Антонівці (Хмельницький район)
село Антонівці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Хмельницький район | ||||
Тер. громада | Ярмолинецька селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68040530020029041 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 539[1] | ||||
Площа | 0,89 км² | ||||
Густота населення | 593,26 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32115 | ||||
Телефонний код | +380 3853 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°16′59″ пн. ш. 26°55′36″ сх. д. / 49.28306° пн. ш. 26.92667° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
331 м | ||||
Водойми | річка Вовчок | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
Анто́нівці — село у Ярмолинецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
Подільське село Антонівці розташоване в західній частині України. Через село проходить автошлях національного значення Н03.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ярмолинецького району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[2].
Населення становить 539 осіб на 2001 рік[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 523 | 97.03% |
російська | 13 | 2.40% |
білоруська | 1 | 0.19% |
вірменська | 1 | 0.19% |
ромська | 1 | 0.19% |
Усього | 539 | 100% |
Щит перетятий вузькою срібною балкою, двічі перетятою чорними нитяними балками. В першій лазуровій частині зелене, облямоване сріблом, вістря, супроводжуване по сторонах двома меншими укороченими зеленими вістрями; вістря обтяжене срібною підковою, поверх якої золотий натягнутий лук стрілою догори, і супроводжується справа золотим усміхненим сонцем, зліва золотим кругом з червоним бурхливо-хвилястим візерунком в шістнадцять хвиль, всередині якого червоний круг. В другій зеленій частині над опуклою базою, 5 разів перемінно опукло перетятою срібним і лазуровим, золота хлібина на срібному рушникові. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «АНТОНІВЦІ».
Квадратне полотнище поділене горизонтально у співвідношенні 70:7:28:15 на чотири смуги: синю; 4 рази перетяту білим і чорним; зелену; 5 разів перетяту білим і синім. На верхній синій смузі зелене, облямоване білим, вістря, супроводжуване по сторонах двома меншими зеленими вістрями; вістря обтяжене білою підковою, поверх якої жовтий натягнутий лук стрілою догори, і супроводжується в древковому куті жовтим усміхненим сонцем, у вільному куті жовтим кругом з червоним бурхливо-хвилястим візерунком в шістнадцять хвиль, всередині якого червоний круг. На зеленій смузі жовта хлібина на білому рушникові.
Три вістря означають горбкувату місцевість. Лук — символ захисту від татарських нападів. Підкова — символ давніх ковальських традицій. Золотий круг — стилізований трипільський візерунок. Чорно-срібна балка — символ дороги, біля якої розташоване село. Хлібина на рушнику — символ гостинності; опукла база, на якій три лазурових опуклих балки — символ витоків з одного горба, які впадають у води трьох рік: Вовчка, Вовка і Дністра.
На прапорі повторюються кольори і фігури герба.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Антонівці [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |