Головачов Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Михайлович Головачов
рос. Дмитрий Михайлович Головачёв
1900-ті
Народився 1866(1866)
Кузнецьк, Томська губернія, Російська імперія
Помер 17 лютого 1914(1914-02-17)
Чита, Читинський повіт, Забайкальська область, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Відомий завдяки географ, економіст, публіцист, громадський діяч
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Родичі племінникБорис Полевой
зятьПетро Полевой[1]
У шлюбі з Олена Григорівна Головачова (у дівоцтві — Клеменц)[1]

Дмитро́ Миха́йлович Головачо́в (рос. Дмитрий Михайлович Головачёв; *1866(1866) — †17 лютого 1914) — російський географ, економіст, публіцист і громадський діяч часів Російської імперії. Засновник Забайкальського відділення Російського географічного товариства. Брат краєзнавців, дослідників і знавців СибіруПетра і ​​Олександра Головачових[2]. Дядько історика Бориса Полевого, шурин геолога Петра Полевого[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1866 році у місті Кузнецьк Томської губернії Російської імперії.

Навчався у Томській гімназії.

Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Товаришував з Миколою Ядрінцевим та Григорієм Потаніним.

Під час голоду в Уфимські губернії організував їдальню для голодуючих.

У 1894 році взяв участь в експедиції на Гірський Алтай.

У 1897 — працював статистиком у експедиції Анатолія Куломзіна. Займався дослідженням землеустрою та земельних відносин в Забайкальської області. Підготував до публікації книгу «Бюджети».

В кінці XIX-го-на початку XX століття займався землевпорядними роботами у Єнісейській губернії.

З 1901 року — завідувач переселенським районом і землевпорядними роботами в Забайкальській області.

Очолював Читинську філію Приамурського відділення Російського географічного товариства (РГО). Під його керівництвом члени РГО описували місцеву флору і фауну, проводили етнографічні та археологічні дослідження, складати карти регіону.

З 1904 по 1914 рік — очолював Читинський краєзнавчий музей.

Співзасновник літературної і суспільно-політичної газети «Забайкальская новь» (1907-1920).

У 1908 році у Читі видав дослідження «Поселки по линии Забайкальской железной дороги».

У «Трудах Агинской экспедиции» написав розділ «Население» (випуск VI, Чита, 1911 рік).

У 1912 році, спільно з Олександром Баньщіковим, Юліаном Горбатовським та Василем Рудницьким, організував Перший обласний сільськогосподарський з'їзд.

Обирався гласним Читинської міської думи.

Під псевдонімом Крушин публікував в газетах літературні і публіцистичні роботи. Статті виходили у «Вестнике Европы», «Русском богатстве», «Восточном обозрении», «Сибирской жизни», санкт-петербурзькій «Сибири» та інших виданнях.

Помер 17 лютого 1914 року у Читі «від розриву серця»[3].

Родина[ред. | ред. код]

Мав сестру Антоніну. А також двох братів — Петра і ​​Олександра, які також стали краєзнавцями, дослідниками та знавцями Сибіру[2].

Дружина — Олена Григорівна Головачова (у дівоцтві — Клеменц), племінниця етнографа Дмитра Клеменца[3]. Після смерті Головачова — вдруге вийшла заміж за сходознавця Сергія Ольденбурга[1].

Племінникісторик Борис Полевой. Зятьгеолог Петро Полевой[1].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Библиографический указатель статей, корреспонденций и заметок в сибирской периодической печати по вопросу о золотопромышленности Сибири. — Санкт-Петербург: Типография И.Н. Скороходова, 1890. — 60 с.
  • Что такое правовое государство? — Чита, 1906.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Полевой Б. В поисках богатств дальневосточных (Об экспедициях геолога П.И. Полевого) // Дальневосточные путешествия и приключения. — Хабаровск: Хабаровское книжное издательство, 1976. — Вып. 7. — С. 166.
  2. а б Золотницкая Р.Л., Красникова О.А. Памяти друга. Борис Петрович Полевой (1918–2002 гг.) [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.]// Санкт-Петербургский университет. — 2002. — №3 (3625).
  3. а б Головачев Д.М. Некролог [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]// Исторический вестник. — 1914. — Кн. 4. (CXXXVI). — С. 363.

Джерела[ред. | ред. код]

Основні[ред. | ред. код]

Додаткові[ред. | ред. код]

  • Сизиков А.И. Видный общественный деятель и ученый // Записки Забайкальского отделения Географического общества СССР. — Чита, 1954. — Вып. 24.