Іртиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іртиш
E7536-Irtysh-at-cherlak.jpg
Ob watershed ru.png
Басейн ОбОбська губаКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни басейну Росія Росія
Казахстан Казахстан
Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Довжина 4 248 км
Площа басейну 1 643 000 км²
Категорія у Вікісховищі Іртиш

Ірти́ш (рос. Иртыш, каз. Ертіс, кит. 额尔齐斯河) — річка в Азії, головна притока річки Об. Протікає територією Китаю (525 км), Казахстану (1835 км) і Росії (2010 км)[1].

  • Довжина 4 248 км.
  • Сточище 1 643 000 км².

Загальні відомості[ред.ред. код]

Річка Іртиш найбільша притока р. Обі: за площею басейну, рівною 1 643 000 км, вона займає п'яте місце серед річок Росії, а за довжиною (4 248 км) поступається лише р. Лені. Сточище річки Іртиш і притоки розташовані переважно на одній з величезних рівнин світу — Західно-Сибірськой низовині, яка є сильно заболоченою місцевістю, слабо нахиленою на північ.

Сточище р. Іртиша характеризується великою різноманітністю фізико-географічних умов. Верхня частина сточища розташована в гірській країні Алтай, з виразно вираженою вертикальною зональністю. Велика частина сточища розташована в степовій і лісостеповій зонах, і лише порівняно невелика нижня частина сточища лежить в лісовій зоні. Верхня частина сточища р. Іртиш розташована в Китаї (КНР), середня частина сточища площею близько 200 тисяч км² (з довжиною по Іртишу 1 637 км) знаходиться на території Казахстану, і нижня частина сточища площею 1 340 000 км² (2 084 км нижньої течії) розташовується на території Росії.

Витоки Іртишу знаходяться в горах Монгольського Алтаю. З Китаю під назвою Чорний Іртиш він потрапляє до Казахстану в Зайсанську улоговину, де впадає в озеро Зайсан. У гирлі Чорного Іртиша знаходиться велика дельта. У Зайсан впадає багато річок з Рудного Алтаю, хребтів Тарбагатай і Саур. Посилений цими водами Іртиш витікає з озера Зайсан на північний захід через Бухтармінську ГЕС і слідом за нею розташовану Усть-Каменогорську ГЕС. Тут розташований крупний промисловий центр — місто Усть-Каменогорськ. Нижче за течією знаходяться Шульбінська ГЕС і місто Семей.

Річка Іртиш протікає по Східно-Казахстанській і Павлодарській областях Казахстану, а також по Омській і Тюменській областях. Адміністративні центри вказаних вище областей розташовані на берегах Іртиша, окрім міста Тюмень, розташованого на річці Турі. У нізовьях р. Іртиша розташований центр величезного Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області — м. Ханти-Мансійськ. На річках сточища розташовуються такі обласні міста Казахстану, як Петропавловськ (на р. Ішим) і Костанай (на р. Тобол), і такі обласні міста Росії, як Курган (на р. Тобол), Челябінськ (на р. Міас) і Єкатеринбург (на р. Ісеть). На річці Ішим також розташована столиця Казахстану Астана.

На більшій частині своєї течії від міста Семей до гирла (близько 2 900 км) р. Іртиш протікає Західно-Сибірською низовиною.

В межах верхньої третини річки, протягом близько 1500 км. (до міста Семей) є досить густа мережа гірських приток, що стікають з острогів Алтаю, зокрема такі річки, як Кучум, Бухтарма і Уба. Після впадання справа р. Тульбінки (2 990 км) і зліва р. Шаган (2 801 км) р. Іртиш не приймає жодної скільки-небудь значної притоки до гирла р. Омі (1 871 км). На цьому протязі з обох боків до річки прилягають величезні області внутрішнього стоку, що становлять 521 000 км² або 31,7% водозбору сточища р. Іртиш.

Маючи середнє падіння 25 см/км. Висота берегів тут зазвичай рівна 2-4 м. До берегів місцями підступають барханні піски, сильно засмічують річище, висота берегів при цьому може зростати до 7-8 м. На деяких ділянках до берегів підходять глинисті ували, створюючі берегові урвища заввишки до 25 м. Ложе річки піщане, а нижче за гирло р. Кальджір (3 716 км) — кам'янисте, досить часто тут зустрічаються перекати.

Навігація з квітня по листопад.

Притоки — Кальджир, Курчум, Нарим, Бухтарма, Ульба, Уба, Кизилсу, Чар, Тобол, Омь, Тара, Туй, Уй, Шиш, Ішим, Оша, Дем'янка.

Міста — Усть-Каменогорськ, Семей (колишній Семипалатинськ), Курчатов, Аксу, Павлодар, Омськ, Тара, Тобольськ, Ханти-Мансійськ.

Гідрологія[ред.ред. код]

Живлення Іртиша змішане: в верхів'ях снігове, льодовикове і частково дощове; в нижній течії снігове, дощове і грунтове. Характер водного режиму також істотно змінюється. У верхній течії повінь починається в квітні, максимум у квітні — червні, спад триває до жовтня; стік річки зарегульований. У пониззі повінь з кінця травня до вересня, максимум в червні. 50 % річного стоку проходить навесні, в верхів'ях частка стоку влітку і восени по 20 %, взимку 10 %, у Тобольська відповідно 27 %, 19 % і 7 %. Середня витрата в Усть-Каменогорську 628 м³/с, Семеї близько 960 м³/с, Омську 917 м³/с, Тобольську 2150 м³/с, в гирлі близько 3000 м³/с, річний стік близько 95 км³. Розмах коливань рівня вище озера Зайсан 4,4 м, у Омська 7 м, Усть-Ішима 12,7 м, до гирла зменшується.

Ухил порядку 0,03 м на кілометр.

Льодоставу на Іртиші передує льодохід тривалістю близько 20 днів в верхів'ях і 6-10 днів в низов'ях. Замерзає у верхів'ях в кінці листопада, в низов'ях на початку листопада, розкривається в квітні.

Склад води[ред.ред. код]

Вода річки прісна, м'яка. Мінералізація води коливається в залежності від сезону від 136—253 мг/дм³ під час повені до 300—324 мг/дм³ в зимовий період, збільшуючись по довжині Іртиша з півдня на північ до Усть-Ішима, за межами Омської області дещо знижується до впадання в Об. Сольовий склад Іртиша гідрокарбонатний кальцієвий, рідше натрієвий.Іртиш є найчистіша річка нашої планети.

Флора і фауна[ред.ред. код]

У Іртиші мешкають представники осетрових (осетер сибірський, стерлядь), лососевих (нельма, муксун, ряпушка), коропових (в'язь, короп, лящ, плітка, краснопірка звичайна, ялець звичайний, сріблястий і звичайний карась та ін.), окуневих (окунь, судак, йорж), миневих (минь річковий).

Водосховища[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Іртиш в Омську (вид з метромосту)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довжини ділянок річки по країнам викликають певний сумнів, так як в сумі вони дають 4370 км, що більше загальної довжини річки. У наявних джерелах вказана тільки загальна довжина річки.

Джерела[ред.ред. код]

Ліві притоки Обі
→ → Великий Салим Іртиш Північна Сосьва → →