Вільям Герд Кілпатрик
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (грудень 2018) |
| Вільям Герд Кілпатрик | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада 1871[1][2][…] Вайт-Плейнс, Ґрін (округ, Джорджія), Джорджія, США |
| Помер |
13 лютого 1965[3][4] (93 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | педагог, філософ |
| Alma mater |
Університет Джонса Гопкінса Тічерс-Коледжd Mercer Universityd |
| Галузь | педагогіка |
| Заклад | Колумбійський університет |
| Науковий керівник | Джон Дьюї |
Вільям Герд Кілпатрик (англ. William Heard Kilpatrick; 20 листопада 1871 — 13 лютого 1965) — американський педагог, основоположник методу проектів.
Біографія[ред. | ред. код]
Вільям Герд Кілпатрик народився 20 листопада 1871 року в Уайт-Плейнс, штат Джорджія.
В 90-х роках XIX ст. він працював у школах штату Джорджія. Викладав у Мерсеровському університеті (1897-1906). У 1903-1905 роках Вільям Герд Кілпатрик — президент Мерсеровського університету. З 1909 по 1938 роки — професор педагогічного коледжу Колумбійського університету (Нью-Йорк).[5]
Вільям Герд Кілпатрик помер 13 лютого 1965 року в Нью-Йорку.
Педагогічні ідеї[ред. | ред. код]
Вільям Герд Кілпатрик прихильник прагматичної педагогіки. Він учень і послідовник Джона Дьюї. Розробив педагогічну систему «експерименталізму», що спиралася на філософію прагматизму і психологію біхевіоризму. Кілпатрік відкидав традиційну школу, засновану на передачі учням готових знань поза зв'язку з реальними запитами і життєвими потребами дітей. Заперечував необхідність шкільних програм, класно-урочної системи, підкреслював значення позитивного підкріплюючого впливу вихователя на дитину[6]. Відкидаючи традиційну школу, пропонував організовувати навчальний процес як організацію діяльності дитини в соціальному середовищі, орієнтовану на збагачення його індивідуального досвіду. Вільям Герд Кілпатрик став основоположником методу проектів. Він надавав провідне місце в навчанні проектній діяльності.
У 20-30-х роках XX ст. у США в школі Е. Коллінгса був здійснений метод проектів Вільяма Кілпатрика. Учні повинні були самі проектувати те,чим їм належало займатися. Особлива увага приділялася вибору діяльності, за допомогою якої здобувалися знання. Матеріали для навчання бралися з повсякденного життя. Учні самі обирали те, що повинно було стати змістом навчальної роботи; учитель лише надавав їм допомогу у виконанні задуманого.[7]
А. І. Піскунов пише: «Способом організації такої діяльності повинен був служити, зокрема, розроблений учнем і послідовником Д. Дьюї, американським педагогом, видним представником прогрессивизму Вільямом Кілпатриком метод проектів. Згідно йому навчання здійснюється через організацію цільових актів. Діти в процесі навчальної діяльності планують (проектують) виконання конкретної практичної задачі, включаючи туди і навчальну діяльність. Незважаючи на те, що керівництво діяльністю залишалося за вчителем, цей метод виходив з опори на вже наявний досвід дитини, її власний шлях шукання, подолання труднощів. Тільки при такій системі навчання, вважав В. Кілпатрік, виховання може перетворитися в безперервну перебудову життя дитини і підняти її на вищий щабель, а школа буде готувати учнів до умов динамічно мінливої обстановки в суспільстві і до зіткнення з невідомими проблемами в майбутньому. Згодом цей метод, як й інші ідеї Джона Дьюї, використовувався в практиці багатьох країн світу»[8].
Праці[ред. | ред. код]
- "Метод проектів" (1918).
- "Основи методу" (1925).
Джерела[ред. | ред. код]
- История педагогики и образования: От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в./ Под ред. А. И. Пискунова. — М., 2001. (рос.)
- Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б. М. Бим-Бада.- М., 2003. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б.М. Бим-Бада.- М.,2003.- С. 365.
- ↑ Российская педагогическая энциклопедия/Под ред. В.В. Давыдова. — М., 1993.
- ↑ Джуринский А.Н. История зурубежной педагогики: Учебное пособие.- М., 1998.
- ↑ История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений/Под ред. А. И. Пискунова.- М.,2001.(рос.)
|
