Аліс Шлезінгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шлезінгер.
Аліс Шлезінгер
Alice Hester Elizabeth Schlesinger
אָלִיס שְלֶזִינְגֶר
Загальна інформація
Громадянство Ізраїль
 Велика Британія
Народження26 травня 1988(1988-05-26)[1] (36 років)
Герцлія, Ізраїль[2]
Вагадо 63-72 кг
Спорт
Країна Велика Британія
Вид спортудзюдо[3] і самбо
CMNS: Аліс Шлезінгер у Вікісховищі

Аліс Шлезінгер (івр. אליס שלזינגר‎; нар. 26 травня 1988, Герцлія, Тель-Авівський округ) — ізраїльська та британська самбістка і дзюдоїстка, бронзова призерка Чемпіонату світу з дзюдо (Роттердам, 2009)[4], володарка (2008, 2009, 2012, 2017), п'ятиразова чемпіонка Ізраїлю з дзюдо (2004, 2005, 2006, 2007, 2009)[5]. Представник Ізраїлю на двох Олімпіадах (Пекін 2008, Лондон 2012). Чемпіонка світу з боротьби куреш[6]. Самбістка, чемпіонка світу з самбо (Санкт-Петербург 2013, Наріта 2014)[7][8][9], чемпіонка Європи з самбо (Бухарест 2014)[10], чемпіонка Світу з самбо (Ташкент 2021)[11].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася і виросла в Герцлії, у неї чотири сестри та один брат. Мати, яка народилася в Англії, у минулому була футболісткою.

Шлезінгер почала займатися дзюдо у 8 років,[12] з 14 років навчалася у школі-інтернаті для обдарованих дітей Інституту фізкультури та спорту ім. Вінгейта.[13]

Пізніше Аліс почала тренуватися у клубі Samurai-do (місто Рішон-ле-Ціон), керівником клубу є колишній тренер збірної команди країни — Павло Мусін.[14]

У грудні 2008 року вона оголосила про свої заручини з Павлом Мусіним (особистий тренер спортсменки).[15][16] У червні 2015 року Аліс написала на своїй офіційній сторінці Фейсбук про майбутнє (16 вересня) весілля з Павлом Мусіним.[17][18]

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Дзюдо. Збірна Ізраїлю

[ред. | ред. код]

Квітень 2004 — чемпіонка Ізраїлю з дзюдо у вазі до 57 кг.[19]

У липні 2004 року Аліс Шлезінгер стала чемпіонкою Європи серед кадетів (European Cadet Championships U17 Rotterdam).[20]

Жовтень 2004 — бронзова медаль Чемпіонату світу серед юніорів (World Junior Championships U20 Budapest).[21]

Весною 2005 р. — Чемпіонка Ізраїлю з дзюдо.[22]

У віці 17 років Аліс завойовує золоту медаль Маккабіади, здобувши перемогу над чемпіонкою світу 2003 року Даніелою Кроковер (колишньою ізраїльською спортсменкою, що представляє Аргентину).[23][24]

Чемпіонат Європи (European U20 Championships Zagreb) у жовтні 2005 року — бронзова медаль.[25]

Осінь 2006 року — срібло Чемпіонату Європи U20 у Таллінні.[26]

Грудень 2006 року — чемпіонка Ізраїлю з дзюдо.[27]

У жовтні 2007 року в Празі Аліс стає чемпіонкою Європи серед спортсменів віком до 20 років. (European U20 Championships Prague).[28]

Грудень 2007 року — чемпіонка Ізраїлю з дзюдо.[29]

Аліс виборює бронзову медаль чемпіонату Європи (European Championships Lisbon, 2008, Portugal).[30][31]

У віці 20 років Шлезінгер представляла Ізраїль на Олімпійських іграх (Пекін 2008). Вона програла перший бій француженці Люсі Декосс, яка виборола срібло цієї Олімпіади і золото наступної. Програла втішний бій та вибула зі змагань.[32]

У 2009 році вона стає бронзовим призером Чемпіонату Європи в Тбілісі (European Championships Tbilisi, 2009).[33]

Влітку 2009 року Шлезінгер виборює бронзову медаль Чемпіонату світу в Роттердамі (World Championships Rotterdam)[34]. Цього ж року вона стає чемпіонкою Європи серед спортсменів до 23 років (European Championships U23 Antalya, 2009).[35][36]

У грудні 2009 року Аліс Шлезінгер стала чемпіонкою Ізраїлю з дзюдо вп'яте.[37]

За рішенням Олімпійського комітету Ізраїлю, Аліс Шлезінгер та гімнаст Алекс Шатілов визнані найкращими спортсменами 2009 року.[38][39]

Червень 2010 року — Золота медаль Кубка світу (World Cup Tallinn, 2010).[40]

Жовтень 2010 — золота медаль кубка світу в Баку (World Cup Baku, 2010).[41]

Лютий 2011 — срібна медаль Гран-прі у Дюссельдорфі (Німеччина).[42]

Травень 2011 — золота медаль Гран-прі (IJF Grand Prix Baku, 2011).[43][44]

Червень 2011 — золото Кубка світу (World Cup Lisbon, 2011, Portugal).[45]

Влітку 2011 Аліс Шлезінгер займає 6 позицію у світовому рейтингу (IJF World Ranking List) своєї вагової категорії.[46]

Вересень 2011 — золота медаль Кубка світу (IJF World Cup Tashkent, 2011, Uzbekistan).[47][48][49]

У лютому 2012 року — Бронзова медаль Великого Шолома (Париж).[50][51]

Квітень — бронзова медаль Чемпіонату Європи з дзюдо (European Championships Chelyabinsk, 2012). РФ.[52]

Травень 2012 — золота медаль Турніру Великого Шолома (IJF Grand Slam Moscow, 2012). РФ.[53][54]

