Західнопоморське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західнопоморське воєводство
Województwo zachodniopomorskie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр Щецін
Населення: 1 693 219[1]
Площа: 22 892,48
Густота: 74
Урбанізація: 68,90%
Номери автомобілів: Z
TERYT: 32 Код ISO: PL-ZP


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські
3
18
ґміни міські
місько-сільські
сільські
11
51
52
Влада
Уряд
Воєвода: Збігнєв Богуцький
Маршалок: Ольгерд Ґеблевич
Адреса: ul. Wały Chrobrego 4
70-502 Szczecin (воєвода)

Zamek Książąt Pomorskich
ul. Korsarzy 34
Szczecin (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Мапа
Офіційна сторінка

Західнопомо́рське воєво́дство (пол. województwo zachodniopomorskie) розташоване у Північно-Західній Польщі, це територія історичної Східної Померанії, польська частина сучасного єврорегіону «Померанія». Межує на заході з німецькими землями Мекленбург-Передня Померанія і Бранденбург.

Воєводство було створене 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Об'єднало колишні Щецінське та Кошалінське воєводства, а також частини колишніх Гожовського, Пільського, Слупського воєводств.

Історія[ред. | ред. код]

У 1815 році за підсумками Віденського конгресу територія королівства Пруссія була значно збільшена. Зокрема, Пруссії була передана остання частина, що залишилася Шведської Померанії, включаючи Штральзунд і острів Рюген. Натомість Пруссія віддала Данії герцогство Лауенбург і додатково виплатила їй 2,6 млн талерів. У 1815-1816 році Пруссія провела адміністративну реформу -- території Західної Померанії в її нових кордонах утворили одну з 10 провінцій королівства з адміністративним центром Штецін.

У 1932 році округ Штральзунд скасувався, а його територія була повністю приєднана до округу Штецін. У 1938 році було скасовано провінцію Позен-Західна Пруссія, а її основну частину передали в провінцію Померанія як адміністративний округ Позен-Західна Пруссія з центром в місті Шнайдемюль. Разом з цим до складу нового округу були передані райони Арнсвальде і Фрідельберг із провінцією Бранденбург, а також райони Драмбург і Нойштеттин, що знаходяться раніше в окрузі Кеслін. Після війни відповідно до умов Потсдамської угоди 1945 року, територія провінції Померанія, розташована на схід від Одеру, а також частина лівобережних земель на північ від Гарца (з Штеттіном і Свінемюнде) відійшли Польщі. Решта території були об'єднані із Мекленбургом і в 1949 році увійшли до складу НДР. У Польщі на колишніх померанских землях були створені у 1945 році Щецінське та в 1950 році Кошалінське воєводства, які з певними змінами проіснували до 1998 року, а потім були об'єднані з 1 січня 1999 року в Західнопоморське воєводство.

Географія[ред. | ред. код]

Розміщення[ред. | ред. код]

Західнопоморське воєводство розміщене на північному заході Польщі. Межує:

Територія воєводства природним чином ділиться на дві частини — балтійське узбережжя і Західнопоморське поозер'я. Пояс піщаного узбережжя освоєний різними курортами.

Демографія[ред. | ред. код]

Рік Населення[2]
1995 1 720 782
2000 1 697 935
2005 1 694 178
2010 1 693 072
2015 1 710 482
2019 1 696 193
2022 1 676 920

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Щецін — столиця регіону, був протягом 500 років княжою резиденцією поморської династії Гріффітів. Вони володіли прибалтійськими землями від острова Ругія до міста Ленборк на сході.

Міста з населенням понад 40 000[ред. | ред. код]

Місто Населення Площа
Щецин 411 119 300,83 км²
Кошалін 107 886 83,20 км²
Старгард 70 639 48,10 км²
Колобжег 44 887 25,67 км²
Свіноуйсьце 40 933 197,23 км²

Комунікації[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Туризм[ред. | ред. код]

Фізична мапа Західнопоморського воєводства

Золотисті пляжі, вкриті розшматованими кліфами, витягнуті на пісок рибальські катери та чайки, що кружляють над ними. У Західнопоморському воєводстві можна милуватися цими типовими картинами балтійського узбережжя. Сюди охоче приїжджають німецькі туристи. Тут велике різноманіття флори та фауни у її природному середовищі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 12 листопада 2020. 
  2. Województwo zachodniopomorskie » mapy, miasta, nieruchomości, GUS, noclegi, regon, wypadki drogowe, bezrobocie, zarobki, wynagrodzenie, tabele, edukacja, demografia, statystyki, pojazdy. Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021. 
Балтійське море
Німеччина Німеччина size Поморське воєводство
size Любуське воєводство size Великопольське воєводство