Грабар-Пассек Марія Євгенівна
Грабар-Пассек Марія Євгенівна | |
---|---|
Народилася | 28 жовтня 1893 або 1893[1] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
Померла | 23 грудня 1975 або 1975[1] |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | МДУ |
Галузь | переклад[2], філологія[2] і антична література[2] |
Заклад | Інститут світової літератури ім. О. М. Горького Московський державний лінгвістичний університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Науковий керівник | Покровський Михайло Михайловичd |
Відомі учні | Гаспаров Михайло Леонович |
Аспіранти, докторанти | Гаспаров Михайло Леонович |
Батько | Пассек Євген В'ячеславовичd |
Мати | Амфітеатрова Олександра Валентинівнаd |
У шлюбі з | Грабар Володимир Еммануїлович |
Нагороди |
Марія Євгенівна Грабар-Пассек (нім. Maria Grabar-Passek; 28 жовтня 1893, Дерпт — 23 грудня 1975) — радянський філолог-класик і перекладач античної літератури, доктор філологічних наук.
Дочка ректора Юр'ївського університету Євгена Пассека, племінниця Олександра Амфітеатрова, дружина правознавця Володимира Грабаря.
Навчалася в Московському університеті, завідувала (до 1956 року) кафедрою латинської мови в Московському державному педагогічному інституті іноземних мов. У неї вчилася Аза Алібеківна Тахо-Годи[3].
Переклала з давньогрецької вірші Теокріта, Мосха, Біона, Піндара та інших авторів. Автор книги «Античні сюжети і форми в західноєвропейській літературі» (1966), співавтор і відповідальний редактор колективної монографії «Античний роман» (1969). Докторська дисертація «Феокріт і його античні наслідувачі».
Займалася також лексикографією німецької мови: співавтор вузівського «Довідника з граматики німецької мови» (1957) та ін.
Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (05.11.1945). Нагороджена за переклади документів для радянських обвинувачів на Нюрнберзькому процесі.
Померла в 1975 році. Похована на Ваганьковському кладовищі (19 ділянка).
- М. Е. Грабарь-Пассек, М. Л. Гаспаров. Эллинистическая литература первой половины III в. до н. э. Архівовано січень 22, 2009 на сайті Wayback Machine. // История всемирной литературы: В 8 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983—1994. — Т. 1. — 1983. — С. 408—419.
- М. Е. Грабарь-Пассек Архівовано березень 3, 2009 на сайті Wayback Machine. // Марк Туллий Цицерон. Речи. — М.: Издательство АН СССР, 1962.
- Каганович Б. С. Заметки к биографии М. Е. Грабарь-Пассек // Индоевропейское языкознание и классическая филология — XXIII: Материалы чтений, посвященных памяти профессора И. М. Тронского. 24—26 июня 2019 г. Первый полутом. СПб.: Наука, 2019. С. 423—432
- ↑ а б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Аза Тахо-Годи: Лосев молился даже на ученых советах – Православный журнал «Фома». Архів оригіналу за 8 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
- Мария Грабарь-Пассек на сайті «Век перевода»
- Мемориальна сторінка на сайті «LIBRARIUS: Новейшая история антиковедения в России» Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Жінки-науковці
- Народились 28 жовтня
- Народились 1893
- Уродженці Тарту
- Померли 23 грудня
- Померли 1975
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Випускники Московського університету
- Доктори філологічних наук
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Класичні філологи
- Перекладачі з давньогрецької мови
- Радянські перекладачі
- Радянські філологи
- Російські перекладачі
- Радянські антикознавці