Вертлюжна гармата
Вертлюжна гармата — невелика гармата, що змонтована на вертлюзі. На відміну від звичайної гармати, вертлюжна гармата не мала лафета[1][2]. Така гармата за допомогою вертлюга з шарнірами могла вільно поверталася по горизонталі та вертикалі. Деякі вертлюжні гармати заряджалися з казенника, інші з дула[3]. Вертлюжні гармати використовувалися в XV—XIX століттях як в сухопутних військах, так і на флоті[4]. У тому числі активно застосовувалися для захисту фортифікаційних укріплень.
Головним завданням вертлюжних гармат було ураження піхоти противника. Ототожнення вертлюжних гармат з кулевринами є помилковим, кулеврина це будь-яка гармата з ребристим стволом, незалежно від калібру, величини чи конструктивних особливостей (у тому числі наявності лафета)[5].
Перевагами вертлюжної гармати були висока швидкість наведення на ціль, висока скорострільність, мала вага[6]. Недоліками вертлюжної гармати була обмежена потужність і величина, тому що вертлюг не міг витримати відбою пострілу великої гармати, також дуже проблематичним було втримання ваги великої гармати. Ненадійні вертлюги ламалися під час стрільби.
- ↑ Вертлюжная-пушка
- ↑ Grose, Francis (1801). Military antiquities respecting a history of the English army, from the conquest to the present time. London: T. Egerton Whitehall & G. Kearsley. p. 402-403.
- ↑ Вертлюжная пушка
- ↑ Вертлюжное орудие. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Alexzandra Hildred (2009). Peter Marsden (ed.). Your Noblest Shippe: Anatomy of a Tudor Warship. The Archaeology of the Mary Rose, Volume 2. The Mary Rose Trust, Portsmouth. pp. 297–344. ISBN 978-0-9544029-2-1.
- ↑ Вертлюжное орудие
- Chase Kenneth, Firearms: A Global History to 1700, Cambridge 2003;
- Haynes Michael, Lewis & Clark Tailor Made, Trail Worn: Army Life, Clothing & Weapons of the Corps of Discovery, Helena 2003