Ейдельман Тамара Натанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ейдельман Тамара Натанівна
рос. Эйдельман Тамара Натановна
Народилася 15 грудня 1959(1959-12-15) (64 роки)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність шкільна учителька, історик, перекладачка, письменниця, блогерка, радіоведуча
Галузь історія
Alma mater Історичний факультет МДУ (1981)
Знання мов російська
Роки активності 1986 — тепер. час
Батько Натан Якович Ейдельман
У шлюбі з Петро Маркович Алешковський
Діти Митя Алешковськийd
Нагороди
Золота кнопка YouTube Срібна кнопка YouTube Відмінник народної освіти РРФСР Заслужений учитель Російської Федерації
IMDb ID 11918932
Сайт eidelman.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ейдельман.

Тамара Натанівна Ейдельман (нар. 15 грудня 1959, Москва, РРФСР, СРСР ) — російський педагог, історик, письменниця, перекладачка, радіоведуча і блогер. Відмінник народної освіти РРФСР. Заслужений вчитель Російської Федерації (2003)[1].

Авторка статей з історії і педагогіки[2], член правління Міжрегіональної громадської організації «Об'єднання викладачів історії»[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки та сім'я[ред. | ред. код]

Народилася в 1959 році в сім'ї істориків Натана Яковича Ейдельмана та Елеонори Олександрівни Павлюченко[4] . Дід (по батьковій лінії) — театрознавець, журналіст і публіцист Яків Наумович Ейдельман[5].

1981 року закінчила історичний факультет Московського державного університету імені Ломоносова за спеціальністю «історик, учитель зі знанням іноземної мови».

Чоловік — письменник і журналіст Петро Алешковський. Дочка — Ганна Алешковська[6][7], син — громадський діяч Митя Алешковський (нар. 4 березня 1985), онука — Катерина Алешковська[8].

Викладацька та медійна діяльність[ред. | ред. код]

З 1986 по 2021 рік працювала в школі № 67 міста Москви вчителькою історії та суспільствознавства, пізніше на посаді завідувачки кафедри історії[9].

Авторка низки статей з проблем викладання в «Російському журналі»[10], бюлетені «Єврокліо», «Шкільному огляді»[11], брала участь у TED Talks.

Вела тематичні передачі «Книги нашого дитинства»[12], «Умовний спосіб» та «Долі книг» на радіостанціях «Маяк», «Голос Росії» та «Радіо Росії-Культура»[13].

Автор та лектор циклу лекцій з історії та суспільствознавства у Школі «Пряма мова»[14].

Автор та лектор циклу дитячих аудіо-курсів з історії для Радіо Arzamas[15].

Викладачка циклу лекцій з історії Росії початку 19 століття на платформі InternetUrok.ru[16].

З 2012 веде блог на сайті «Ехо Москви». З 2015 року перебуває в складі опікунської ради фонду «Русь Сидяча»[17].

У жовтні 2019 року створила канал «Уроки історії з Тамарою Ейдельман» на YouTube, де регулярно викладаються відео, в яких як оповідачка Тамара розмірковує на різні історичні теми. Станом на березень 2022 року відеоблог має понад 500 тисяч підписників, а сумарні перегляди відео досягли 35 мільйонів[18].

З 2020 року — колумністка інтернет видання The Insider[19].

У квітні 2021 року представила в «Єльцин-центрі» авторський цикл «Проти течії: історія громадянських конфліктів», присвячений мирній боротьбі людей за свої права, у тому числі безкровній зміні тоталітарної влади у низці європейських країн у ХХ столітті[20].

Також у квітні 2021 року Ейдельман написала відкритий лист, у якому просила московське представництво «Лікарів без кордонів» допомогти Олексію Навальному, який перебуває у виправній колонії в Покрові. Приблизно дві тисячі людей підписали цей лист. Пізніше Ейдельман була викликана в поліцію у зв'язку з постом у соцмережі[21].

В 2022 році засудила російське вторгнення в Україну та покинула Росію[22]. 9 вересня 2022 року мін'юст РФ вніс до реєстру фізичних осіб-іноземних агентів історика Тамару Ейдельман[23].

