Перегляд вихідного коду сторінки Гродно

{{Otheruses|Гродно (значення)}}
{{Населений пункт Білорусі
|тип = місто
|місцева назва = Гродно, Горадня
|прапор = Flag of Hrodna.svg
|опис прапора = Прапор Гродна
|герб = Coat_of_arms_of_Hrodna.svg
|опис герба = Герб Гродна
|зображення = 
|зображення_розмір = 
|зображення_підпис = 
|область = [[Гродненська область]]
|район = 
|засноване = [[1128]]
|перша згадка = 
|магдебурзьке право = 
|агломерація = 
|статус = 
|поділ = 2 райони
|населення = 361 115 (2024)
|площа = 142.11
|ref-площа = 
|густота = 
|поштові індекси = 230000-230029
|код = 15
|координати = {{coord|53|40|N|23|49|E|type:city(356560)_scale:30000|display=inline,title}}
|висота = 137
|водойма = [[Німан]]
|етнікон = 
|станція = [[Гродно (станція)|Гродно]]
|відстань = 
|залізниця о = 
|ref-залізниця о = 
|автошлях о = 
|ref-автошлях о = 
|фізична о = 
|ref-фізична о = 
|залізниця с = 
|фізична с = 
|автошлях с = 
|міста-побратими = 
|день населеного пункту = 
|рада = 
|адреса = 
|вебсторінка = http://gorod.grodno.by/
|голова = Олександр Антоненко
|ремарки = 
}}
'''Гро́дно''' або '''Го́родня{{efn|Назви різними мовами:
* {{lang-be|Гро́дна, Го́радня, Гаро́дня}}<ref>[https://slounik.org/search?dict=bn&search=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%8F Горадня] // Беларуска-расійскі слоўнік. — Мн.: Дзяржаўнае выдавецтва Беларусі, 1925. (— Мн.: Народная асвета, 1993. — ISBN 5-341-00918-5)</ref>; також {{lang-be-tarask|Го́радня, Horadnia}}; інколи {{lang-be-tarask|Го́радзен, Го́роден}}<ref>''Швед В. В. и др.'' Гораден. Рассказы из истории города (10 век — середина 16 века) = Горадзен. Аповеды з гісторыі горада (10 ст. — сярэдзіна 16 ст.). — Гродно, 1996. — 60 с.</ref>
* {{lang-pl|Grodno}}; {{lang-ru|Гродно}}
* {{lang-lt|Gardinas}}; {{lang-lv|Grodņa, Hrodna}}
* {{lang-de|Grodno, Garto, Garten}}
* {{lang-yi|גראָדנע|Grodne}}; {{lang-he|הְרוֹדְּנָה|Horodena}}}}'''&nbsp;— місто в [[Білорусь|Білорусі]], адміністративний центр [[Гродненська область|Гродненської області]]. Великий вузол автомобільних шляхів та залізниці. Розташоване на заході країни, на берегах річки [[Німан]], біля кордону з [[Польща|Польщею]] і [[Литва|Литвою]] (за 15 і 30&nbsp;км відповідно). Населення станом на [https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/210/uaj9375ey0b16oxtxqm0bmkycb45i04g.pdf 2024] рік&nbsp;— 361&nbsp;115 мешканців. Місто поділено на два адміністративних райони&nbsp;— Ленінський ({{lang-be|Ленінскі}}) та Жовтневий ({{lang-be|Кастрычніцкі}}).

== Назва ==
Однією з історичних назв міста є '''Гарта'''.<ref>{{ref-ru}}[http://history-belarus.by/pages/terms/litwiny.php Литвины] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190709085536/http://history-belarus.by/pages/terms/litwiny.php|date=9 липня 2019}} // Гісторыя Беларусі. Кратко (Краткая история Беларуси за последнюю 1000 лет).</ref><ref>{{ref-ru}}{{ref-be}}[[Теодор Нарбут]]. Старажытная гісторыя літоўскага народа, 1840. Т.7, С.73.</ref>

