Грабар-Пассек Марія Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грабар-Пассек Марія Євгенівна
Народилася28 жовтня 1893(1893-10-28) або 1893[1]
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Померла23 грудня 1975(1975-12-23) або 1975[1]
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьнауковиця
Alma materМДУ
Галузьпереклад[2], філологія[2] і антична література[2]
ЗакладІнститут світової літератури ім. О. М. Горького
Московський державний лінгвістичний університет
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникПокровський Михайло Михайловичd
Відомі учніГаспаров Михайло Леонович
Аспіранти, докторантиГаспаров Михайло Леонович
БатькоПассек Євген В'ячеславовичd
МатиАмфітеатрова Олександра Валентинівнаd
У шлюбі зГрабар Володимир Еммануїлович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Марія Євгенівна Грабар-Пассек (нім. Maria Grabar-Passek; 28 жовтня 1893, Дерпт — 23 грудня 1975) — радянський філолог-класик і перекладач античної літератури, доктор філологічних наук.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дочка ректора Юр'ївського університету Євгена Пассека, племінниця Олександра Амфітеатрова, дружина правознавця Володимира Грабаря.

Навчалася в Московському університеті, завідувала (до 1956 року) кафедрою латинської мови в Московському державному педагогічному інституті іноземних мов. У неї вчилася Аза Алібеківна Тахо-Годи[3].

Переклала з давньогрецької вірші Теокріта, Мосха, Біона, Піндара та інших авторів. Автор книги «Античні сюжети і форми в західноєвропейській літературі» (1966), співавтор і відповідальний редактор колективної монографії «Античний роман» (1969). Докторська дисертація «Феокріт і його античні наслідувачі».

Займалася також лексикографією німецької мови: співавтор вузівського «Довідника з граматики німецької мови» (1957) та ін.

Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (05.11.1945). Нагороджена за переклади документів для радянських обвинувачів на Нюрнберзькому процесі.

Померла в 1975 році. Похована на Ваганьковському кладовищі (19 ділянка).

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. Аза Тахо-Годи: Лосев молился даже на ученых советах – Православный журнал «Фома». Архів оригіналу за 8 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]