Амелобластома
| Ameloblastoma | |
|---|---|
 Комп'ютерна томографія амелобластоми | |
| Спеціальність | онкологія і щелепно-лицева хірургія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | XH1SV4 |
| МКХ-10 | D16.5 |
| МКХ-9 | 213.1 |
| МКХ-О | 9310/0 |
| DiseasesDB | 31676 |
| MeSH | D000564 |
| SNOMED CT | 20462008 |
 Ameloblastoma у Вікісховищі | |
Амелобластома — доброякісна пухлина, що походить з епітелія зубного сосочка, клітинних елементів емалевого органу або з деріватів його глибоких шарів — клітин Малассе та Серре.
Незалежно від походження адамантинома (1,0 % всіх кистозних утворів щелеп, виникають у осіб молодого та середнього віку, у 80,0 — 92,0 % випадків локалізується у нижній щелепі, у зоні кута, гілки та дистальних відділів тіла щелепи — ділянки молярів та премолярів) емалі не продукує.
Форми амелобластоми[ред. | ред. код]
Розрізняють солідну та кистозну форму захворювання, при новотворах значної величини процес поширюється на оточуючі м'які тканини.
Кистозна форма представлена значною кількістю порожнин мультициклічного характера, розділених переділками з кісткової тканини. Зрідка кистозна форма адамантиноми може бути однокамерною, містячи в собі непрорізаний зуб, нагадуючи фолікулярну кисту, однокамерність при цьому зумовлена злиттям кистозних порожнин. Щелепа у місці патології деформується, обличчя стає асиметричним в дистальних відділах. Періостальна реакція, як правило, відсутня, зуби не зміщені. Прозорість тіні багатокамерної пухлини неоднорідна, максимальна — в центрі, інколи спостерігаються запальні ускладнення у одній з кист, ерозії коренів, на відміну від остеобластокластоми, не спостерігається.
При солідній формі візуалізується округлої чи овальної форми поодиноке прсвітлення переважно в ділянці кута нижньої щелепи. Диференціювати солідні адамантиноми слід від епітеліальних кист та дрібносотистих утворень, зокрема остеобластокластоми.
Література[ред. | ред. код]
- Черкасов Е. Ф. Радиационная гигиена. М.: Медицина, 1974.
- Дергачёв А. И. Ультразвуковая диагностика заболеваний внутренних органов. М. 1995 г.
- Зедгенидзе Г. А. Клиническая рентгено-радиология . — М.: Медицина, 1983. — Т.3. — С. 90 — 169, 272 — 323.
- Милько В. И., Лазарь А. Ф. , Майданник Н. К. и др. Рентгенология;— К.: Вища школа, 1983. — С. 228 — 230, 233 — 236.
- Бакланова В. Ф., Филиппкина М. А. Рентгенодиагностика в педиатрии — 1988. — С. 265 — 266.
- Мастан К. М. и др. Амелобластома. Пер. с англ. Н. Д. Фирсовой, 2018. (рос.) [неавторитетне джерело]
Посилання[ред. | ред. код]
- Адамантинома [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амелобластома |
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
