Броніслава (блаженна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броніслава
Народилася1203
Камень-Шльонський, Ґміна Ґоґолін, Крапковицький повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща
Померла29 серпня 1259
Q86659835?, Краків, Королівство Польське
У ликублаженний

Броніслава Одровонж (пол. Bronisława Odrowążówna; 1203, Камень-Шльнський, Ґміна Ґоґолін — 29 серпня 1259, Звежинець, Ґміна Звежинець) — черниця жіночого чернечого ордену Премонстранток, католицька блаженна. Вважається покровителькою Польського королівства, Опольської єпархії та сиріт.

Біографія

[ред. | ред. код]

Броніслава народилася близько 1200 року в родині Станіслава Одровонжа Прандоти і Анни з роду Гріффітів-Яксів. Броніслава була двоюродною сестрою домініканця Яцека Одровонжа. У віці 16 років дівчина вступила до жіночого чернечого ордену Премонстранток, монастир яких знаходився в Звежинці (Краків).

У 1241 році, під час нападу татар на Краків, Броніслава переховувалася в околицях населеного пункту Біляни. Пізніше пішла у відлюдництво на пагорбі Сикорнік біля Кракова, де й померла 29 серпня 1259 року.

Прославлення

[ред. | ред. код]

Невдовзі після смерті Броніслави її вшанування стало поширюватися Польщею. 23 серпня 1839 року Папа Римський Григорій XVI беатифікував Броніславу до лику блаженних.

В іконографії блаженна Броніслава зображується в білому хабіті з чорним вельоном. Часто зображується її видіння, в якому вона бачить, як Ісус Христос вводить святого Яцека Ондровонжа на небеса. Атрибутом блаженної Броніслави є лілія.

Мощі блаженної Броніслави зберігаються в церкві святих Августина та Іоанна Хрестителя (Краків).

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Родовід

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Bożena Mazur: Poczet świętych i błogosławionych. Poznań: Publicat, 2005, s. 86. ISBN 83-245-0187-8 .
  • Henryk Fros SJ, Franciszek Sowa: Księga imion i świętych. T. 6: WZ. Kraków: WAM, Księża Jezuici, 2007, s. 606. ISBN 978-83-7318-736-8 .
  • Mieczysław Niwiński: Bronisława, Polski Słownik Biograficzny. T. 2, Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936, s. 473. Репринт: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 8304032910

Посилання

[ред. | ред. код]