Ваганьковське кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ваганьковське
рос. Ваганьковское кладбище
Ваганьковське
Інформація про цвинтар
55°46′05″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д.H G O
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Пресненський
Відкрито 1771 (вперше згадано:1771)

Ваганьковське. Карта розташування: Москва
Ваганьковське
Ваганьковське
Ваганьковське (Москва)

Вага́ньківське кладовище — одне з найобширніших і найвідоміших московських кладовищ. Розташоване в північно-західній частині міста, в районі площі Краснопресненськая застава (вулиця Сергія Макєєва, 15). Сучасна площа 50 га.

Історія[ред. | ред. код]

Кладовище поблизу села Нове Ваганьково було засноване в 1771 р., у час епідемії чуми. Незабаром стало одним з найбільших московських місць масового поховання. Комплекс споруд біля входу утворює архітектурний ансамбль в стилі московского ампіру. Церква Воскресіння Словучого побудована в 18191824 (архітектор А. Р. Григорієв). Четверик храму з двома приділами (Федора Сікеота та Іоанна Милостивого), що сприймаються разом з ним як єдинє ціле, завершений купольною світловою ротондою з невеликим глухим барабаном. Напівкругла абсида храму і знижені абсиди приділів винесені на одну лінію. Із заходу примикають трапезна (престоли Миколая Чудотворця і мучениці Акиліни) та висока 3-ярусна дзвіниця, ускладнена по сторонах двома наметами.

Поховані На Ваганьківському кладовищі[ред. | ред. код]

Категорія:Поховані на Ваганьковському кладовищі

Декабристи і революціонери[ред. | ред. код]

Політики[ред. | ред. код]

Композитори і музиканти[ред. | ред. код]

Співаки[ред. | ред. код]

Художники[ред. | ред. код]

Актори[ред. | ред. код]

Вчені[ред. | ред. код]

Літератори і журналісти[ред. | ред. код]

Футболісти[ред. | ред. код]

Яшин Лев Іванович (1929-1990) — радянський футбольний воротар, заслужений майстер спорту СРСР.

Інші[ред. | ред. код]

Братські могили учасників Бородинської битви 1812 р., жертв ходинської катастрофи, грудневого повстання 1905 р. Над братською могилою воїнів, полеглих на фронтах німецько-радянської війни і померлих в московських госпіталях, споруджено меморіал.

Могили дипкур'єра Теодора Нетте, матроса Анатолія Железнякова. Тут поховані близько 50 Героїв Радянського Союзу (зокрема, полярник Йосип Недзвецький, останні Герої Радянського Союзу Д. А. Комар, І. М. Крічевський, Ст. А. Вусів, що загинули під час серпневих подій 1991 року) і Героїв Соціалістичної Праці.

На кладовищі працював сторожем відомий соціолог і політолог Олександр Тарасов.

Посилання[ред. | ред. код]