Гергард Кеглер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гергард Кеглер
нім. Gerhard Kegler
Народився26 січня 1898(1898-01-26)[1]
Мешалкі, Ґміна Ґжмьонца, Щецинецький повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща
Помер16 липня 1986(1986-07-16)[1] (88 років)
Гіссен, Гессен, ФРН
Діяльністьофіцер
УчасникДруга світова війна
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Гергард Кеглер (нім. Gerhard Kegler; 26 січня 1898, Грюневальд16 липня 1986, Гіссен) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 березня 1917 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — інструктор військового училища в Мюнхені. З 1 жовтня 1939 року — командир 2-го батальйону 282-го піхотного полку, з 1 січня 1940 року — навчального піхотного батальйону 1-ї армії, з 10 жовтня 1940 року — 27-ї, з 12 березня 1942 року — 786-го, з 1 серпня 1943 року — 222-го піхотного полку, в жовтні 1944 року — 48-ї піхотної дивізії, після чого був відправлений в резерв. З 20 січня 1945 року — командир піхотної дивізії «Вольденберг».

З 30 січня 1945 року — бойовий комендант Ландсберга. Генріх Гіммлер наказав Кеглеру тримати оборону, проте той розпочав евакуацію міста, оскільки підлеглі йому частини були деморалізовані і не мали достатньо техніки. 5 лютого Кеглер був заарештований і 11 лютого постав перед Імперським військовим судом. Наступного дня він був засуджений до страти. 16 лютого Гіммлер затвердив вирок, проте вирішив відстрочити його виконання до кінця війни і наказав направити Кеглера простим солдатом в піхотну дивізію «Деберіц», щоб той міг загинути солдатською смертю або заслужити помилування своєю хоробрістю. 12 квітня Кеглер був важко поранений і до 1946 року перебував у шпиталі. В серпні 1955 року федеральний президент Теодор Гойс скасував вирок Імперського військового суду.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Munzinger Personen