Бакунц Аксель
| Бакунц Аксель | |
|---|---|
| вірм. Ակսել Բակունց | |
 | |
| Ім'я при народженні | вірм. Ալեքսանդր Ստեփանի Թևոսյան |
| Народився |
25 червня (7 липня) 1899, 13 червня 1889[1] або 1899 Ґоріс, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія |
| Помер |
8 липня 1937 Вірменська РСР, СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР Російська імперія |
| Діяльність | прозаїк, сценарист, перекладач, письменник, педагог, філолог |
| Alma mater | Геворкянська теологічна семінарія (1917) і Державний біотехнологічний університет (1923) |
| Знання мов | вірменська[2] |
| Заклад | школа, Machkald і Nor Ughid |
| Учасник | Сардарабадська битва |
| Magnum opus | Q16393356?, Q16399998?, Q16400208?, Q16366951?, Q16393574? і Նամակ ռուսաց թագավորինd |
| Партія | КПРС |
| Діти | Sevada Bakuntsd |
| IMDb | ID 1338390 |
Бакунц Аксель (13 (25).VI 1899, Горіс — 1937) — вірменський радянський письменник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Бакунц народився 1899 року в місті Горіс у Вірменії і здобув освіту в семінарії Геворкян в Ечміадзині. Завжди відвертий, його перша публікація, сатирична розповідь про мера Горіса, принесла йому ув'язнення в 1915 році. Згодом він служив вірменським добровольцем у битвах за Ерзурум, Карс і Сардарабад.
У 1918-1919 роках працював учителем, коректором і репортером у Єревані. У 1920 році був прийнятий до Харківського інституту в Україні для вивчення сільського господарства. Після закінчення інституту в 1923 році працював агрономом у Зангезурі, регіоні Вірменії, який посідає чільне місце в його оповіданнях.
Його перша публікація відбулася у 1918 році. Його збірка поезій «Темне міжгір'я» була опублікована в 1927 році. Аксель є автором історико-революційних творів, таких як «Сіячі чорних нив» (1933), «Ліщини братерства», а також сатиричних повістей «Овнатан Марч» (1927) і «Кіорес» (1935). Романи «Хачатур Абовян» і «Кармракар» не були завершені. Аксель також написав сценарії до кількох фільмів.
З 1926 року оселився в Єревані, де швидко зарекомендував себе як обдарований письменник своєю першою збіркою оповідань під назвою "Мтнадзор" ("Темна долина"). Його творчий доробок включає збірки оповідань, різні окремі статті в пресі, фрагменти романів, знищених після його арешту в 1936 році, та три сценарії для фільмів, знятих "Гієфільмом" у 1930-х роках.
Колега і друг Єгіше Чаренца, Бакунц був членом Вірменської асоціації пролетарських письменників. Бакунц став жертвою сталінського терору і був звинувачений у різних злочинах, включаючи відчуження від соціалістичного суспільства. Він був заарештований у 1936 році і, як вважають, розстріляний після двадцятип'ятихвилинного судового процесу в 1937 році.
Український переклад[ред. | ред. код]
- Альпійська фіалка. К., 1973.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. сторінки.