Аліс Шлезінгер — учасниця Олімпійських ігор у Лондоні (7 місце). Вона перемогла у першому бою, вийшла у чвертьфінал, але програла дзюдоїстці зі Словенії Уршці Жолнір, яка згодом здобула золото у цій ваговій категорії.[55][56]

Березень 2013 — бронзова медаль Гран-прі (IJF Grand Prix Samsun, 2013) Туреччина.[57][58]

Самбо, боротьба на поясах, кураш (2013-2014, 2021). Збірна Ізраїлю

[ред. | ред. код]
«Дзюдоїстка, що у конфлікті з федерацією дзюдо, знайшла собі нову область. У той час, коли професійне майбутнє в дзюдо неясно — Аліс Шлезінгер продовжує розвивати успіх у змаганнях Універсіади, що проходить в Казані (Росія). Після завоювання золотої медалі у боротьбі на поясах сьогодні ізраїльтянка завойовує золоту медаль у самбо». אתר ערוץ הספורט. Спортивний канал (івр.)[59]

XXVII Всесвітня Літня Універсіада 2013 (Казань), Аліс Шлезінгер здобула золоті медалі в двох видах спорту: боротьбі на поясах та самбо.[60][61][62][63]

«Через певні проблеми у збірній з дзюдо в нашій країні я вирішила переключитися на виступ в інших видах. Разом з моїм особистим тренером ми вирішили, що самбо — саме той спорт, в якому я можу досягти успіху. Так воно в результаті і сталося. Але поєдинки були справді важкі, а суперники різні та дуже цікаві.[64]


Я така щаслива, що здобула дві золоті медалі для Ізраїлю, для моєї родини, для мого тренера Павла Мусіна, для мого клубу Samurai-do, для моїх друзів і для себе самої». (івр.)[65]

Всесвітні Ігри бойових мистецтв 2013 (World Combat Games) — бронзова медаль із самбо.[66][67][68]

На Чемпіонаті світу, що проходив у Санкт-Петербурзі в листопаді 2013, Аліс Шлезінгер стала чемпіонкою світу з самбо, здобувши перемогу над Ольгою Медведєвою з РФ.[69]

У грудні 2013 року виступає на Чемпіонаті світу з боротьби кураш (The World Kurash Senior Championships 2013) у Туреччині. Вона перемагає у всіх 4 боях і стає чемпіонкою світу.[70][71][72]

Березень 2014 року — золота медаль етапу Кубка світу «Меморіал А. Харлампієва» з самбо, що проходить у Москві.[73]

Чемпіонат Європи з самбо (Румунія). 17 травня 2014 року Шлезінгер здобула титул чемпіонки Європи з самбо, у фінальному поєдинку здобувши перемогу над чемпіонкою світу з самбо 2012 року (Ваня Іванова, Болгарія).[74] Крім золотої медалі, Аліс Шлезінгер була нагороджена призом «За кращу техніку».[75]

Чемпіонат світу з самбо, Наріта (Японія) 23 листопада 2014 року. Аліс Шлезінгер виборола золоту медаль, вдруге ставши чемпіонкою світу з самбо. У фінальному поєдинку вона знову (як у 2013 році) зустрілася з Ольгою Медведєвою з РФ та здобула перемогу.[76]

15 грудня 2014 року Аліс здобула титул спортсменки року Ізраїлю в категорії «Неолімпійські види спорту».[77]

2021 року в Ташкенті (Узбекистан), на Чемпіонаті світу із самбо здобула для Ізраїлю золоту медаль, ставши першою чемпіонкою Світу у ваговій категорії до 72 кг[78].

Конфлікт із Федерацією дзюдо Ізраїлю

[ред. | ред. код]

У період підготовки до Олімпійських ігор (Ріо 2016) дзюдоїстці запропонували змінити особистого тренера на тренера збірної Ізраїлю, який паралельно є особистим тренером її багаторічної спортивної суперниці тієї ж вагової категорії.[79] Їй запропонували набирати вагу — для переходу до іншої вагової категорії. Вона відмовилася.

Шлезінгер повідомила про подання офіційного прохання до Федерації дзюдо Ізраїлю виключити її ім'я зі списку спортсменів-дзюдоїстів[80][81], написала звернення Міністру культури та спорту.[82]

З інтерв'ю радіо Галей Цахал[83]:

«Протягом півтора року я боролася за те, щоб залишитися в країні, щоб представляти Ізраїль у дзюдо. Коли спроби не увінчалися успіхом, я зрозуміла, що якщо я хочу продовжувати займатися спортом — то тільки в іншій країні. Я навіть не в стадії переговорів із ким би там не було. Я не можу вести переговори доти, доки мені не дадуть листа про звільнення, щоб я могла звернутися до інших країн. Я не можу тренуватися у тренера моєї спортивної суперниці, який виховує її з 6-річного віку. Він не може бути незацікавленим, він не може бажати перемоги нас обох у рівній мірі».

Спортсменці оголосили про заборону представляти інші країни у змаганнях з дзюдо, перевівши в стан «охолодження» на три роки, згадуючи пункт Олімпійської Хартії, в якому немає однозначної вимоги періоду в три роки[84]:

«Спортсмен, який уже представляв одну країну на Олімпійських, континентальних чи регіональних іграх або на чемпіонатах світу чи регіону, визнаних відповідною МФ, і який змінив своє громадянство або отримав нове громадянство, може представляти на Олімпійських іграх свою нову країну лише після закінчення періоду три роки. після його останнього виступу за свою попередню країну.


