Генріх Шифф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Шифф
нім. Heinrich Schiff
Основна інформація
Дата народження18 листопада 1951(1951-11-18)[1][2][…]
Місце народженняГмунден, Верхня Австрія, Австрія[1]
Дата смерті23 грудня 2016(2016-12-23)[4][3][…] (65 років)
Місце смертіВідень, Австрія
ГромадянствоАвстрія
Професіїдиригент, викладач університету, віолончеліст
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва
Відомі учніValentin Radutiud[6]
Інструментивіолончель
Жанрикласична музика
ЗакладБазельський університет, Кельнська вища школа музики, Віденський університет музики й виконавського мистецтва і Моцартеум

Генріх Шифф (нім. Heinrich Schiff; 18 листопада 1951, Гмунден, Верхня Австрія — 23 грудня 2016, Відень[7]) — австрійський віолончеліст і диригент.

Біографія

[ред. | ред. код]

З шести років навчався гри на фортеп'яно, в 10 років перейшов на віолончель. Займався у Віденській музичній академії у Тобіаса Кюне, потім удосконалював свою майстерність під керівництвом Андре Наварра. Концертує з 1973 року.

В репертуарі Шиффа-віолончеліста важливе місце займали Сюїти Баха (запис 2001 року здобув Grand Prix du Disque), концерти Дворжака і Шостаковича. Шифф також був першим виконавцем творів таких видатних сучасних композиторів, як Вітольд Лютославський, Ганс Вернер Генце, Ернст Кренек, Вольфганґ Рім.

З 1986 року виступав також як диригент — в цій своїй іпостасі він був учнем Ганса Сваровські. У 19901996 роках він очолював британський камерний оркестр «Північна симфонія», в 19962002 роках — камерний оркестр «Musikkollegium Winterthur» (в 1996-1999 роках — одночасно Копенгагенський філармонічний оркестр), а з 2005 року керував Віденським камерним оркестром.

Серед його учнів були Руді Спрінг, Готьє Капюсон, Річард Гарвуд і Наталі Клейн.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124867227 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. а б Discogs — 2000.
  4. https://www.br-klassik.de/heinrich-schiff-cellist-dirigent-gestorben-100.html
  5. Енциклопедія Брокгауз
  6. https://www.nmz.de/artikel/neu-an-der-hochschule-fuer-musik-dresden
  7. Der grosse Meister des Cellos ist tot. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 17 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]