Алекторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алекторія

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підвідділ: Pezizomycotina
Клас: Леканороміцети (Lecanoromycetes)
Підклас: Lecanoromycetidae
Порядок: Леканоральні (Lecanorales)
Родина: Пармелієві (Parmeliaceae)
Рід: Алекторія (Alectoria)
Ach.
Синоніми
* Ceratocladia [1]
  • Alectoriomyces [2]
Посилання
Вікісховище: Alectoria
EOL: 16612
ITIS: 190077
NCBI: 111638
MB: 116
IF: 116

Алекторія (Alectoria) — рід лишайників родини пармелієві (Parmeliaceae). Назва вперше опублікована 1809 року[3].

Будова[ред. | ред. код]

Талом кущистий, прямостоячий чи звисаючий, з косоподібними чи сплюснутими головними гілочками. Прикріпляється до субстрату центральним гомфом, який з віком часто внизу відмирає, роблячи талом вільним. Вісевий циліндр на відміну від Usnea — відсутній. Апотеції леканоринові, бічні, з коричневим чи чорним диском[4].

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Переважно епіфітні лишайники, ростуть на деревах, вкритому мохом ґрунті та скалах.

В Українських Карпатах зростає алекторія паросткова (Alectoria sarmentosa), включений до Червоної книги України[5].

Види[ред. | ред. код]

База даних Species Fungorum станом на 4.10.2019 налічує 7 видів[6]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Delile, Untersuchungen über den Flechtenthallus (1860)
  2. Cif. & Tomas., Atti dell'Istituto Botanico della Università e Laboratorio Crittogamico di Pavia 10 (1): 44, 70 (1953)
  3. Alectoria. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
  4. Горленко, М.В. (1978). Водоросли, лишайники и мохообразные СССР (російська) . Москва: Мысль. с. 365. — С.140
  5. Alectoria sarmentosa // Червона книга України, 2009. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  6. Список видів роду Alectoria. Species Fungorum. Процитовано 4.10.2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Luyken, J.A. 1809. Tentamen Historiae Lichenum in Genere, cui Accedunt Primae Lineae Distributionis Novae. :1-102 — P.95