Цей період може бути скорочений або навіть скасований Спосібом МОК за згодою відповідних НОК та МФ; Виконком МОК враховує обставини кожного конкретного випадку».[85] МОК. Олімпійська Хартія. п.41

З моменту закінчення Олімпіади в Лондоні протягом 16 місяців — дзюдоїстка Аліс Шлезінгер взяла участь в 1 змаганні з дзюдо.[86]

17 грудня 2013 року відбулася прес-конференція, на якій Аліс Шлезінгер описала події року з половиною і зробила заяву:[87][88][89][90]

«З розмови з Понті (*голова Федерації дзюдо Ізраїлю) я зрозуміла, що все, чого він хоче — це щоб мене не було в дзюдо. Неважливо — що я зроблю в спортивному плані, навіть якщо буду першою в рейтингу — мене не буде на Олімпіаді. Тієї ж хвилини я зрозуміла, що він намагається знищити мою кар'єру і в нього є шанс у цьому досягти успіху. Надійшла нова пропозиція, не пропозиція — вказівка, що я маю перейти тренуватися до Шані Гершко, тренера моєї суперниці. Павло (*особистий тренер Павло Мусін, чоловік Аліс) заявив, що готовий відійти вбік — якщо буде залучений інший тренер, здатний вести мене вгору. Павло повідомив, що він готовий відмовитись від своєї зарплати. Понті не погодився і він знав заздалегідь, що я не погоджусь ніколи тренуватися у Гершка. Понті намагався зобразити мене жадібною людиною, яка дбає лише про свого чоловіка. Понті переміг, я ніколи більше не представлятиму Ізраїль у дзюдо. Він зробив усе, щоб я пішла зі спорту, але тут я не маю наміру йому поступатися. Сьогодні я подала позовну заяву до суду — з тим, щоб зобов'язати Понті відпустити мене і дати мені здійснити свою мрію. Я боролася за те, щоб представляти Ізраїль, це найважливіше для мене. Я хотіла залишитись тут, і боротися за своє місце, за свій прапор та свій гімн. Але мені важливо займатися дзюдо. І коли я зрозуміла, що тут цього не станеться — зрозуміла, що я маю продовжувати своє життя».[91]
«Мені дуже важко. Моя сім'я — родина патріотів, але навіть мої батьки сказали мені: „Або ти змагатимешся в дзюдо в іншій країні, або не змагатимешся зовсім“».[92]

На запитання журналістів про те, чи вона готова до того, що ніхто не звернеться до неї — Аліс Шлезінгер відповіла, що на даний момент 15 країн хотіли б, щоб вона їх представляла.[93]

Адвокат Аліс Шлезінгер (Амір Розенберг) зробив заяву про те, що більше половини членів Федерації дзюдо — люди, залежні від Понті, які не голосуватимуть проти його рішень. На екрані прес-конференції було представлено схему.[94][95]

Керівник Федерації дзюдо Моше Понті заперечував одноосібне призначення кандидата на Олімпіаду. В інтерв'ю радіо 102FM сказав, що він нічого не встановлює («לא, אני לא קובע»)[96].

В інтервью спортивному телеканалу ערוץ הספורט Понті заявив, що збільшення ваги спортсменки було не вимогою, а пропозицією в її інтересах. Про перспективи її звільнення він сказав[97]:

«Якби Аліс Шлезінгер хотіла змагатися і перемагати, вона не стала б займатися такими справами. Якщо не вийшло на двох Олімпіадах, шанс, що вийде на третій — слабкий. Я зроблю все, щоб вона залишилася. Аліс має залишитися в країні. Від мене залежить: відпустити її чи ні. Якщо надійде звернення від іншої країни, ми зважимо: відпускати її чи ні. Я думаю, що її використовують. Якби в неї був тренер, який не є її чоловіком — вона б його змінила. Дай мені хоч одну причину, щоб я захотів дати їй піти»

Павло Мусін (особистий тренер та чоловік спортсменки), на особистій сторінці Фейсбук, в інтерв'ю 9 каналу, на прес-конференції:

«Після того, як протягом 6 місяців він (*Понті) не відповів ні на одне зі звернень Аліс — він хоче переконати громадськість у своїх діях на благо і заради її успіху.[98]


Федерація дзюдо вводить всіх в оману. Я з першого ж дня, з першої зустрічі з Головою Федерації Понті сказав, що я готовий (якщо я — це проблема просування спортсменки) посунутися убік. На першому ж засіданні Федерації дзюдо я заявив, що я готовий відмовитися і від зарплати, якщо проблема — в грошах.[99]


Наша головна мета — отримання звільнення. До нас звернулося близько 15 країн різних континентів: вони шоковані та пропонують як свої послуги, так і те, щоб Аліс брала участь у змаганнях від їхнього імені. Олес втратили, це зрозуміло. Тож дайте їй піти».[100]

18 грудня, в етері програми 10 каналу «Орлі та Гай» — Шлезінгер сказала про те, що слова голови Федерації дзюдо розходяться зі справою: він багато разів говорив про те, що не вірить у неї та її здатність здобути олімпійські медалі — і водночас час відмовляється відпустити та тримає як заручницю.[101]Алис Шлезингер — в эфире программы радио 103.fm[102]:

«Я не маю наміру представляти Федерацію дзюдо. Сподіваюся, що зможу представляти Ізраїль у самбо і зроблю максимум для підняття прапора Ізраїлю та звучання гімну. Не в дзюдо, в інших видах спорту. Якби я мав найменший сумнів у тому, що я можу здобути олімпійські медалі — я б не робила того, що роблю. Якщо представляти іншу країну — що робити, це шанс. Півтора роки очікування та невдалого досвіду. Я не маю часу чекати: підрахунок балів для Олімпіади починається за два роки до її проведення. Я не маю часу сидіти і чекати, що станеться диво».

