Очікує на перевірку

Алешковський Петро Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алешковський Петро Маркович
Народився22 вересня 1957(1957-09-22) (67 років) або 12 вересня 1957(1957-09-12)[1] (67 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьантрополог, археолог, історик, журналіст, письменник, телеведучий
Alma materІсторичний факультет МДУ
Мова творівросійська
БатькоАлешковський Марк Хаїмович
МатиНаталя Германівна Недашивінаd
У шлюбі зТамара Натанівна Ейдельман
ДітиМитя Алешковськийd
CMNS: Алешковський Петро Маркович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алешковський.

Петро Маркович Алешковський (22 вересня 1957, Москва, СРСР) — радянський і російський письменник, теле- і радіоведучий, журналіст, історик, археолог.

Родина

[ред. | ред. код]

Дід - Герман Олександрович Недошивін (1910-1983), мистецтвознавець і теоретик мистецтва; бабуся - Наталія Юріївна Недошивіна (до шлюбу Зограф; 1907-1984), мистецтвознавиця (її дід - зоолог Микола Юрійович Зограф, її брат - театрознавець Микола Георгійович Зограф)[2].

Мати — археологиня Наталія Германівна Недошивіна, батько — археолог Марк Хаїмович Алешковський (його брат — Юз Алешковський).

Син — фотограф Митя Алешковський; дочка — Ганна Алешковська; тесть — історик Натан Ейдельман. Дружина — викладач історії та блогер Тамара Ейдельман.

Онуки — Олександра та Катерина.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1979 закінчив історичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова на кафедрі археології[3].

Протягом шести років брав участь у роботах з реставрації пам'яток Російської Півночі: Великого Новгорода, а також Кирило-Білозерського, Ферапонтова та Соловецького монастирів.

У 2007-2008 вів щотижневу колонку у журналі «Російський репортер». З 2008 пише нариси до того ж журналу. Веде програму «Абетка читання» на радіо «Культура». На Радіо Росії (Москва) та телеканалі «Культура» веде бесіди з науковцями у програмі «Факультет непотрібних речей»[4][5].

Твори

[ред. | ред. код]
  • 1988 — «Як новгородці на Югру ходили. Розповідь про новгородців, відважних мореплавців XII століття»
  • 1995 — роман «Арлекін, або Життєпис»
  • 1995 — збірка «Голосу з хору»
  • 1997 — роман «Володимир Чигринцев»
  • 1999 — збірка «Сьома валізка»
  • 2002 — повість «Чайки»
  • 2003 — «Рудл і Брудл»
  • 2006 — роман «Риба. Історія однієї міграції»
  • 2009 — роман «Інститут сновидінь»
  • 2010 — «Від Москви ...»
  • 2010 — роман «Зворотний бік Місяця»
  • 2011 — збірка «Життєпис тхора»
  • 2015 — роман «Фортеця»
  • 2020 — роман «Секретики»

Визнання

[ред. | ред. код]
  • 1994 - короткий список премії «Російський Букер» за збірку «Життєпис Хорька»
  • 1996 - короткий список премії «Російський Букер» за роман «Володимир Чигринцев»
  • 2006 - короткий список премії «Велика книга" за роман «Риба»
  • 2016 – лауреат премії «Російський Букер» за роман «Фортеця»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 58–60. — ISBN 5-94848-245-6
  2. ↑ Пётр Алешковский: Бороться только с собой. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  3. ↑ Алешковский Пётр Маркович. Писатели России. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 22 травня 2018.
  4. ↑ Описание / "Факультет ненужных вещей" / Радиостанция «Радио России». www.radiorus.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  5. ↑ Факультет ненужных вещей / Телеканал «Россия – Культура». tvkultura.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алешковський_Петро_Маркович&oldid=42898563