== Історія ==

=== Від заснування міста до третього поділу Речі Посполитої ===
Гродно (Городен<ref>Найстаріша літописна форма назви, позиція наголосу невідома.</ref>, Кронон<ref>Назва не міста, а річки [[Німан]] у латинській традиції.</ref>, Горадня, Гародня<ref>Форми назви, які вживаються в білоруській літератури з XX століття, дублетність наголосу походить від неясності з літописною формою назви.</ref> і т.&nbsp;д.)&nbsp;— одне з найстаріших міст Білорусі. Археологічні розкопки показують, що перші [[слов'яни|слов'янські]] поселення ([[дреговичі]]<ref>Наприклад, згідно з Грінблатом.</ref>) на високому березі Німану з'явилися ще в [[X століття|десятому сторіччі]]. Вперше згадується в перепису міст, що знаходяться в юрисдикції Турівської єпархії (1005&nbsp;р.). Було культурним, торговим та виробничим центром [[Чорна Русь|Чорної Русі]]. У XII—XIII століттях на місці цих поселень виникло місто, розташоване на перехресті [[торговий шлях|торгових шляхів]], яке спочатку було лише невеликою фортецею укріпленого торговельного містечка. Саме від слова «городити» (огороджувати) виникла назва міста.

Прикордонний статус міста обумовив особливу увагу до його зміцнення. Вже в XII столітті тут існували кам'яні укріплення<ref>''Нарель Дз., Піваварчик С.'' Невядомая крепасць.&nbsp;— Гродна, 2004.&nbsp;— С. .</ref>, що було рідкісним явищем у тодішній Русі. Відома також Гродненська школа зодчества, які пов'язують з ім'ям [[Петро Милоніг|Петра Милонега]]. Однією з будівель цієї школи є Колозька церква.

До виникнення держав Гродненщину населяли племена: [[кривичі]], [[ятвяги]], [[аукштайти|литва]]. Гродно був столицею Городненського князівства за часів [[Київська Русь|Київської Русі]] при [[Рюриковичі|Рюриковичах]]. В [[1241]] році, під час князювання Юрія Глібовича, місто було знищено [[татари|татарами]]<ref>Деякі сучасні автори вважають, що ці відомості не відповідають дійсності. Див.: ''Госцеў А. П., Швед В. В.'' Кронан. Летапіс горада на Немане (1116—1990&nbsp;рр.).&nbsp;— Гродна: НВК «Пергамент», 1993.</ref>, а в [[1284]] році&nbsp;— німецькими [[лицар]]ями. У XIII столітті білоруські князівства почали консолідуватися навколо [[Новогрудок|Новогрудка]], беручи участь у створенні нової держави&nbsp;— [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Гродно увійшло в [[Велике князівство Литовське]] за часів правління князя [[Міндовг]]а. У ході боротьби галицько-волинських князів за землі Верхнього Понімання князь [[Данило Галицький]] в [[1253]] році приєднав Гродно до [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]. З [[1270]] року місто, та й князівство остаточно входять до складу Великого князівства Литовського.

З [[1284]] року і до кінця XIV&nbsp;століття Гродно і Гродненський замок перебували на одному із стратегічних напрямків ударів [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]] під час війни ордена з Великим князівством Литовським. Приблизно в [[1300]] році каштеляном Гродненського замку стає знаменитий [[Давид Городенський]], найближчий соратник [[Гедимін]]а. Під його керівництвом місто героїчно відбивало всі атаки хрестоносців.

[[Файл:Grodno katedra.jpg|thumb| left|Фарний (парафіяльний) костел Св. Франциска Ксаверія (1678)]]

З [[1376]] року Гродно перейшло у володіння князя [[Вітовт]]а, який зробив місто в [[1392]]&nbsp;р. своєю другою столицею; Гродно незабаром стає найкращим, після [[Вільна|Вільни]], містом країни. Гродненська [[хоругва]] ([[полк]]) у складі Великого князівства Литовського брала участь, під керуванням Вітовта, у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдськой битві]].

[[1413]] року місто стало повітовим містом Трокського (Тракайського) воєводства. В [[1391]]&nbsp;р. місту було даровано неповне, а в [[1496]]&nbsp;— повне [[Магдебурзьке право]]. Місто дістало [[магістратура|магістратуру]], а в [[1540]] свій [[Герб Гродна|герб]]&nbsp;— зображенням оленя з золотим хрестом між рогами, що перескакує через огорожу («Олень св. Губерта»).

Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року, що об'єднала Велике князівство Литовське та Польщу в федеративну державу&nbsp;— [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], Гродно стало центром Гродненського воєводства. У місті почали проводитися [[сейм]]и.
[[Файл: Grodna 1575.jpg|thumb | 250px|Гродно у 1575 році]]
Монарх Речі Посполитої, польський король і великий князь литовський [[Стефан Баторій]] в [[1576]]&nbsp;р. перебудував замок, відомий як Старий, і палац у стилі ренесансу (архітектор Ското), у якому розташовувалася королівська резиденція аж до смерті Баторія в [[1586]]&nbsp;р. У місті розвивалися торгівля та ремесла. Після об'єднання [[православ'я|православних]] і [[католицтво|католицьких]] церков у Гродні облаштувалися ордени [[Домініканці (орден)|домініканців]], [[францисканці]]в, [[єзуїти|єзуїтів]], [[бернардинці]]в, [[кармеліти|кармелітів]] і [[бригітки|бригіток]]. До кінця [[XVIII століття]] а в місті було 9 [[костел]]ів і 2 [[Греко-католицизм|греко-католицьких]] [[монастир]]і. [[Файл: Grodno christ.jpg|thumb|left|Статуя [[Ісус Христос|Христа]] перед Фарним костелом.]]