Комментарий The Jerusalem Post[103]:

«Найкращий спосіб спробувати прояснити ситуацію, що склалася між Аліс Шлезінгер і Федерацією дзюдо Ізраїлю — почати з незаперечних фактів.

Шлезінгер по праву заслужила репутацію одного з найкращих спортсменів-олімпійців Ізраїлю в останні роки, здобувши медалі чемпіонатів світу та Європи, представляючи країну у двох олімпійських іграх. Однак, з часів Олімпіади в Лондоні в 2012, з якої минуло 16 місяців — Шлезінгер взяла участь лише в 1 змаганні. „Понті зробив усе можливе, щоб я пішла, але я не здамся, — сказала вона голосом, що зривається“». Allon Sinai

Комментарий Ynet (Єдіот Ахронот):[104]

«Зробила приклад сотням спортсменів — таким самим як вона, тільки менш відомим і успішним, які заздалегідь відмовляються навіть від думки боротьби з системою, що щодня застрягає в бюрократичних колесах. Вона зробила це, не знаючи — куди піде, оточена тоннами маніпуляцій та бруду». 'שרון דוידוביץ

Чемпіонка Ізраїлю у бігу з перешкодами на 3000 м. Ноам Неєман (Noam Neeman)[105] написала на своїй сторинці[106], її слова були процитовані сайтом на підтримку Аліс Шлезінгер[107]:

«Дзюдо є прикладом всім видів спорту. Як спортсмени, ми маємо якщо не сказати про свою позицію — то принаймні — висловити шок. У приватних розмовах з друзями з різних збірних, люди обурені і незадоволені тим, що трапилося з Аліс — але, що важливіше — вони ідентифікують себе з ситуацією і смертельно бояться відкрити рота на адресу своїх федерацій — щоб у них не забрали те, що дають у даний момент».

Представник міністерства культури та спорту Ізраїлю на початку лютого 2014 року надіслав листа голові Федерації дзюдо Ізраїлю з проханням надати звільнення Аліс Шлезінгер.[108]

Голова Олімпійського комітету Ізраїлю висловився за надання свободи Аліс Шлезінгер.[109]

20 лютого 2014 року відбулося попереднє судове слухання щодо клопотання Аліс Шлезінгер про надання їй листа про звільнення. Представник Федерації дзюдо заявив, що міністр спорту, яка підтримала визволення Аліс Шлезінгер, є політиком, на яку натиснули. Суд не отримав чіткої відповіді на запитання: чому Федерація дзюдо не надає звільнення спортсменці. Підтримати Аліс Шлезінгер прийшли багато хто, частина тих, хто прийшов, залишилася в коридорі, оскільки їм не вистачило місця в залі судових засідань.[110][111]

10 квітня з'явилося повідомлення про спробу провести психіатричну перевірку Аліс Шлезінгер.[112][113]

28 квітня 2014 року, після більш ніж 1 року відсутності спортсменки у змаганнях дзюдо, оприлюднено рішення арбітра про те, що Федерація дзюдо Ізраїлю має надати Аліс Шлезінгер звільнення, щоб вона отримала можливість представляти в дзюдо іншу країну.[114]

Після того, як спортсменка отримала звільнення, пройшовши через суд і згідно з рішенням арбітра спортивних асоціацій, всі попередні запрошення збірних команд були відкликані. Висловлюються різні версії події. Станом на грудень 2014 року Аліс Шлезінгер не була членом будь-якої збірної команди дзюдо.[115]

«Приєднання Шлезінгер до самбо було вимушеним.

Тривалий — і конфлікт, що набув широкого розголосу, з федерацією дзюдо Ізраїлю, що почався після її повернення з лондонської Олімпіади — залишив Шлезінгер поза видом спорту, в якому вона виросла.

«Рішення Павла йти до самбо є геніальним. Без самбо я була змушена протягом двох років нейтрально тренуватися — і це майже неможливо. Сьогодні, коли я маю такі завдання як чемпіонат світу або чемпіонат Європи — я отримую заряд енергії, і це мене підтримує».

Вона не стежить за тим, що відбувається в дзюдо («Я не можу дивитися змагання, щемить серце»).

Коли і якщо ти повернешся — ти будеш кращою дзюдоїсткою, ніж торік?

„Я буду найкращою людиною, ніж у минулому. Це точно. І я хочу вірити, що й найкращою дзюдоїсткою. Цей розділ мого життя ще не закінчено.“»

Дзюдо. Збірна Великобританії

[ред. | ред. код]

14 грудня 2014 року, після 20 місяців поза дзюдо — участь у Чемпіонаті Британії Senior British Judo Championships. Аліс Шлезінгер виборола золоту медаль.[116]

24 грудня 2014 — отримання офіційного дозволу Міжнародної федерації представляти Великобританію в дзюдо.[117]

7 лютого 2015 року — перше міжнародне змагання після майже дворічної перерви. Відкритий турнір Європи, Болгарія. Срібна медаль.[118]

21 лютого 2015 року — Гран-Прі Дюссельдорф. Аліс перемогла у 5 боях і стала переможницею змагання у категорії 63 кг. Золота медаль Гран-Прі Дюссельдорф.[119][120]

28 лютого 2015 — Відкритий турнір European Open, Prague 2015. Срібна медаль.[121]

«Я не почуваюся на піку — бо ці два роки вдарили по мені. Сьогодні це не просто повернутись до змагань фізично — це складно психологічно. У змаганнях я здобула перемогу над спортсменками, у тому числі такими, що перебувають на вершині світового рейтингу. У мене є все, що потрібно — але багато складної роботи попереду. Мені вдалося повернутися, це перемога попри все. Три медалі. Я думала, що в мене займе більше часу. Всі, хто сьогодні бачить мене на татамі, каже, що я виглядаю інакше. Я не відчуваю себе інакше».[122]

28 березня 2015 — Гран-Прі Самсун. Бронзова медаль.[123]

9 травня 2015 — Бронзова медаль Великого Шолома в Баку (Grand Slam Baku).[124][125][126][127]

18 липня 2015 року Аліс Шлезінгер взяла участь у Турнірі Великого Шолому Judo Grand Slam Tyumen 2015. У чвертьфіналі вона зустрілася з чемпіонкою світу 2013 року та срібною призеркою Чемпіонату світу 2014 року Ярден Джербі — і здобула перемогу. У півфіналі Аліс зазнала травми ноги, але продовжила змагання. В результаті вона виборола бронзову медаль.

