Ванден-ле-В'єй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ванден-ле-В'єй
Vendin-le-Vieil

Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Ланс
Кантон Венгль
Код INSEE 62842
Поштові індекси 62880
Координати 50°28′29″ пн. ш. 2°52′00″ сх. д.H G O
Висота 20 - 66 м.н.р.м.
Площа 10,67 км²
Населення 8381 (01.01.2021[1])
Густота 785,5 ос./км²
Розміщення
Ванден-ле-В'єй. Карта розташування: Франція
Ванден-ле-В'єй
Влада
Мер
Мандат
Ludovic Gambiez
2020-2026

Мапа

Ванде́н-ле-В'єй (фр. Vendin-le-Vieil) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 8381 особа (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 185 км на північ від Парижа, 23 км на південний захід від Лілля, 22 км на північ від Арраса.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3309 734 495 987 728 352 13
Жінки 3669 846 471 938 786 589 39


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 4935 осіб працездатного віку (15—64 років) 3285 були активними, 1650 — неактивними (показник активності 66,6%, у 1999 році було 59,1%). З 3285 активних мешканців працювало 2797 осіб (1570 чоловіків та 1227 жінок), безробітними було 488 (257 чоловіків та 231 жінка). Серед 1650 неактивних 420 осіб було учнями чи студентами, 412 — пенсіонерами, 818 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 2763 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 7428,5 особи, медіана доходів виносила 15 571 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 29 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 29 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 29 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.