[[1650-ті|1650]]—[[1740-ві|1740-ті]] роки&nbsp;— час економічного занепаду в розвитку міста, що було наслідком поглиблення феодально-кріпосницьких відносин і численних війн.

У період війни між [[Московське царство|Москівщиною]] і [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] [[1654]]—[[1667]] роках місто у [[1655]]—[[1657]] роках було захоплене московськими військами, під час московсько-шведської війни [[1656]]—[[1658]] роками захоплено шведськими військами. Незабаром у місті був побудований замок як місце збору Сейму і Сенату, і з 1678 року кожен третій сейм проходив у Гродні, місто отримало неофіційний статус третьої столиці Речі Посполитої. Під час [[Північна війна|Північної війни]] [[1700]]–[[1721]]&nbsp;рр. в [[1702]]–[[1708]]&nbsp;рр. кілька разів переходило з рук в руки, було зруйноване і пограбоване шведськими військами, а в [[1709]]–[[1710]] пережило епідемію [[чума|чуми]], у результаті якої загинула значна частина населення

У зв'язку з військовими діями в районі Гродна у вересні [[1705]] року сюди приїжджав московський цар [[Петро I Олексійович|Петро I]] і зустрічався в Фарному Костелі з польським королем [[Август II Фрідріх|Августом II]]. Великих збитків завдали місту пожежі [[1675]], [[1720]], [[1750]] і [[1782]]&nbsp;рр. Тільки в другій половині XVIII століття почалося пожвавлення. У 1770—1780 роках гродненський староста [[Тізенгауз Антоній|Антоній Тізенгауз]] заснував у місті та його околицях низку [[мануфактура|мануфактур]]: [[сукно|суконну]], полотняну, збройну, панчішну, каретну тощо. Ним же було відкрито перший у місті [[театр]]. З [[1775]] з [[1781]] рік у Гродні існувала медична академія.

[[27 травня]] [[1793]] року в Гродні у приміщенні Нового Замку відбувся останній польський сейм (т. з. «Німий сейм»), що затвердив другий розділ Речі Посполитої. Гродно було одним з вогнищ повстання [[Костюшко Тадеуш|Тадеуша Костюшка]] [[1794]] року. У [[1795]] році внаслідок третього поділу Речі Посполитої місто увійшло до складу Російської імперії. У Гродні відбулося зречення від престолу останнього короля Польщі&nbsp;— [[Станіслав Авґуст Понятовський|Станіслава II Августа Понятовського]].

=== У складі Російської імперії ===
[[Файл: Dominikanie Grodno.jpg|thumb|Домініканський монастир. Знищений у [[1874]]&nbsp;р.]]
[[Файл: Grodno rynek batorowka.jpg|thumb|right|Головна площа]]
[[1801]] року Гродно стало центром [[Гродненська губернія|Гродненської губернії]]. Продовжували розвиватися мануфактури, у тому числі ті, що працювали на вільнонайманій праці. У [[1803]] році завершено роботи по реконструкції Огінського каналу, що з'єднав басейни [[Дніпро|Дніпра]] і [[Німан]]а, після чого гродненська пристань стала однією з найбільших на Німані.

Під час [[Франко-російська війна 1812|Франко-російської війни 1812 року]] до Гродна [[2 липня]] вступили війська [[Наполеон Бонапарт|Наполеона]]. В цілому польсько-литовська громада Гродненщини вітала прихід французьких військ. Гродно стало центром однойменного департаменту тимчасового Литовського князівства, проголошеного Наполеоном.

У місті було створено загін Національної гвардії князівства з 290 чоловік, жандармерію з 856 чоловік.

Також у Гродні було здійснено набір рекрутів у литовські (фактично&nbsp;— литовсько-білоруські) піхотні та кавалерійські частини. За післявоєнними оцінками російського цивільного губернатора Гродна, з губернії в армію князівства пішло близько 6400 осіб, з них за указами про мобілізацію 2495 піхотинців та 1103 кавалеристів (фактично французькій план призову було зірвано). Мобілізовані до складу армії Литовського князівства солдати брали участь у боях проти російської армії на заключному етапі війни [[1812]] року, а також у кампаніях [[1813]] і [[1814]] років.