27 серпня 2015 — Чемпіонат світу World Judo Championships Astana 2015. Аліс програла в першому поєдинку, поступившись Франссен (Juul Franssen).[128]

У листопаді — бронзова медаль Grand-Prix Jeju 2015.[129].

20 лютого 2016 року Аліс виборола срібну медаль Гран-Прі Дюссельдорф. У півфіналі вона здобула перемогу над Ярден Джербі, вдруге після свого повернення в дзюдо.[130]

7 травня 2016 року Аліс Шлезінгер стала переможцем Великого Шолома в Баку. У півфіналі вона (втретє поспіль) перемогла Ярден Джербі.[131][132]9 августа 2016 Алис приняла участие в третьей в своей жизни Олимпиаде — Рио 2016. Она победила в первом поединке дзюдоистку из Южной Кореи Bak Jiyun. Потом встретилась с представительницей Нидерландов (Anicka van Emden) — и проиграла, заработав шидо (shido defeat).[133][134] Сразу после выбывания из олимпийских соревнований, Алис Шлезингер сказала в интервью израильскому каналу Аруц а-Спорт5:

«Я дивлюсь уперед. Не жалкую ні про що, що зробила. Я дуже щаслива, що мені вдалося потрапити сюди та досягти олімпійського критерію відбору. Якби два роки тому запитали мене: чи можу я дійти до Олімпіади, коли всі інші були вже на середині набору очок — я відповіла б, що шансу немає. Але мені вдалося за трохи більше ніж 1 рік потрапити на Олімпіаду. Це був божевільний шлях».[135][136]

11 березня 2017 року, пропустивши через травму 2 змагання, Аліс Шлезінгер взяла участь у Великому Шлемі Баку та здобула золоту медаль Judo Grand Slam Baku 2017.[137]

21 квітня 2017 року — Чемпіонат Європи з дзюдо 2017. Аліс стала бронзовою призеркою Чемпіонату Європи.[138]

У травні 2019 року Шлезінгер була відібрана для участі в Європейських іграх 2019 в Мінську (Білорусь), де здобула срібну медаль[139].

2012 Grand Slam Paris. З тренером Павлом Мусіним
2015 Гран Прі Дюссельдорф
2013 р. Універсіада. Казань
Чемпіонат Ізраїлю з самбо. 2014

Медалі

[ред. | ред. код]

Результати: [140]

Рік Турнір Місце Rep. Ref.
2005 2005 Маккабіада 1 Ізраїль [141]
2008 2008 Чемпіонат Європи з дзюдо 3 [142]
2009 2009 Чемпіонат Європи з дзюдо 3 [143]
2009 Чемпіонат світу з дзюдо 3 [144]
2010 2010[en] Judo World Masters[en] 3 [145]
2011 Grand Prix Düsseldorf 2 [146]
Grand Prix Baku 1 [147]
Grand Prix Qingdao 3 [148]
2012 Grand Slam Paris[en] 3 [149]
2012 Чемпіонат Європи з дзюдо 3 [143]
Grand Slam Moscow 1 [150]
2013 Grand Prix Samsun 3 [151]
2015 Grand Prix Düsseldorf[en] 1 Велика Британія [152]
Grand Prix Samsun[en] 3 [153]
Grand Slam Baku[en] 3 [154]
Grand Slam Tyumen[en] 3 [155]
Grand Prix Jeju[en] 3 [156]
2016 Grand Prix Düsseldorf[en] 2 [157]
Grand Slam Baku[en] 1 [158]
2017 Grand Slam Baku[en] 1 [159]
Чемпіонат Європи з дзюдо 2017 3 [160]
Grand Prix The Hague[en] 2 [161]
2018 Grand Prix The Hague[en] 2 [162]
2019 Grand Prix Antalya[en] 3 [163]
Чемпіонат Європи з дзюдо 2019 2 [164]

Посилання

[ред. | ред. код]

