Амо Сагян

Амо Сагян
Ім'я при народженні	вірм. Հմայակ Սահակի Գրիգորյան
Народився	14 квітня 1914(1914-04-14) Lor, Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	17 липня 1993(1993-07-17) (79 років) Єреван, Вірменія
Поховання	Q42794456? і Пантеон імені Комітаса
Країна	Російська імперія  СРСР  Вірменія
Місце проживання	Баку Єреван
Діяльність	поет, перекладач
Alma mater	Азербайджанський державний педагогічний університет (1939)
Заклад	Авангард, Voznid і Grakan tertd
Членство	СП СРСР
Партія	ВКП(б)
Автограф
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Амо Сагян у Вікісховищі

Амо Сагян (вірм. Համո Սահյան, справжнє ім'я Амаяк Саакович Григорян; 1914—1993) — радянський і вірменський поет.

Життєпис

Амаяк Григорян народився 14 квітня 1914 року в селі Лор Російської імперії (пізніше — Сисіанського району Вірменської РСР, нині — Сюнікської області Вірменії).

Після здобуття початкової освіти на батьківщині продовжив навчання в Баку, де здобув середню освіту і перед німецько-радянською війною закінчив лінгвістичне відділення Бакинського педагогічного інституту (нині Азербайджанський державний педагогічний університет). У 1939—1941 роках працював літератором в журналі «Радянський письменник» у Баку. Став учасником війни, служив на флоті на Каспії. Член ВКП(б)/КПРС з 1946 року.

Після закінчення війни за запрошенням вірменського письменника Стефана Зорьяна приїхав до Єревану і деякий час жив у нього в будинку. У Єревані жив і працював до кінця життя.

Помер 17 липня 1993 року в Єревані. Був похований в Пантеоні імені Комітаса.

Був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції і Знак Пошани. Лауреат Державної премії Вірменської РСР (1975 рік, за збірку віршів «Սեզամ, բացվիր» − «Сезам, відкрийся»).

Творчість

Друкуватися Амо Сагян почав в 1930-х роках. Член Союзу письменників СРСР з 1939 року.

Перший його збірник поезії «На березі Воротана» побачив світ у 1946 році. Потім вийшли збірки «На висотах» (1955), «Зелена тополя» (1959), «Вірменія в піснях» (1962), «Перед заходом сонця» (1963), «Пісня скель» (1968), «Роки мої» (1970), «Клич, журавель!» (1973) та інші.

Пам'ять

Поштова марка 2014 року

Пам'ятна дошка

• Іменем Амо Сагяна названа одна з вулиць Єреванського адміністративного району Арабкір і єреванська школа № 70.
• У місті Сісіан йому встановлено пам'ятник.
• У 1975 році художник Грант Степанян написав портрет Амо Сагяна, що знаходиться в Музеї літератури і мистецтва імені Єгіше Чаренца.
• У 2007 році на вулиці Касьяна в Єревані Сагяну була встановлена меморіальна дошка (скульптор Тик Багдасарян).
• 14 квітня 2014 року в рідному селі поета з нагоди його 100-річчя був відкритий будинок-музей.
• Також у 2014 році на його честь була випущена поштова марка Вірменії.

Література

• Левон Мкртчян. Разговоры с поэтом. Ереван, Советакан грох, 1984.
• Бодосян С. С. Лирика десятилетия (1958—1968), Ер., 1970.
• Тамразян Г. На литературных путях, М., 1973, с. 250—54.
• Агабабян С. Современность и литература, М., 1973, с. 57—66.
• Армянская Советская Энциклопедия, том 10, Ереван, 1984.

Посилання

• Біографія на сайті Фонду «Хайазг» [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Амо Сагян [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Лірика Амо Сагяна в перекладі Арсенія Тарковського [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Համո Սահյան (1914—1993) [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] (вірм.)