Єлизаветпольська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Єлизаветпольска губернія
Coat of Arms of Yelizavetpol Governorate.png

Герб
Gubernias del Caucaso - Gubernia de Elizavetpol - Imperio Ruso.png
Центр Єлизаветполь
Утворена 1868
Площа 38 782,5 верст² (44 136 кв.км)
Населення 878 415[1] осіб (1897)
Історія Азербайджану
Ancient Azerbaijan 4.jpg
Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час

Азербайджанські ханства
Області:
Каспійська область
Губернії:
Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська

Округи:
Закатальський округ
Новітній час

Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію
ЗДФР • Березневі події • АДР

Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність

Азербайджанська РСР
Азербайджанська Республіка
Чорний січень
Карабаська війна


¹ Більша частина області
перебуває під контролем невизнаної НКР

Портал «Азербайджан»
Історія Вірменії
Zvartnots img 6965.jpg
Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ПоганствоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавлікианиТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакідиАрцрунідиБагратіди
РубенідиХетумідиЛузіньяни
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоШляхта
Хронологія

Портал «Вірменія»
Історія Нагірного Карабаху
Coat of arms of Artsakh.svg
Давня історія
Азоська печера
Велика Вірменія
(Арцах)
Кавказька Албанія
Середньовіччя
Хачен
Перська епоха
Карабаське п'ятикнязтво
Карабаське ханство
Російська епоха
Вірменія у складі Російської імперії
Єлизаветпольська губернія
Радянська епоха
Нагірно-Карабаська автономна область
Боротьба за незалежність
Карабаський конфлікт
Мінська група
Нагірно-Карабаська Республіка

Портал «Нагірний Карабах»

Єлизаветпольска губернія була утворена найвищим указом «Про перетворення управління Кавказького та Закавказького краю» від 9 грудня 1867 року [2]. До складу губернії ввійшли Єлізаветпольський, Нухінський, Шушинський повіти і частина скасованого Ордубадського округу. Цим же указом у складі губернії були утворені Казахський і Зангезурський повіти. У 1873 році, у зв'язку з розукрупненням повітів, у складі губернії було утворено три нові повіти — Ареський, Джебраїльский і Джеванширський [3]. Губернське місто — Єлизаветпіль.

Географічне положення[ред.ред. код]

Це була одна з найзначніших за розміром губерній Закавказзя, розташована в східній його частині, приблизно між 38 ° 50 'і 41 1 / 2 ° північної широти та 44 ° 21' і 48 ° 21 'східної довготи (від Гринвіча), на заході — з Еріванською і Тифліською губернією, на півночі вона межує з Тифліською губерніями, Закатальським округом і Дагестанської областю, на сході — з Бакинської губернією, а на півдні — з Персією по річці Аракс, яка становила тут державний кордон Росії. У зазначених межах Єлизаветпольська губернія займала площу в 38 782,5 кв. версти або 44 136 км² (за Стрельбицьким).

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

На початку XX століття до складу губернії входило 8 повітів:

Повіт Повітове місто Площа,
верст²
Населення[1]
(1897), чол.
1 Ареський с. Агдаш (528 чол.) 2 829,6 67 277
2 Джеванширський с. Тертер (752 чол.) 4 818,4 72 719
3 Елизаветпольський м. Елизаветпіль (33 625 чол.) 7 695,7 162 788
4 Зангезурський с. Гьоруси (1 450 чол.) 6 829,7 137 871
5 Казаський с. Казах (1 769 чол.) 6 024,2 112 074
6 Джебраїльський с. Джебраїл 2 922,6 66 360
7 Нухинський м. Нуха (24 734 чел.) 3 346,7 120 555
8 Шушинський м. Шуші (25 881 чол.) 4 315,6 138 771

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. 
  2. Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XLII, ч.2, ст. 45259(рос.)
  3. Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966, с. 157(рос.)