З містом пов'язана діяльність першої в Росії жінки-офіцера [[Дурова Надія Андріївна|Н.&nbsp;А.&nbsp;Дурової]], яка служила у Гродні в Литовському уланському полку. Російські війська знову зайняли місто 8 грудня.

У XIX столітті в місті спостерігалася тенденція до русифікації і дискримінації поляків, а також посилення позицій православної церкви. Один з костьолів (т.&nbsp;зв. Фара Вітовта) було перетворено у православний Софійський собор; монастир бернардинок, заснований в 1621&nbsp;— у Борисоглібський чоловічий монастир; [[Греко-католицизм|греко-католицький]] жіночий монастир [[Василіяни|василіянок]] (заснований у 1633 році)&nbsp;— у Різдво-Богородичний жіночий монастир. З усіх католицьких монастирів було залишено два: францісканський чоловічий і Бригітський жіночий.

У районі Гродна діяли загони повстанців під час [[Листопадове повстання (1830—1831)|національно-визвольного повстання]] 1830—1831&nbsp;рр. Після скасування кріпосницького права 1861 Гродно розвивалося як один з промислових центрів Білорусі. У 1862 через місто пройшла Петербурзько-Варшавська залізниця, що сприяла розвитку ремісничих майстерень, деревообробної та тютюнової промисловості. У 1863&nbsp;р. [[Гродненська губернія]] була охоплена національно-визвольним повстанням під керівництвом [[Кастусь Калиновський|Кастуся Калиновського]]). У 1885 історичний центр Гродна було зруйновано в результаті великої пожежі.

На момент приєднання Гродна до Росії, там проживало до 4000 мешканців, у більшості&nbsp;— [[євреї]]; у [[1816]] року&nbsp;— 9873 мешканці, з них 8422 євреї та 1451 християнин; у [[1856]]&nbsp;р.&nbsp;— 18 386 мешканці; у [[1891]]&nbsp;р.&nbsp;— 49 952 мешканців (включно з 6737 військовослужбовцями гарнізону), з них 29 779 євреїв, 11 497 православних, 8243 католиків, 281 протестантів, 152 магометан. Були дві гімназії (чоловіча та жіноча) та [[ремісниче училище]], три лікарні, 4 аптеки; 5 банкірських контор; 4 друкарні; 6 бібліотек; 3 клуби; міський театр з літнім приміщенням, 56 фабрик і заводів, у тому числі машинобудівний завод<ref>{{Cite web |url=http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/031/31781.htm |title=Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона |accessdate=17 грудня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081227000023/http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/031/31781.htm |archivedate=27 грудня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Гродно в епоху Першої світової та громадянської воєн ===
[[Файл: GrodnoDestroyedBridge.jpg|thumb | Підірваний залізничний міст через Німан (1915)]]
У ході [[Перша світова війна|Першої світової війни]] місто було захоплено [[кайзер]]івськими військами ([[3 вересня]] [[1915]] року); [[10 квітня]] [[1919]] року зайнятий Польщею. У ході [[Польсько-радянська війна (1920)|радянсько-польської війни]] Червона армія зайняла місто в липні [[1920]]&nbsp;р., але в жовтні його було знову зайнято поляками, які завдали під містом значної поразки Червоної Армії. За умовами [[Ризький мир|Ризького мирного договору]] [[1921]] року Гродно у складі Західної Білорусі відійшло до Польщі.

Тільки до кінця [[1920-ті|1920-х]] років у місті вдалося відновити промисловість та інфраструктуру. Населення скоротилася з 63 тис. осіб ([[1913]]) до 49 тис. ([[1931]]).

=== У складі Польської Республіки ===
У 1919-1939 роках (на практиці з 1921 року) Гродно знову належало Польщі. Гродно було центром [[повіт]]у в Білостоцькому воєводстві.  61% жителів міста складали поляки, 36% євреї, 2% білоруси, литовці <1% та інші крихітні групи. Загалом польська влада уникала відкриття білоруських шкіл чи проповідей. Вірніше відкривалися польські чи польсько-білоруські школи. У місті були римо -католицькі церкви, православні церкви та єврейські синагоги. Польська влада прихильно поставилася до будівництва ще однієї православної церкви у Гродно - вона була побудована для білорусів з ініціативи польської влади. Загалом, це може бути прийнято, за винятком польської влади, щодо розвитку білоруської культури та релігії. Польська влада не була оптимістично налаштована щодо білоруської мови, а радше рекомендувала їй говорити польською. Деякі білоруси були полонізовані.