Офіційні сторінки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.judoinside.com/judoka/31043/Alice_Schlesinger
  2. ↑ https://www.wikidata.org/wiki/Q2372202
  3. ↑ JudoInside.com — 2002.
  4. ↑ Бронзовая медаль ЧМ по дзюдо у израильтянки Алис Шлезингер [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] Седьмой канал (28.08.2009)(рос.)
  5. ↑ Alice Schlesinger (Israel) [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]judoinside.com
  6. ↑ Ітоги першого дня Чемпіоната світу. [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] Міжнародна Асоціація Кураш. Грудень 2013
  7. ↑ Второй день Чемпионата мира по самбо. [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] Фонд поддержки и развития самбо. 23.11.2013(рос.)
  8. ↑ Чемпионат мира по самбо-2013. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.) sambo-70.ru
  9. ↑ Тренер: Элис Шлезингер было непросто защитить титул чемпионки мира [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.), РИА Новости (23.11.2014)
  10. ↑ Чемпіонат Європи, спортивне (М&Ж) та бойове самбо. [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] Європейська федерація самбо
  11. ↑ Alice SCHLESINGER: "I will fight as long as I have drive inside me" [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.](англ.) sambo.sport
  12. ↑ Alice on her way to wonderland [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]Israel Hayom 24.02.2012
  13. ↑ הישגים למרכז באליפויות ישראל בג'ודו ובטניס [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] Май 2005 מכון וינגייט .wingate.org.il
  14. ↑ עיריית ראשל"צ הבטיחה לשלזינגר מענק על מדליה [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] one.co.il. Март 2012
  15. ↑ ניר שועלי, אליס שלזינגר הודיעה על אירוסיה למאמן נבחרת הנשים [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] מעריב
  16. ↑ «Русская» любовь «английской» дзюдоистки приносит ей медали [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Alice Schlesinger
  18. ↑ Стаття на івриті [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  19. ↑ תחרויות לשנת 2004 [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] judokan.co.il
  20. ↑ Роттердам. Чемпионат Европы среди кадетов (до 17 лет) [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], Спорт-Экспрес (06.07.2004)
  21. ↑ Алис Шлезингер стала бронзовым призёром чемпионата мира [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], israelsport.info (17.10.2004)
  22. ↑ תחרויות לשנת 2005 [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] judokan.co.il
  23. ↑ Ze'evi cruises to judo gold. Schlesinger topples former women's world champion. 2005 Kaplowitz.The Jerusalem Post [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  24. ↑ Maccabiah day 1 [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], ynetnews.com
  25. ↑ European U20 Championships Zagreb [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.], 2005, Croatia
  26. ↑ Алис Шлезингер — вице-чемпионка Европы Архівна копія на сайті Wayback Machine., israelsport.info. (10.09.2006)
  27. ↑ תחרויות לשנת 2006 Архівна копія на сайті Wayback Machine. judokan.co.il
  28. ↑ Дзюдо: Шлезингер стала чемпионкой Европы [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], newsru.co.il (06.10.2007)
  29. ↑ תחרויות לשנת 2007 [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] judokan.co.il
  30. ↑ 63kg Alice Schlesinger (ISR)—Sarah Clark (GBR) Архівна копія на сайті Wayback Machine. European Championships Lisbon, 2008, Portugal, judovision.org
  31. ↑ Шлезингер и Зеэви бронзовые призёры чемпионата Европы Архівна копія на сайті Wayback Machine., israelsport.info. 14.04.2008
  32. ↑ Олимпиада: Израиль пока без медалей, Иран — без дисквалификации [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], Олимпийские игры в Пекине, isra.com (Август 2008)
  33. ↑ Чемпионат Европы по дзюдо: Элис Шлезингер завоевала бронзу [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], newsru.co.il (25.04.2009)
  34. ↑ Дзюдо: Эллис Шлезингер завоевала бронзовую медаль чемпионата мира [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], newsru.co.il (28.08.2009)
  35. ↑ Алис Шлезингер победила на чемпионате Европы [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.], israelsport.info. 23.11.2009
  36. ↑ Дзюдо: Эллис Шлезингер стала чемпионкой Европы [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], newsru.co.il (22.11.2009)
  37. ↑ תחרויות לשנת 2009 [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] judokan.co.il
  38. ↑ Шатилов и Шлезингер — «Спортсмены года» в Израиле [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.], Седьмой канал (Декабрь 2009)
  39. ↑ Алис Шлезингер — лучшая спортсменка Израиля [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.], judoinfo.kiev.ua (Декабрь 2009)
  40. ↑ Дзюдо: Элис Шлезингер завоевала «золото» Кубка мира [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], Таллинн. newsru.co.il (Липень 2010)
  41. ↑ Азербайджан, Баку [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] 9-10 октября 2010 г. Федерация дзюдо РФ
  42. ↑ Дзюдо: в Дюссельдорфе израильтяне завоевали серебро и бронзу [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], newsru.co.il (20.02.2011)
  43. ↑ Гран-при в Баку: израильская дзюдоистка завоевала золотую медаль [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], newsru.co.il (07.05.2011)
  44. ↑ Шлезингер из Израиля и голландка Бош победили во второй день бакинского Гран-при по дзюдо [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], allsportinfo.ru
  45. ↑ World Cup Lisbon [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.]judoinside.com. Червень 2011
  46. ↑ IJF World Ranking List updated 25th July 2011 [Архівовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  47. ↑ Дзюдо: Эллис Шлезингер завоевала золотую медаль Кубка мира. [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] newsru.co.il. Сентябрь 2011
  48. ↑ Ташкент — город хлебный: Шлезингер выиграла этап Кубка мира. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]migsport.com. Сентябрь 2011
  49. ↑ IJF World Cup Tashkent, 2011, Uzbekistan [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] judoinside.com. Сентябрь 2011
  50. ↑ Париж. Международный турнир «Большой шлем» [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] Спорт-Экспресс 07.02.2012
  51. ↑ שלזינגר: זה אחד הימים הקשים שלי בקריירה [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] sport5.co.il. 04.02.2012
  52. ↑ Челябинск вошел в историю израильского спорта [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], izrus.co.il (29.04.2012)