Праці[ред. | ред. код]

Книжки[ред. | ред. код]

  • Тамара Натановна Эйдельман. [1] — Пешком в историю, 2016. — 72 с. — (История России) — ISBN 978-5-905474-48-4. Архівовано з джерела 18 березня 2022
  • Тамара Натановна Эйдельман. Николай II. — Рипол-Классик, 2017. — 40 с. — (Русские государи. Романовы) — ISBN 978-5-386-08302-1.
  • Тамара Натановна Эйдельман. [2] — Izdatelʹstvo Individuum, 2018. — 214 с. — ISBN 978-5-6040721-4-1. Архівовано з джерела 18 березня 2022
  • Тамара Натановна Эйдельман. 20 загадок русской истории. — Пешком в историю, 2019. — 132 с. — ISBN 978-5-906994-38-7.
  • Тамара Натановна Эйдельман, Екатерина Бунтман. Бородинская битва. 1812. — Лабиринт, 2019. — 26 с. — (Детская художественная литература) — ISBN 978-5-9287-2385-9.
  • під ред. Натальи Нарциссовой. Право на життя: Історія смертної кари— Альпіна Нон-фікшн, 2022. — 400 с. — ISBN 978-5-00139-585-0.

Статті та публікації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 30.01.2003 г. № 123 «О присвоении почетного звания „Заслуженный учитель Российской Федерации“ работникам образования города Москвы». Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  2. ↑ Тамара Эйдельман • Arzamas. Arzamas (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 2 листопада 2020.
  3. ↑ Профсоюз «Учитель» (10 квітня 2015). 26 апреля в Москве пройдет съезд учителей (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  4. ↑ Эйдельман Тамара. Натан Эйдельман, писатель и историк; выход в свет его книг в издательстве «Вагриус» — Тамара Эйдельман — Книжное казино — Эхо Москвы, 11.07.2004. Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 4 грудня 2020.
  5. ↑ Лариса Юсипова (1 грудня 2009). Историк Тамара Эйдельман: Отец был в кайфе от перестройки!. Известия (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  6. ↑ Елена Акимова, МЕЛ. «Не обсуждать при детях взрослые сплетни». Правила воспитания историка Тамары Эйдельман // МЕЛ. — 2019. — Август. Архівовано з джерела 6 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  7. ↑ Тамара Эйдельман (21 квітня 2021). Надо просто запомнить, что с вами так нельзя. Радиостанция «Эхо Москвы» (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  8. ↑ Публикация в Instagram Mitya Aleshkovskiy: "Ну что, встречайте! Новый человек! Екатерина Дмитриевна Алешковская родилась сегодня в 10:07. 53 см ростом, 3380 весом! Мы счастливы!". Instagram (рос.).
  9. ↑ Тамара Натановна Эйдельман, ГБОУ Школа № 67, Москва. sch67.mskobr.ru. Процитовано 4 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ Тамара Эйдельман. Преподаватель истории. Русский журнал (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  11. ↑ Школьное обозрение. Первое сентября. 2004. № 53. Школьное обозрение (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  12. ↑ «Книги нашего детства». "Радио России" (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  13. ↑ Тамара Эйдельман. Individuum (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 2 листопада 2020.
  14. ↑ Школа "Прямая речь" - Лектор Тамара Эйдельман. Школа "Прямая речь" (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  15. ↑ Тамара Эйдельман. Историк. Arzamas (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  16. ↑ Эйдельман Тамара Натановна. InternetUrok (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  17. ↑ Минюст зарегистрировал Фонд помощи заключенным и их семьям. Русь сидящая.
  18. ↑ Tamara Eidelman - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 16 січня 2021.
  19. ↑ Мнения. Тамара Эйдельман. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  20. ↑ Наталья Шурмина (21 квітня 2021). Тамара Эйдельман — о мирных революциях ХХ века в Европе. Ельцин-Центр (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  21. ↑ Историка Тамару Эйдельман вызвали в полицию из-за поста в соцсети. Радио «Свобода». Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  22. ↑ Тамара Эйдельман: Я не вижу вариантов, когда РФ победит – DW – 10.11.2022. dw.com (рос.). Процитовано 14 липня 2023.
  23. ↑ Минюст внес в реестр иноагентов Латынину, Эйдельман и Майкла Наки. РБК (рос.). Процитовано 10 вересня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Instagram · Instagram · Facebook · TikTok · Twitter (рос.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ейдельман_Тамара_Натанівна&oldid=42307538