Баглій Олексій Іванович
Баглій Олексій Іванович | |
---|---|
Народження | 2 січня 1925 |
Смерть | квітень 2008 (83 роки) |
Країна (підданство) | СРСР Україна |
Навчання | Харківський національний університет будівництва та архітектури |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Харків, Полтава, Калінінград, Севастополь і Євпаторія |
Найважливіші споруди | Меморіал «Багнет і вітрило» |
Нагороди |
Олексій Іванович Баглій (нар. 2 січня 1925, Ірпінь) — український радянський архітектор.
Народився 2 січня 1925 в місті Ірпені (тепер Київська область, Україна).
Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки, Слави 3-го ступеня, медаллю «За відвагу» (12 березня 1944)[1]. Член ВКП(б) з 1948 року.
У 1951 закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Працював у архітектурно-проектних установах Харкова, з 1971 року у Севастополі.
- Житловий будинок по вулиці Європейська в Полтаві (1954);
- Житлові будинки на вулиці Суднобудівельній в Калінінграді (1956);
- Корпус санаторію «Омега» в Севастополі (1963—1965);
- Житлові будівлі в Севастополі (1965—1967);
- Комплекс дитячого санаторію в Євпаторії (1965—1967).
- ↑ Память народа(рос.)
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 15.
Категорії:
- Народились 2 січня
- Народились 1925
- Уродженці Ірпеня
- Померли 2008
- Померли в Севастополі
- Випускники Харківського національного університету будівництва й архітектури
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Слави III ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські архітектори
- Радянські архітектори
- Архітектори XX століття
- Архітектори Севастополя
- Члени КПРС