Ганс Дідріх фон Тізенгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Дідріх фон Тізенгаузен
нім. Hans Diedrich von Tiesenhausen
Народився22 лютого 1913(1913-02-22)[1]
Рига, Російська імперія[1]
Помер17 серпня 2000(2000-08-17) (87 років)
Ванкувер, Метро-Ванкувер, Британська Колумбія, Канада
Країна Німеччина
 Німецький Райх
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materВійськово-морська академія Мюрвікаd (30 березня 1936)[2]
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна[2][3] і Друга світова війна[1]
Роки активностіз 1934
Титулфрайгер[2]
Військове званнякапітан-лейтенант[2][3] і солдат[2][4]
РідТізенгаузен
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Барон Ганс Дідріх фон Тізенгаузен (нім. Hans Diedrich Freiherr von Tiesenhausen; 22 лютого 1913, Рига, Російська імперія — 17 серпня 2000, Ванкувер, Канада) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Виходець із давнього роду остзейських баронів. 26 вересня 1934 року вступив у флот кадетом.

У грудні 1939 року переведений в підводний флот і призначений другим помічником на U-23, якою командував капітан-лейтенант Отто Кречмер. Тізенгаузен поділяв погляди Кречмера на тактику застосування підводних човнів, що припускає зухвалі несподівані прориви охорони цілей з подальшим їх затопленням з невеликою дистанції.

Тізенгаузен брав участь в трьох бойових патрулях, за час яких човен потопив п'ять судів і есмінець.

З липня 1940 року — перший помічник командира U-93. Здійснив на ній два походи.

31 березня 1941 року призначений командиром U-331, на якій зробив 10 бойових походів (242 доби в морі).

25 листопада 1941 року потопив у районі Тобрука (Північна Африка) англійський лінійний корабель «Барем» трьома торпедами. Незважаючи на важкі ушкодження, які отримав човен, атакований судами супроводу, Тізенгаузену вдалося втекти від погоні і повернутися на базу.

Всього за час війни Тізенгаузен потопив 2 судна загальним тоннажем 40 235 брт і пошкодив 1 судно водотоннажністю 372 брт.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
10 жовтня 1941 HMS TLC-18 (A18)

(пошкоджений)

Десантний корабель 372 ? 0 Британська

імперія

25 листопада 1941 HMS Barham (04) Лінкор 31,100 1311 862
9 листопада 1942 USS Leedstown (AP-73) Військовий транспорт 9,135 Військові матеріали 163 59 США Torch

17 листопада 1942 року човен U-331 був потоплений. Тізенгаузен і ще 15 членів команди вижили і були захоплені в полон. Спочатку перебував у таборі для військовополонених у Великій Британії, а потім 3 роки в Канаді. У 1947 році повернувся до Німеччини, працював столяром. Восени 1951 переїхав на постійне проживання до Канади. Жив у Ванкувері, працював дизайнером інтер'єру і фотографом.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 242. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. а б в г д http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Hans-Diedrich_Freiherr_von_Tiesenhausen
  3. а б https://uboat.net/men/tiesenhausen.htm
  4. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 190. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2