=== Друга світова війна ===
У вересні [[1939]] року, після [[Пакт Молотова — Ріббентропа|розділу Польщі Німеччиною та СРСР]], Гродно після дводенної оборони було окуповане Червоною армією, що перестріляла 300 полонених захисників міста<ref>{{Cite web |url=http://news.tut.by/94346.html |title=Як «звільняли» Білорусь в 1939 році. Праця-7, 13 вересня 2007 |accessdate=17 грудня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090309081548/http://news.tut.by/94346.html |archivedate=9 березня 2009 |deadurl=yes }}</ref>; після цього в місті пройшов спільний [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянсько]]-[[Третій Рейх|нацистський]] «парад перемоги» (як його називали німці), який з радянської сторони брав [[Чуйков Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Чуйков]]<ref>{{Cite web |url=http://40a.kiev.ua/ideas/politics/4517c7ed9ed1f/view_print/ |title=Богдан Орленко. Дружба та межа, «Сорока», 28.09.2006 |accessdate=17.12.2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090919034927/http://40a.kiev.ua/ideas/politics/4517c7ed9ed1f/view_print/ |archivedate=19.09.2009 |deadurl=yes }}</ref>. Гродно увійшло до складу [[Білоруська РСР|Білоруської РСР]]; як і в інших знову приєднаних місцевостях, у ньому було проведено серія арештів та масових депортацій у Сибір і Казахстан, останні&nbsp;— буквально за 2 дні до нападу Німеччини<ref>{{Cite web |url=http://memorial.krsk.ru/Articles/BirgerS/05.htm |title=Володимир Біргер. Огляд засланих потоків та місць посилання в Красноярському краї та Республіці Хакасія |accessdate=17 грудня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081229093614/http://memorial.krsk.ru/Articles/BirgerS/05.htm |archivedate=29 грудня 2008 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://katyn.codis.ru/gowest.htm |title=Ігор Кузнєцов. «Дан наказ — йому на захід». (білоруська газета «Ім'я» № 169 від 17.09.98) |accessdate=17 грудня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110517104930/http://katyn.codis.ru/gowest.htm |archivedate=17 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Відразу ж після початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] Гродно було захоплено військами Німеччини (в ніч з [[22]] на [[23 червня]] [[1941]]&nbsp;р.). При цьому, під час відступу Червоної армії місцеве населення стріляло по ній з горищ<ref>Спогади очевидців: [http://www.kaliningradka.ru/printnews.php?newsid=8517 «Той ад мені сниться до сих пор …», газета «Калінінградська правда»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081227062530/http://www.kaliningradka.ru/printnews.php?newsid=8517 |date=27 грудня 2008 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://edu.grsu.by/rubon/?ida=1&base=Japomnu&oper=show&id=47 |title=Архівована копія |accessdate=17 грудня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071113065338/http://edu.grsu.by/rubon/?ida=1&base=Japomnu&oper=show&id=47 |archivedate=13 листопада 2007 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://militera.lib .ru/research/anfilov/05.html Анфілов. В. А.&nbsp;— Початок Великої Вітчизняної війни. Опис захоплення Гродно нацистами.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>http://www.soldat.ru/forum/index.html?gb=1&page=5&id=29001&referer_query=gb%{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} 3D1% 26page% 3D5</ref>. Зайнявши місто, німецька влада встановила жорсткий режим. Було вбито і закатовано в [[табір смерті|таборі смерті]] під Фолюшем близько 33 тисяч осіб. У різних концентраційних таборах на території Польщі було знищено велику частину єврейського населення міста.

У ході Вільнюської і Білостоцької операцій [[1944]] року місто було зайняте військами 3-го Білоруського фронту ([[16 липня]]).

=== Гродно в складі Радянського Союзу і Республіки Білорусь ===
[[Файл:Главная синагога Гродно Харальная сінагога y Горадні 2.jpg|Велика хоральна синагога Гродна|250пкс|right|thumb]]
З вересня [[1944]]&nbsp;р. Гродно&nbsp;— центр Гродненської області [[Білоруська РСР|Білоруської РСР]]. Місто не дуже сильно постраждало в результаті війни: більшу частину визначних пам'яток міста вдалося зберегти. Однак після війни було знесено багато історичних будівель, наприклад, в 1961&nbsp;р. підірвано фарний костел Вітовта XIV століття, жіночий монастир бернардинок, на місці якого у 1977 році почали зводити будинок обласного драмтеатру, ряд інших визначних пам'яток. У планах реконструкції міста, які приймалися в 1960-х роках, було повне знесення деяких історичних кварталів, проте їм не судилося збутися.