  53. ↑ Элис Шлезингер завоевала золотую медаль турнира «Большого шлема» в России [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] newsru.co.il. 26.05.2012
  54. ↑ Judo Grand Slam [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.], Moscow 2012, Day 1 — Results (27.05.2012)
  55. ↑ Итоги олимпиады: успех россиян и американцев, бронза Дэвида Блатта, Израиль без медалей [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], NEWSru.co.il (12.08.2012)
  56. ↑ Olympic Games London, 2012 [Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine.]judoinside.com
  57. ↑ Judo Grand Prix Samsun 2013 Bronze (video) [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]judo.com.gr
  58. ↑ Judo Grand Prix Samsun 2013 Day 1 [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] judo.com.gr
  59. ↑ ערוץ הספורט. 15.07.13 מתי היא חוזרת לג'ודו? אליס שלזינגר זכתה בזהב בסמבו [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  60. ↑ Универсиада. Самбо. Алиса Шлезингер — чемпионка турнира [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.],(рос.) Eurosport (15.07.2013)
  61. ↑ Самбистка из Израиля Алиса Шлезингер завоевала золото Универсиады [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.], Липень 2013. Официальный сайт Универсиады.".
  62. ↑ Израильская Алиса выиграла золото в стране чудес [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.], Липень 2013. Універсиада в Казані. migsport.com
  63. ↑ Алиса Шлезингер принесла Израилю первую медаль Всемирной Универсиады [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.], Аруц шева (Седьмой канал) (09.07.2013)
  64. ↑ „На таких соревнованиях соперникам нельзя давать ни единого шанса“[недоступне посилання з Липень 2019], Офіційний сайт FIAS (16.07.2013)
  65. ↑ שלזינגר: יותר מלהיפצע, חששתי מהתגובות. ערוץ הספורט. 16.07.13 [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  66. ↑ Мохнаткина завоевала «золото» Всемирных игр боевых искусств в турнире самбисток. [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.) Интерфакс
  67. ↑ מדליית ארד לשלזינגר בסמבו בסנט פטרסבורג 19.10.13 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]ערוץ הספורט
  68. ↑ Sambo Women [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] worldcombatgames2013.sportresult.com/
  69. ↑ Медведева уступила Шлезингер в финале чемпионата мира по самбо [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] листопад 2013. Агентство «Р-Спорт».
  70. ↑ International Kurash Association Грудень 2013
  71. ↑ Узбекский информ-портал [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] грудень 2013
  72. ↑ Judo ve Kuraş Derneği [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] judoder.com. Декабрь 2013
  73. ↑ XXXV международный турнир, этап Кубка мира «Мемориал А.Харлампиева» [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] sambo-fias.org
  74. ↑ Европейская федерация самбо [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] май 2014
  75. ↑ Федерация самбо [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] май 2014
  76. ↑ WINNERS AND PRIZE-WINNERS OF THE SECOND DAY OF THE WORLD SAMBO CHAMPIONSHIP 2014 [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.], International Sambo Federation (FIAS) (22.11.2014)
  77. ↑ ג'רבי וסופר ספורטאי השנה של ישראל [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], ynet.co.il (15.12.2014)
  78. ↑ 2021 World Sambo Championships (M&W, Combat SAMBO) / Results. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  79. ↑ שלזינגר לשרה לבנת: רוצה לייצג מדינה אחרת [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.], one.co.il сентябрь 2013
  80. ↑ Ведуча ізраїльська дзюдоїстка не бажає більше виступати за Ізраиль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Дев'ятый канал (16.09.2013)
  81. ↑ ג'ודו: אליס שלזינגר צפויה לעזוב את הנבחרת. נדב צנציפר [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]ynet.co.il листопад 2012
  82. ↑ Лист міністру Лімор Лівнат [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] вересень 2013. (івр.)
  83. ↑ «לא יכולה להפסיד את החלום בגלל פונטי» [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.] glz.co.il 18.12.2013
  84. ↑ נדב צנציפר.איגוד הג'ודו: שלזינגר חייבת צינון של 3 שנים 30.10.13 [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] ynet.co.il
  85. ↑ МОК. Олимпийская Хартия. п.41 [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.]
  86. ↑ Judo Results [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]judoinside.com
  87. ↑ אורן אהרוני . היום: אליס שלזינגר תודיע לגבי המשך דרכה. [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] ynet.co.il Декабрь 2013
  88. ↑ שלזינגר: «פונטי ניסה לחסל לי את הקריירה» אליסף דעואל [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] ynet.co.il декабрь 2013
  89. ↑ אליס שלזינגר: «פונטי החליט לחסל לי את הקריירה. אפסיק לייצג את ישראל» [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]thepost.co.il ערן ויצמן, ישראל פוסט
  90. ↑ שלזינגר: הרגשתי נבגדת, לא אוכל לייצג את ישראל [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]מעריב nrg.co.il. Декабрь 2013
  91. ↑ שלזינגר: לא אייצג יותר את מדינת ישראל בג'ודו [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]Video ערוץ הספורט . גבריאל היידו
  92. ↑ אליס שלזינגר: «לא אייצג יותר את ישראל» [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] אורי טלשיר. הארץ декабрь 2013
  93. ↑ שלזינגר: «פונטי ניצח. לא אייצג יותר את ישראל בג'ודו» מערכת וואלה ספורט 17.12.2013
  94. ↑ After battle with Judo association, Israeli champ throws in towel [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.] haaretz.com. By Uri Talshir. Декабрь 2013
  95. ↑ שלזינגר: «פונטי ניסה לחסל לי את הקריירה» [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] אליסף דעואל ynet.co.il/ Декабрь 2013
  96. ↑ רדיו 102Fm [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]one.co.il Інтерв'ю Понті радіо 102FM. Грудень 2013
  97. ↑ sport5.co.il [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]Интервью Понти каналу спорт 5 (івр.). Декабрь 2013
  98. ↑ Pavel Musinfacebook.com. Декабрь 2013
  99. ↑ Болевой прием [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]9tv.co.il. Декабрь 2013
  100. ↑ שלזינגר: יש אימה באיגוד, פונטי תקע לי סכין בגב [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]עמית רביב one.co.il
  101. ↑ תוכנית הבוקר אורלי וגיא [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] ערוץ 10. 18.12.2013
  102. ↑ הג'ודוקא אליס שלזינגר על החלטתה לעזוב את האיגוד [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]18.12.2013 103.fm
  103. ↑ Sinai Says: Everyone is a loser in row between Schlesinger and judo association [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]jpost.com. Грудень 2013
