаходиться в межах Вагайського району Тюменської області. Басейн Агітки дуже заболочений, внаслідок чого господарська інфраструктура нерозвинена. Ґрунтові дороги удовж річки існують тільки у нижній та середній течії. Значні населені пункти на річці відсутні, існують лише невеликі села: Вершинська, Тукуз, Казанське, Лямчай, Сулейменська, Мітькинське, Домніно.

Верхів’я Агітки та береги розташованого на схід від неї озера Великий Уват — традиційна область розселення сибірських татар.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Г. Т. Бакиева, Ю. Н. Квашнин Этнографические исследования на озере Большой Уват [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]