Швидке відновлення зруйнованої гітлерівцями промисловості та активне будівництво інфраструктури (в тому числі каналізації) сприяло розвитку міста. Довоєнного рівня населення місто досягло лише в середині 1950-х років. У цей період місто стало перетворюватись у великий центр промисловості на заході Білорусі, число мешканців до [[1988]] року збільшилось у 5 разів у порівнянні з 1939&nbsp;р.

З [[1991]] року місто в складі Республіки Білорусь. Сьогодні це&nbsp;— місто, багате історичними, архітектурними і культурними пам'ятками. З [[2003]] у рамках програми благоустрою білоруських міст розпочато активні роботи по відновленню історичного вигляду міста. Відновлено [[ботанічний сад]], міський парк «Гродненська Швейцарія», парк Каложа, в 2006&nbsp;р. завершено реконструкцію центральної міської площі, пішохідної вулиці та інших об'єктів, заплановано реконструкцію замків і Колозької церкви. У 2008 завершено реконструкцію Старого мосту через річку Німан. Обговорюється питання про відновлення фасаду ратуші та фари Вітовта.

== Населення ==
Станом на 2005 населення міста становило 317 366 мешканців. Більшу частку населення становили [[білоруси]] — 62,3&nbsp;%, [[поляки]]&nbsp;— 24,8&nbsp;%, [[росіяни]]&nbsp;— 10,1&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 1,8&nbsp;%, [[євреї]]&nbsp;— 0,4&nbsp;%, [[литовці]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%, [[татари]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%, інші національності&nbsp;— 0,4&nbsp;%.

== Економіка ==

Гродно є великим промисловим центром Західної Білорусі. Найбільш розвинуті [[легка промисловість]], хімічне виробництво, харчова промисловість ([[машинобудівництво|машинобудівельна]] і [[металообробка|металообробна]] галузь, (виробництво [[карданний вал|карданних валів]] і [[верстат]]ів). У місті працюють підприємства електроенергетики, деревообробної, шкіряної, будівельних матеріалів, тютюнова фабрика та лікеро-горілчаний завод.

== Освіта ==
У Гродні працює 97 дошкільних закладів, 40 загальноосвітніх шкіл. 3 державні вищі навчальні заклади: Гродненський державний університет, [[Гродненський державний медичний університет|Медичний університет]], Сільськогосподарський університет, Гродненська вища духовна семінарія.

Функціонують Гродненський історико-археологічний заповідник, Гродненський історико-археологічний музей (засновником музею був [[Юзеф Ядковський]]).

== Транспорт ==
Гродно є великим транспортним вузлом. У місті працюють [[Гродно (аеропорт)|аеропорт]], [[Гродно (станція)|залізничний вокзал]] і автовокзал. Є розвинута мережа міського комунального транспорту. Автобусне сполучення існує з [[1930]]&nbsp;року. У місті діє 57 [[Гродненський автобус|автобусних]] і 20 [[Гродненський тролейбус|тролейбусних]] маршрутів. Місто має залізничне сполучення з [[Мінськ-Пасажирський|Мінськом]], [[Вітебськ (станція)|Вітебськом]], [[Гомель-Пасажирський|Гомелем]], [[Могильов I|Могильовом]], [[Мости (станція)|Мостами]], [[Москва-Пасажирська-Смоленська|Москвою]] і [[Білосток (станція)|Білостоком]]. Є залізничний міст через [[Німан]].

