Давидян Гарнік Джавадович
Гарнік Давидян Давидян Гарник Джавадович вірм. Գառնիկ Դավիդյան | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||||||
Громадянство | СРСР → Україна | |||||||
Народження | 11 січня 1961 (63 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР | |||||||
Спорт | ||||||||
Країна | СРСР і Україна | |||||||
Вид спорту | фехтування | |||||||
Дисципліна | фехтування | |||||||
Клуб | СРСР «Динамо» (Баку) | |||||||
Нагороди |
Гарнік Джавадович Давидян (вірм. Գառնիկ Դավիդյան; нар. 11 січня 1961, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — радянський та український спортсмен і тренер з фехтування; Майстер спорту СРСР (1977), Заслужений тренер України (2001).[1]
Народився 11 січня 1961 року у Баку. Пращури Давидяна — карабахські вірмени із села Шош.
Займався фехтуванням з 12-річного віку, став майстром спорту. У 1982 році закінчив Азербайджанський інститут фізкультури та спорту (нині Азербайджанська державна академія фізкультури та спорту) та пішов до армії. З 1984 по 1986 рік працював тренером ДЮСШ № 2 міста Баку. У 1986—1988 роках працював тренером у спортивному товаристві «Динамо» (Баку). У листопаді 1989 року переїхав до Києва.
До 1991 року працював в Україні в київській ДЮСШ № 16, потім — тренером-викладачем у Вищому республіканському училищі фізкультури та спорту (з 2001 року — старший тренер). Одночасно з 2000 року Гарнік Давидян був старшим тренером національної збірної команди України з фехтування, керував командами шаблістів і шаблісток (з 2015 — головний тренер[2]). Серед його вихованців[1] — Володимир Лукашенка[3], Владислав Третяк, Ольга Харлан[4].
Дружина — Катерина. У Гарніка Давидяна двоє дітей: син Ігор (шабліст, майстер спорту, чемпіон України серед юніорів) та донька Каріна (філолог).
2003 року Гарніку Давидяну присвоєно звання «Заслужений діяч фізичної культури та спорту України», 2001 року — «Заслужений тренер України». Був нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2012).[5] У 2016 році був удостоєний стипендії Президента України[6]. У 2024 році нагороджений Орденом «За заслуги» II ст. [7]
- ↑ а б ДАВИДЯ́Н Гарнік Джавадович [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. № 538 [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ ЛУКАШЕ́НКО Володимир Володимирович [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Подопечная Гарника Давидяна — Ольга Харлан принесла Украине вторую медаль Игр в Рио. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ Ольга Харлан и ее тренеры получили ордена «За заслуги» от Президента Януковича. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ Президент Украины наградил стипендиями одесских олимпийцев вместе с тренерами. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
- ↑ Указ президента України № 516/2024 від 23 серпня 2024 року "Про відзначення державними нагородами України спортсменів – учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів"
- Біографія на сайті Енциклопедії фонду «Хайазг» [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Гарник Давидян: «Гроші необхідно витрачати на підготовку спортсменів» [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Гарник ДАВИДЯН: «Аби піднятися і знову стати найкращими, необхідно десь спіткнутися і впасти» [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.](укр.)
- Гарнік Давидян: «Харлан не виграла третій чемпіонат світу поспіль?» І слава Богу!"
- Гарник ДАВИДЯН: «МОЮ БАТЬКІВЩИНУ ЗДАЛИ» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]