Березівська Лариса Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Березівська Лариса Дмитрівна
Народилася21 вересня 1965(1965-09-21) (59 років)
Переяслав-Хмельницький, Київська область, Українська РСР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьнауковиця
Alma materКиївський державний університет імені Т. Г. Шевченка
Галузьпедагогіка
ЗакладДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського
Посададиректор
Вчене званнячлен-кореспондент НАПНУ, професор
Науковий ступіньдоктор педагогічних наук
НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України Почесна грамота Верховної Ради України

Берез́івська Лар́иса Дм́итрівна — український педагог, історик, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2015), член-кореспондент НАПН України (з 2016). Директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України.

Батьки

[ред. | ред. код]

Худолій Дмитро Андрійович (7 травня 1942, село Роги, тепер Уманського району Черкаської області — 2 липня 2021, місто Київ) — український державний, політичний та громадський діяч, економіст, міністр зв'язку України, голова Державного комітету зв'язку України. Кандидат технічних наук.

Худолій Надія Юхимівна (18 березня 1939 р., село Роги, тепер Уманського району Черкаської області).

Навчання

[ред. | ред. код]

Л. Д. Березівська народилася 21 вересня 1965 р. у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області. Українка. 1982 р. закінчила ЗОШ із золотою медаллю. Із 1982 р. до 1987 р. навчалася в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка на історичному факультеті, де здобула спеціальність історика, викладача історії та суспільствознавства. Протягом 1996—1998 рр. навчалася в аспірантурі Інституту педагогіки АПН України; 2004—2008 рр. — у докторантурі того ж інституту.[1]

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Упродовж 1987—1995 рр. працювала вчителем історії Петропавлівсько-Борщагівської середньої школи Києво-Святошинського району Київської області.[1]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

З листопада 1995 р. продовжила професійну діяльність в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Пройшла шлях від наукового співробітника лабораторії впровадження педагогічних інновацій (1995—1996) та наукового співробітника лабораторії історії педагогіки (1998—2000) до завідувача лабораторії історії педагогіки (2000—2003). Обіймала посаду вченого секретаря Інституту педагогіки (2000—2003, 2011—2014).[1]

У 1998 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Проблеми освіти та виховання в діяльності київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)» за спеціальністю 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки. У 2009 р. захистила докторську дисертацію на тему «Організаційно-педагогічні засади реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті» за спеціальністю 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки.[1]

Із 22 січня 2015 р. — директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України.[2]

Бере активну участь у підготовці науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій Інституту педагогіки НАПН України, а також спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій Київського університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки.[1] Член Президії НАПН України.[2]

Голова редакційної колегії періодичного видання «Науково-педагогічні студії»; член редакційної колегії наукового збірника «Історико-педагогічний альманах», журналу «Педагогічний дискурс: теорія і практика» та ін.[2]

До кола наукових інтересів дослідниці належать: методологія історико-педагогічної науки; історія державної освітньої політики; реформування шкільної освіти в Україні; розвиток громадсько-педагогічного руху в Україні в ХІХ–ХХ ст.; внесок педагогів, громадсько-освітніх діячів у розвиток українського шкільництва; діяльність новаторських освітньо-виховних навчальних закладів в Україні; диференційований підхід до організації педагогічного процесу в історії української школи; педагогічне джерелознавство, біографістика, сухомлиністика та ін.

Автор понад 400 наукових праць, зокрема низки монографій і посібників для закладів вищої освіти.[1]

Перелік публікацій

[ред. | ред. код]

Монографії:

  1. Освітньо-виховна діяльність київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ — поч. ХХ ст.) (одноосібна, 1999)
  2. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті (одноосібна, 2008)
  3. В. А. Сухомлинский в размышлениях современных украинских педагогов (колективна, 2012)
  4. Диференційований підхід в історії української школи (кінець ХІХ — перша третина ХХ ст.) (колективна, 2013)
  5. Освітні реформи: місія, дійсність, рефлексія (колективна, 2013)
  6. Педагогічно-просвітницька діяльність громадських організацій України (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) (колективна, 2015)
  7. Василь Сухомлинський в діалозі з сучасністю (колективна, 2020)
  8. Trends and Prospects of the Education System and Educators’ Professional Training Development (колективна, 2020)

Посібники:

  1. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ–ХХ ст.) (колективний, 2003)
  2. Концепція профільного навчання в старшій школі (колективний, 2003)
  3. Українська педагогіка в персоналіях (колективний, 2005)
  4. Чепіга (Зеленкевич) Я. Ф. Вибрані педагогічні твори (одноосібний, 2006)
  5. Нариси з історії розвитку новаторських навчально-виховних закладів в Україні (ХХ століття) (колективний, 2010)
  6. Реформи шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: документи, матеріали і коментарі (одноосібний, 2011)
  7. Нариси з історії розвитку диференційованого підходу до організації навчання в українській школі (кінець 30-х — 80‑ті рр. ХХ ст.) (колективний, 2017)
  8. Антологія текстів з реформування освіти в Україні: програми, концепції, проекти (1991–2017) (колективний, 2020)

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член Всеукраїнської асоціації імені Василя Сухомлинського, Української бібліотечної асоціації.[1]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Грамота Верховної Ради України (2004)
  • Диплом ІІ ступеня АПН України як переможець конкурсу в 2004 р. на кращу роботу в номінації науково-методичних робіт для вчителів, викладачів (2004)
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2010)
  • Диплом ІІ ступеня НАПН України за монографію «Диференційований підхід в історії української школи (кінець ХІХ — перша третина ХХ ст.): монографія» (2013, у співавторстві) (2014)
  • Почесна грамота Української асоціації Василя Сухомлинського (2015)
  • Медаль «Незалежність України» (2016)
  • Диплом І ступеня НАПН України за науково-допоміжний покажчик «Спеціалізовані вчені ради як складник розвитку Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (1994—2014)» (2017)
  • Грамота Президії Національної академії наук України, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (2017)
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2017)
  • Подяка НАПН України (2018)
  • Нагрудний знак МОН України «Василь Сухомлинський» (2018)
  • Подяка Київського університету імені Бориса Грінченка (2018)
  • Медаль НАПН України «Ушинський К. Д.» (2019)
  • Почесна грамота Національної академії аграрних наук України (2019)
  • Почесна грамота Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського (2019)
  • Медаль НАПН України «Леся Українка» (2020)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Лариса Дмитрівна Березівська: історик, педагог, бібліотекознавець : біобібліогр. покажч (PDF) (укр.) . Київ: НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. 2020. с. 165. ISBN 978-966-949-562-4. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  2. ↑ а б в Страйгородська, Людмила; Гавриленко, Тетяна; Деревянко, Тетяна. Натхненна історією, впевнено творить сучасність [До ювілею Лариси Дмитрівни Березівської] // Освіта і сучасність. — 2020. — № 9. — С. 6 (PDF) (укр) . Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Березівська Лариса Дмитрівна [1]
  2. Березівська Лариса Дмитрівна [2] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
  3. Березівська Лариса Дмитрівна [3] [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Члени Президії НАПН України [4] [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
  5. Електронний архів наукових праць Л. Д. Березівської в Електронній бібліотеці НАПН України [Архівовано 27 липня 2021 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Березівська_Лариса_Дмитрівна