== Пам'ятки архітектури ==
[[Файл:Horadnia, Klaštarnaja. Горадня, Кляштарная (N. Orda, 1860-77).jpg|200px|thumb|Монастир бернардинок на малюнку Н.Орди. Втрачений у [[1977]]&nbsp;р.]]
[[Файл:Horadnia, Stary Rynak, Fara Vitaŭta. Горадня, Стары Рынак, Фара Вітаўта (H. Žyŭna, 1935).jpg|200px|thumb|Фара [[Вітовт]]а на довоєнному фото.]]
[[Файл:Horadnia, Mastavaja, Karmelicki. Горадня, Маставая, Кармэліцк (1900) (2).jpg|200px|thumb|Кармелітський костел незадовго до знищення.]]
* [[Церква святих Бориса і Гліба (Гродно)|Борисоглібська (Колозька) церква]] ([[XII ст.]])&nbsp;— зразок давньоруського кам'яного будівництва. Розташована на березі Німана, збереглася не повністю.
* [[Старий замок (Гродно)|Старий (Верхній) замок]]. Сягає до [[XII]]&nbsp;ст. Неодноразово перебудовувався у часи [[Вітовт]]а, [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] та у [[XVII]]–[[XIX]]&nbsp;ст. Нині Гродненський історико-археологічний музей. Збереглися рештки церкви [[XII]]&nbsp;ст.
* [[Новий замок (Гродно)|Новий (Нижній) замок]]. [[1734]]–[[1751]], [[1789]]&nbsp;рр. Велика [[класицизм|класицистична]] палацова будівля&nbsp;— колишня резиденція останніх польських королів.
* [[Кафедральний костел святого Франциска Ксаверія (Гродно)|Костел Франциска Ксаверія]] (колишній єзуїтський). Збудований в [[1678]]–[[1705]]&nbsp;рр., сучасний вигляд отримав після перебудови [[1750]]–[[1752]]&nbsp;рр. Одна з найбільших пам'яток польського [[бароко]] на білоруських теренах. У храмі&nbsp;— [[бароко]]вий вівтар та розписи [[1752]]&nbsp;р.
* Інші будівлі колишнього єзуїтського монастиря, у тому числі аптека&nbsp;— двоповерхова кам'яниця [[XVII]]–[[XIX]]&nbsp;ст.
* [[Церква і монастир Різдва Пресвятої Богородиці (Гродно)|Монастир Різдва Пресвятої Богородиці]]. [[Пречистенська церква (Гродно)|Першу церкву на цьому місці]] закладено ще у [[XII]]&nbsp;ст. Потім тут був монастир (православний, потім [[василіяни|василіянський]], згодом і до цього дня знову православний). Центр ансамблю&nbsp;— [[бароко]]ва однобанна тринавна церква Різдва Богородиці [[1726]]–[[1751]]&nbsp;рр. архітектори Юзеф та [[Якуб Фонтана]].
* Францисканський монастир. [[XVII]]–[[XVIII]]&nbsp;ст. Центр ансамблю&nbsp;— [[бароко]]вий тринавний [[Костел францисканців (Гродно)|костел Діви Марії Янгольської]] ([[1630]]-і рр., [[XVIII]]&nbsp;ст.) із триярусною дзвіницею.
* Бернардинський монастир. [[Пам'ятка архітектури]] кінця [[XVI]]&nbsp;— середини [[XVIII]]&nbsp;ст. Центр монастиря&nbsp;— тринавний [[Костел бернардинців (Гродно)|костел Відшукання Хреста]] (в основному, [[1602]]–[[1618]]&nbsp;рр.) з чотирьох'ярусною дзвіницею [[XVIII]]&nbsp;ст.
* [[Костел Благовіщення і монастир бригідок (Гродно)|Монастир бригідок]]. Найбільшу цінність мають однонавний костел [[1645]]–[[1651]]&nbsp;рр. та [[лямус]] кінця [[XVIII]]&nbsp;ст.&nbsp;— дерев'яний двоповерховий будиночок келій.
* Т.&nbsp;зв. «Баторіївка»&nbsp;— первісно двоповерхова [[ренесанс]]на кам'яниця другої половини [[XVI]]&nbsp;ст. Місце смерті короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] у [[1586]]&nbsp;р. У [[XIX]]&nbsp;ст. перебудована, надбудована третім поверхом.
* Палац адміністраторів&nbsp;— [[1780]]-і рр., класицизм.
* Будинок віце-адміністраторів (палац Валицького), друга половина [[XVIII]]&nbsp;ст., класицизм.
* Будівля старої гімназії. [[1735]]&nbsp;р., класицизм.
* Велика синагога.
* Лютеранська кірха. [[1912]]&nbsp;р., [[модерн]].
* Зоопарк
* Будівля драмтеатру (1980-е роки).
* Міський парк «Гродненська Швейцарія».

