Винокур Григорій Осипович
Винокур Григорій Осипович | |
---|---|
рос. Григорий Осипович Винокур | |
Ім'я при народженні | рос. Григорий Иосифович Винокур |
Народився | 5 (17) листопада 1896[1] Варшава, Російська імперія[2][3] |
Помер | 17 травня 1947[2][1][…] (50 років) Москва, СРСР[2][3] |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | мовознавець, філолог |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
Галузь | філологія |
Заклад | Філологічний факультет МДУd Московський міський педагогічний інститут імені Володимира Потьомкінаd Московський інститут філософії, літератури, історії Пушкінський Дім Інститут світової літератури ім. О. М. Горького |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Вчителі | Dmitry Ushakovd |
Діти | Tatiana Vinokurd |
Григо́рій О́сипович Виноку́р (5 (17) листопада 1896, Варшава — †17 травня 1947, Москва) — російський лінгвіст і літературознавець. Праці про російську літературу, історію російської мови, поезієзнавство, теорію словотворення.
Закінчив Московський університет (1922), член і голова (1922—1924) заснованого Р. О. Якобсоном Московського лінгвістичного гуртка. Працював в ГАХН, викладав в МГПІ (з 1930), МДУ (з 1942) і інших вузах.
У центрі наукових інтересів — стилістика російської мови і особливо поетична стилістика. Займався творчістю Пушкіна, Хлєбникова і ін. Брав участь в укладанні тлумачного словника російської мови під редакцією Д. М. Ушакова; ініціатор роботи із створення Словника мови Пушкіна.
Серед лінгвістичних робіт — нарис історії російської мови і декілька статей по загальномовознавчій проблематиці, в яких, зокрема відстоював необхідність історичного підходу до мови («Про завдання історії мови», 1941). Найбільш відома його робота по словотвору («Нотатки щодо російському словотвору», 1946) і викликана нею полеміка з О. І. Смирницьким з приводу аналізу слів з унікальними основами, які Винокур, на відміну від Смирницького, пропонував вважати непохідними (так зв. «спор о буженине»).
Користувався популярністю як педагог; у 1990-ті рр. учні Винокура перевидали майже всі його значні праці.
- Культура языка. М., 1929.
- Русский язык: исторический очерк. М., 1945.
- Избранные работы по русскому языку. М., 1959. [1][недоступне посилання з червня 2019]
- Филологические исследования. М., 1990.
- О языке художественной литературы. М., 1991.
- Биография и культура. М., 1997.
- Собрание трудов. М., 2000.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Винокур Григорий Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
- С. И. Гиндин, Н. Н. Розанова (ред.). Язык. Культура. Гуманитарное знание. Научное наследие Г. О. Винокура и современность. М.: Научный мир, 1999.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 17 листопада
- Народились 1896
- Уродженці Варшави
- Померли 17 травня
- Померли 1947
- Померли в Москві
- Поховані на Введенському кладовищі
- Випускники історико-філологічного факультету Московського університету
- Викладачі МІФЛІ
- Співробітники Пушкінського Дому
- Доктори філологічних наук
- Російські мовознавці
- Російські літературознавці