Біконти
Біконти | ||||
---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||
| ||||
Підгрупи
| ||||
Синоніми | ||||
* Biciliata Cavalier-Smith, 1993
| ||||
Посилання
| ||||
|
Біконти або дводжгутикові (Bikonta) — одна з двох таксономічних надгруп (супергруп) еукаріот, запропонована Томасом Кавальє-Смітом на початку 2000-х років. Іншою надгрупою у його системі були уніконти (Unikonta).
2009 року було запропоновано виділити екскаватів із надгрупи біконтів в окрему надгрупу. Таксономічна група, що залишилася від Bikonta (після відокремлення екскаватів), отримала назву Diaphoretickes. До кінця 2010-х років система з трьох мегагруп: екскавати, Diaphoretickes, Unikonta(=Amorphea) здобула широке визнання.
Біконти характеризуються наявністю парних джгутиків (що відображено у назві таксона) в їх одноклітинних стадіях. Іншою спільною рисою біконтів є злиття двох генів — тимідилат синтетази (TYMS) і дигідрофолат редуктази (DHFR), в єдиній транскрипційній одиниці. В уніконтів обидва гени транскрибуються окремо.
Дослідження показували[джерело?], що уніконти об'єднують задньоджгутикових (тварин, грибів і пов'язані з ними форми) та амебозоїв, а біконти об'єднують архепластид (рослини), екскават, різарій і хромальвеолят.
Томас Кавальє-Сміт запропонував, що відділ Apusozoa, який загалом вважався incertae sedis, є біконтом.
Також Кавальє-Сміт запропонував об'єднати екскават і різарій у кладу Cabozoa, а архепластид і хромальвеолят — у кладу Corticata.
Інтенсивні молекулярні дослідження 2000-2010-х років привели дослідників до думки, що екскаватів слід виділити в окрему надгрупу (супергрупу). Таксон, утворений після виокремлення екскаватів, отримав назву Diaphoretickes. До кінця 2010-х років система з цих трьох мегагруп: екскавати, Diaphoretickes, Unikonta(=Amorphea) здобула широке визнання[1].
Філогенічна кладограма за Cavalier-Smith 2002:
Eukarya |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кладограма еукаріотів за Cavalier-Smith, Thomas; Chao, Ema E.; Lewis, Rhodri (2015)[2][3]
Eukaryota |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Сергей Ястребов (17.04.2018). Выделена новая супергруппа эукариот. Новости науки на «Элементах». Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 13 липня 2020.(рос.)
- ↑ Cavalier-Smith, Thomas; Chao, Ema E.; Lewis, Rhodri (December 2015). Multiple origins of Heliozoa from flagellate ancestors: New cryptist subphylum Corbihelia, superclass Corbistoma, and monophyly of Haptista, Cryptista, Hacrobia and Chromista. Molecular Phylogenetics and Evolution. 93: 331—362. doi:10.1016/j.ympev.2015.07.004. PMID 26234272. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ A paneukaryotic genomic analysis of the small GTPase RABL2 underscores the significance of recurrent gene loss in eukaryote evolution. Biology Direct. 11. 2016. doi:10.1186/s13062-016-0107-8. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 грудня 2018.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
- Stechmann A, Cavalier-Smith T (September 2003). The root of the eukaryote tree pinpointed. Curr. Biol. 13 (17): R665—6. doi:10.1016/S0960-9822(03)00602-X. PMID 12956967. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 13 грудня 2018.
- Tree of Life Eukaryotes [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |