Головний проспект (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головний проспект
Жанр драма, мелодрама
Режисер Естрін Леонід Самійлович
Сценарист Георгій Кушніренко
Оператори Олександр Пищиков (постановник); Ірина Трегубова (комб. зйомки)
Композитор Дмитро Клебанов
Художник Олег Степаненко
Кінокомпанія Кіностудія ім. О. Довженка
Країна  СРСР
Рік 1956
IMDb ID 0175671

«Головний проспект» — радянський чорно-білий художній фільм режисера Леоніда Естріна, знятий в 1956 році на Київській кіностудії художніх фільмів.

Прем'єра фільму відбулася 20 квітня 1956 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Молоді архітектор Олександр Гриценко і винахідник Віктор Береговий готуються до конкурсу на кращий архітектурний проєкт головного проспекту одного з великих міст України. Береговий виступив з ініціативою будувати будинки з нового матеріалу — стеноліту. Професор Сотін, вчитель Берегового, не вірить у новий матеріал. Після сварки з професором, Берегової йде з інституту. Нареченій Віктора, Вірі, здається, що це кінець його «кар'єри». Вона приймає залицяння більш «надійного» Олександра Гриценка, який став головним архітектором міста. Але Береговий не відмовляється від своєї ідеї і продовжує проводити досліди по створенню стеноліту. Йому на допомогу приходить колега — інженер Галина, яка і знайшла причину невдач дослідів. Доля головного проспекту була вирішена — він буде будуватися з нового будівельного матеріалу.

В ролях[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]