Адольф Віклюнд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Віклюнд
Народився5 червня 1879(1879-06-05)[3][4][…]
Q10572644?, Сеффле, лен Вермланд, Швеція[2]
Помер2 квітня 1950(1950-04-02)[1][2] (70 років)
Kungsholm parishd, Швеція[2]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[6][7]
Країна Швеція[2]
Діяльністьдиригент, композитор, піаніст, органіст
Alma materКоролівська стокгольмська вища школа музики
ВчителіRichard Anderssond і Юган Ліндегренd
Відомі учніGösta Nystroemd
Знання мовшведська
Жанрсимфонія
Брати, сестриVictor Wiklundd

Адольф Віклюнд (швед. Adolf Wiklund; 5 липня 1879 Сеффле, Вермланд, Швеція — 2 квітня 1950, Стокгольм, Швеція) — шведський композитор та диригент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько Адольфа був органістом. Коли Віклюнд закінчив Королівську вищу музичну школу у Стокгольмі як органіст і вчитель музики, він був нагороджений стипендією на навчання гри на фортепіано у Швеції та потім у Парижі. Його дебют як сольного піаніста відбувся у 1902, де він грав власну Концертну п'єсу до мажор, тв. 1.

Після 1911 він працював переважно як диригент. Він диригував Шведським королівським оркестром із 1911 до 1924, був директором Королівської опери у 1923 та до 1938 головним диригентом Концертної Спільноти Стокгольму.[8]

Твори Віклюнда є романтичними та націоналістичними по стилю. Більш пізні його твори мають вплив імпресіонізму. Хоча він не написав багато творів, проте вони відіграли важливу роль у шведській музиці. Його творчий доробок включає два фортепіанні концерти, симфонічну поему «Sommarnatt och soluppgång» («Літня ніч і схід сонця»), симфонію та скрипкову сонату.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  2. ↑ а б в г д Sveriges dödbok 1860–2017 — 7 — Sveriges Släktforskarförbund, 2018.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Långserud (S) CI:11 (1870-1894) Image 60 (AID: v7891.b60, NAD: SE/VA/13352)
  6. ↑ Wiklund, ADOLF — Svenskagravar.se.
  7. ↑ Sten nr 525 – Victor Wiklund — norrabegravningsplatsen.se.
  8. ↑ Adolf Wiklund pages at Swedish Music website. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 5 травня 2015.
  9. ↑ Bertil Wikland, «Adolf Wiklund». The New Grove Dictionary of Music and Musicians. London: Macmillan, 2001.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адольф_Віклюнд&oldid=43191765