Деякі споруди не дійшли до нашого часу, бо були знищені за часів царату або більшовиками у повоєнний період:
* Костел домініканців Матері Божої Руженцової. Початок [[XVIII]]&nbsp;ст., т.&nbsp;зв. «сарматський стиль». Знищений у [[1874]]&nbsp;р.
* Костел кармелітів. [[1738]]–[[1765]]&nbsp;рр. Одна з найбільших пам'яток доби [[бароко]] на білоруських теренах. Знищений у [[1903]]&nbsp;р.
* Костел Пресвятої Діви Марії&nbsp;— Фара [[Вітовт]]а. Заснований князем [[Вітовт]]ом наприкінці [[XIV]]&nbsp;ст. До [[1586]]&nbsp;р. [[Стефан Баторій]] звів великий [[готика|готичний]] костел із вежею перед центральним порталом. Собор було перебудовано у [[XIX]]&nbsp;ст., за часів Другої Польщі реконструйовано у гіпотетичних первісних формах. Храм знищено у [[1961]]&nbsp;р.
* Міська ратуша. [[XVIII]]&nbsp;ст., класицизм. Знищена в [[1946]]&nbsp;р.
* Монастир бернардинок із костелом Різдва Діви Марії ([[XVIII]]–[[XIX]]&nbsp;ст.), знищений у [[1977]]&nbsp;р.

=== Галерея ===
<gallery>
File:Klasztor brygitek.jpg|[[Костел Благовіщення і монастир бригідок (Гродно)|Костел бригідок]], [[1646]]-[[1651]] рр.
File:Uniate Monastery in Horadnia.jpg|[[Церква і монастир Різдва Пресвятої Богородиці (Гродно)|Церква і монастир Різдва Пресвятої Богородиці]], [[1726]]-[[1751]] рр.
File:Grodno church 1b.jpg|Бернардинський костел, [[XVII]]-[[XVIII]] ст.
Файл:Franciscans Monastery.jpg|Францисканський костел, [[XVII]]-[[XVIII]] ст.
Файл:20090614 005 Гродна (04).JPG|[[Церква святих Бориса і Гліба (Гродно)|Колозька церква]]
Файл:Luterans Church in Hrodna 04 12.jpg|Лютеранська кірха
</gallery>

== Люди ==
{{головна категорія|Персоналії:Гродно}}

=== Народилися ===
* [[Єдешко Дмитро Вікторович]]&nbsp;— білоруський хокеїст, захисник.
* [[Пол Баран]]&nbsp;— американський інженер, науковець і винахідник.
* [[Гелена Готліб]] (1885—1943)&nbsp;— польська актриса театру і кіно на ідиші.
''Див. також: [[:Категорія:Уродженці Гродна]]''

== Див. також ==
* [[Gazeta Grodzieńska]]
* [[Архітектура бароко]]
* [[Архітектура Білорусі]]

== Коментарі ==
{{notelist}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{SgKP|II|831|Grodno}}

== Посилання ==
{{Commons|Hrodna}}
* [https://web.archive.org/web/20150731230705/http://belarusdigest.com/story/hrodna-region-land-catholics-and-smugglers-14163 Hrodna Region: The Land of Catholics and Smugglers]
* [http://www.oldgrodno.by/ Старе та Нове Гродно]{{Недоступне посилання|date=листопада 2019 |bot=InternetArchiveBot }}&nbsp;— Гродно у фотографіях і листівках
* [https://web.archive.org/web/20140208014636/http://forum.grodno.net/ FORUM.GRODNO.NET]&nbsp;— Форум г. Гродно
* [https://web.archive.org/web/20081217054939/http://grodno.ru/ GRODNO.RU]&nbsp;— Пошукова система Гродно. Електронна пошта.
* [http://www.grodno.by/ Гродно.by] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081216081609/http://www.grodno.by/ |date=16 грудня 2008 }}&nbsp;— Міський сайт, що належить гродненському відділенню Белтелеком. Суха довідкова інформація міста Гродно.
* [http://region.grodno.by/ Гродненський обласний виконавчий комітет] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060516013530/http://region.grodno.by/ |date=16 травня 2006 }}
* [http://gorod.grodno.by/ Гродненський міський виконавчий комітет] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081218061346/http://www.gorod.grodno.by/ |date=18 грудня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20081220035513/http://grodno.biz/ Бізнес Гродно]&nbsp;— GRODNO.BIZ&nbsp;— Інформаційно-діловий проект м. Гродно.
* [http://harodnia.com/ Архітектура Гродна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081220092844/http://harodnia.com/ |date=20 грудня 2008 }}

{{20 найбільших міст Білорусі}}
{{Гродненська область}}
{{Обласні центри Білорусі}}
{{Місця проведення Сеймів I Речі Посполитої}}

{{ac}}

[[Категорія:Гродно| ]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1128]]
[[Категорія:Обласні центри Білорусі]]
[[Категорія:Міста обласного підпорядкування Білорусі]]
[[Категорія:Населені пункти Гродненської області]]
[[Категорія:Міста Гродненської області]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]
[[Категорія:засновані в Європі 1128]]