Василь Ленцик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Ленцик
Народився27 листопада 1912(1912-11-27) або 17 березня 1912(1912-03-17)
Мазурівка, Австро-Угорщина
Помер10 листопада 2002(2002-11-10)
Стемфорд
Країна США
 Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, релігієзнавець, викладач університету
Відомий завдякиісторик
релігієзнавець
Alma materГреко-Католицька Богословська Академія у Львові
Український Вільний Університет
Науковий ступіньдоктор філософії і доктор богослов’яd
ВчителіОскар Галецький
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладУкраїнський вільний університет
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Посадапрофесор
КонфесіяУГКЦ
Діти

Анна Ленцик-Павлічко (нар.14 серпня 1954)
Андрій Ленцик

Юрій Ленцик

Ленцик Василь (нар. 17 березня 1912, с. Мазурівка, Австро-Угорщина — пом. 10 листопада 2002, Стемфорд, Коннектикут, США) — український історик, релігієзнавець, професор, доктор історичних наук, філософії та доктор теології, історик Української Церкви. Член управи НТШ (1964—1986), голова контрольної комісії (1990—1992), генеральний секретар головної ради (1978—1992), Дійсний член НТШ, заступник голови НТШ у США (1986—1990), голова історичної комісії при Історико-філософській секції НТШ у США[2]. Секретар Церковно-Археографічної Комісії[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався Василь Ленцик у Львівській греко-католицькій богословській академії у 1934—1939 роках[4]. Викладав у духовній семінарії у Львові в 1942—1944 роках.

У 1947 році здобув докторат в Українському Вільному Університеті в Мюнхені. 1961 року в Унівирситеті Фордґам у Нью-Йорку. Був викладачем духововної семінарії у м. Гіршберґ (Німеччина, 1946—1948), співзасновник видавництва «Християнський голос» у Мюнхені. Від 1948 року викладав в Українському Вільному Університеті.

Василь Ленцик у 1949 році переїхав до США. Працював у Коледжі св. Василія Великого у м. Стемфорд (1955—1988). У жовтні 1953 року почав працювати в Українському Католицькому Допомоговому Комітеті для скитальців, став помічником о. монс. Івана Стаха, секретарем організації[5]. До 1962 роках – активний діяч Українського Католицького Допомогового Комітету.

1962—1972 роки – професор Університету «Сітон Гол» (Саут-Оріндж, Нью-Джерсі). Від 1963 року – професор історії церкви та світової історії Українського католицького університету імені святого Климента в Римі[6]. Член НТШ у США з 1964 року.

Очолював Товариство українських студентів-католиків «Обнова» (1954—1958), Український єпархіальний музей у Стемфорді (від 1964)[7]. Написав низку статей для ЕУ, «Encyclopedia of Ukraine» та «New Catholic Encyclopedia».

Праці

[ред. | ред. код]
  • Василь Ленцик. Визначні постаті Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріярх Йосиф Сліпий. Львів. Видавництво «Свічадо» 2010 р. 608 ст. ISBN 966-561-212-3
  • Василь Ленцик. Невтомний робітник Біографія владики Івана Стаха. Львів. Видавництво «Свічадо», 2006.– 76 с. ISBN 966-8744-83-7
  • Василь Ленцик. Рим й Україна. Історія Української Церкви в датах. 1952;
  • Василь Ленцик. Богословська Академія у Львові. 1958;
  • Василь Ленцик. Московська церковна політика в часах Т. Шевченка. 1965;
  • Василь Ленцик. The Eastern Catholic Church and Czar Nicholas I. 1966; Ukrainian Rite. 1979;
  • Василь Ленцик. Участь духовенства у відродженні Галичини. 1984;
  • Василь Ленцик. Професор д-р Іван Крип'якевич, як професор Богословської Академії у Львові: (спомин про знаменитого проф.). Український історик. — 1993. — № 1-4.
  • Василь Ленцик. Оскар Галєцкі (1891—1973), Український історик, 1975, № 1-2
  • Василь Ленцик. Михайло Грушевський в оцінці своїх студентів, Український історик, 1984, № 1-4[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Свобода. 25 січня 1994 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  3. ПРАЦЯ СЛУГИ БОЖОГО МИТРОПОЛИТА КИР АНДРЕЯ НАД ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАТНОГО ІСТОРИКА І. КРИП'ЯКЕВИЧА В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (1921—1946 рр.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2018. Процитовано 2 жовтня 2016.
  5. Василь Ленцик. Невтомний робітник Біографія владики Івана Стаха (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  6. Викладацький склад УКУ (Рим)[недоступне посилання з червня 2019]
  7. ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЛЕМКІВСЬКОГО МУЗЕЮ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2014. Процитовано 2 жовтня 2016.
  8. Чтиво. Василь Ленцик. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]