  104. ↑ שרון דוידוביץ' . אשת השנה בספורט הישראלי / טור [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]ynet.co.il. Грудень 2013
  105. ↑ נועם נאמן ודנה לוין אלופי ישראל בריצת מכשולים [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] one.co.il
  106. ↑ נועם נאמןפייסבוק
  107. ↑ Alice Schlesinger. Сайт в підтримку Аліс Шлезінгер[недоступне посилання з Липень 2019]Voice Of the People and Media
  108. ↑ משרד הספורט לפונטי: שחרר את אליס שלזינגר Архівна копія на сайті Wayback Machine.olympic.one.co.il
  109. ↑ מאיר ורוני [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]ערוץ הספורט
  110. ↑ one.co.il [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]עוה»ד של שלזינגר: אל תכלאו אותה בשביל כסף
  111. ↑ sport5.co.il [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]שלזינגר ואיגוד הג'ודו נפגשו בבית המשפט
  112. ↑ ynet.co.il [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]אליס שלזינגר: «איגוד הג'ודו ביקש לבצע לי בדיקה פסיכיאטרית דחופה במטרה לגרום לאשפוז כפוי»
  113. ↑ ynet.co.il אריה מליניאק [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]איך הוא מעז / על פרשת שלזינגר
  114. ↑ ynet.co.il אורן אהרוני [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] הבורר הורה לאיגוד הג'ודו לשחרר את שלזינגר
  115. ↑ ynet.co.il אליסף דעואל [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] אליס שלזינגר: "הפרק של הג'ודו בחיי לא נגמר
  116. ↑ 2014 Senior British Champions crowned at Sheffield Архівна копія на сайті Wayback Machine. britishjudo.org.uk
  117. ↑ Alice Schlesinger facebook.com
  118. ↑ Category −63 kg [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] European Judo Union
  119. ↑ SCHLESINGER REMAINS A FORCE TO BE RECKONED WITH Архівна копія на сайті Wayback Machine. European Judo Union
  120. ↑ Contest Sheet [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] ippon.org
  121. ↑ Contest Sheet [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] ippon.org
  122. ↑ [1] [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], Інтерв'ю (іврит), березень 2015
  123. ↑ IJF Grand Prix Samsun 2015. Contest Sheet [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] ippon.org
  124. ↑ Grand Chelem d'Azerbaïdjan 2015 [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] lespritdujudo.com
  125. ↑ Дзюдо: в Баку Элис Шлезингер завоевала бронзу для Великобритании [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] http://newsru.co.il [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  126. ↑ Grand Slam Baku 2015. Contest Sheet [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] ippon.org
  127. ↑ Baku Grand Slam 2015 — Azerbaijan [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] worldjudoday
  128. ↑ Tough defeat for Schlesinger in Astana [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] Britishjudo
  129. ↑ Judo Grand-Prix Jeju 2015 [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] Contest Sheet
  130. ↑ Шлезингер победила Ярден Джерби и завоевала серебряную медаль [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] newsru.co.il
  131. ↑ Contest Sheet [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Judo Grand Slam Baku 2016
  132. ↑ Baku gold for Alice Schlesinger British Judo
  133. ↑ Judoka Alice Schlesinger curses luck after shido defeat Judoka Alice Schlesinger curses luck after shido defeat [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.] Team GB
  134. ↑ Gerbi beats China's Yang, putting her one match away from Olympic bronze [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] Times of Israel
  135. ↑ We support Alice Schlesinger [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], Інтерв'ю (переклад російською), 9 серпня 2016
  136. ↑ אכזבה לאליס שלזינגר: הודחה כבר בשמינית [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], Інтерв'ю (іврит), 9 серпня 2016
  137. ↑ Baku Grand Slam: Alice Schlesinger wins gold again in Azerbaijan [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] BBC
  138. ↑ Contest Sheet [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] ippon.org
  139. ↑ Team GB squad announcement for the European Games. Team GB. 21 травня 2019. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
  140. ↑ Alice Schlesinger — Tournament results. ijf.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  141. ↑ 2005 European U20 Championships Zagreb. JudoInside.com. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 червня 2021.
  142. ↑ 2008 European Championships. judoinside.com. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 17 січня 2021.
  143. ↑ а б 2012 European Championships. judoinside.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  144. ↑ 2009 World Championship. alljudo.net. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  145. ↑ 2010 World Masters. ijf.org. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  146. ↑ 2011 Grand Prix Düsseldorf. ijf.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  147. ↑ 2011 Grand Prix Baku. ijf.org. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  148. ↑ 2011 Grand Prix Qingdao. ijf.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  149. ↑ 2012 Grand Slam Paris. ijf.org. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  150. ↑ 2012 Grand Slam Moscow. ijf.org. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  151. ↑ 2013 Grand Prix Samsun. ijf.org. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  152. ↑ 2015 Grand Prix Düsseldorf. ijf.org. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  153. ↑ 2015 Grand Prix Samsun. ijf.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  154. ↑ 2015 Grand Slam Baku. ijf.org. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  155. ↑ 2015 Grand Slam Tyumen. ijf.org. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  156. ↑ 2015 Grand Prix Jeju. ijf.org. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  157. ↑ 2016 Grand Prix Düsseldorf. ijf.org. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  158. ↑ 2016 Grand Slam Baku. ijf.org. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 17 січня 2021.
  159. ↑ 2017 Grand Slam Baku. ijf.org. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  160. ↑ 2017 European Championships. ijf.org. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  161. ↑ 2017 Grand Prix Hague. ijf.org. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  162. ↑ 2018 Grand Prix Hague. ijf.org. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  163. ↑ 2019 Grand Prix Antalya. ijf.org. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  164. ↑ 2019 European Games. ijf.org. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аліс_Шлезінгер&oldid=43130344