Харлан Ольга Геннадіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Геннадіївна Харлан
Olha Kharlan - 2016-10-05 - 4.jpg
Загальна інформація
Прізвиська «Вовченя»[1]
Національність українка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Миколаїв
Народження 4 вересня 1990(1990-09-04) (31 рік)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Зріст 172 см
Вага 63 кг
Alma mater Миколаївське вище училище фізичної культури
Вебсторінка olgakharlan.com
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту фехтування
Дисципліна шабля
Клуб «Спартак», «Динамо» (Миколаїв)
Тренери Олег Штурбабін, Юрій Марченко, Андрій Колосов
Участь і здобутки
CMNS: Харлан Ольга Геннадіївна у Вікісховищі

О́льга Генна́діївна Харла́н (нар. 4 вересня 1990, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — українська фехтувальниця на шаблях, олімпійська чемпіонка 2008 року та срібна призерка Олімпійських ігор 2016 року в командній першості, бронзова призерка Олімпійських ігор 2012 та 2016 років в індивідуальній першості, шестиразова чемпіонка світу (2013, 2014, 2017, 2019 роки в індивідуальній першості, 2009 та 2013 роки в командній першості), восьмиразова чемпіонка Європи (2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2019 роки в індивідуальній першості, 2009 та 2010 роки в командній першості), заслужений майстер спорту з фехтування. 29 березня 2016 року ім'я Ольги Харлан було вписано у міжнародний Зал слави FIE[2][3].

За свою спортивну кар'єру Ольга Харлан виграла чотири олімпійські медалі, п'ятнадцять медалей чемпіонатів світу та двадцять медалей чемпіонатів Європи, що є рекордом для українських фехтувальників. Також Ольга є чемпіонкою Європейських ігор (2015 рік) та Універсіади (2011 та 2013 роки). П'ять разів Ольга Харлан перемагала у загальному заліку Кубка світу (2013, 2014, 2018, 2019, 2020 роки).

НОК України чотири рази визнавав її найкращою спортсменкою року (2008, 2009, 2016, 2017). Загалом на нагородженнях найкращих спортсменів України вона отримала одинадцять нагород, що є рекордом. Також Ольга дванадцять разів визнавалася найкращою спортсменкою місяця, що також є рекордом для українських спортсменів.

З 2010 року по 2015 рік була депутатом Миколаївської міської ради від Партії регіонів[4]. Кандидат у народні депутати на виборах 2012 року (№ 194 у списку Партії регіонів)[5]. У 2014 році балотувалася на місцевих виборах у Києві (№ 2 у списку Партії зелених).

Представниця клубів «Спартак» та «Динамо» (Миколаїв)[6], а також службовець СБУ[7]. Входить до десятки найкращих спортсменів ФСТ «Динамо» України з олімпійських видів спорту 2012 року[8]. Тренери — Артем Скороход, Гарнік Давидян.[9] Перший тренер — Анатолій Шлікар.[10]

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Юнацькі роки[ред. | ред. код]

Ольга Харлан народилася 4 вересня 1990 року в Миколаєві в родині Геннадія Анатолійовича та Ірини Гаріївни Харланів. Батько займався вітрильним спортом[1]. Ольга має старшу сестру Тетяну.[11]

Фехтуванням займається з дев'яти років. Спочатку Ольга три роки займалася танцями, однак батьки не могли сплачувати заняття в секції, тому вирішили віддати доньку на фехтування, адже ця секція була безплатною. Першим тренером Ольги був її хрещений батько Анатолій Шлікар.[11][12][13]

2003 року на чемпіонаті України, що проходив у Миколаєві, Ольга перемогла тодішнього лідера української збірної Дарію Недашковську 15:14 і потрапила до збірної України[14].

Тренер збірної України з фехтування Валерій Штурбабін, даючи характеристику своїм підопічним, назвав Харлан «вовченям». Коли Ольга тільки почала виступи на міжнародній арені, російська шаблістка Софія Велика пожартувала: «Що це за звірятко у збірній України з'явилося, гарчить на доріжці і все вириває зубами?».[1]

Займалась в дитячій школі фехтування, закінчила Миколаївське вище училище фізичної культури.[15]

Досягнення:

  • Неодноразова переможниця чемпіонатів і кубків України.
  • Чемпіонат світу серед юніорів 2005 — 3 місце.
  • Чемпіонат Європи серед юніорів 2006 — 3 місце.
  • Чемпіонка світу серед юніорів в особистій та командній першостях 2007, 2008, 2009 та 2010 років.

2005 — 2007: перші перемоги у дорослому фехтуванні[ред. | ред. код]

У чотирнадцять років Ольга вперше виступила на дорослому чемпіонаті Європи. Для кадетки, вихід у чвертьфінал турніру в Залаегерсезі, був неймовірним успіхом. Бронзова медаль у командних змаганнях, яку виграли Дарія Недашковська, Ольга Харлан, Олена Хомрова та Галина Пундик на цьому турнір, була історичним досягненням як для самої Ольги, так і для всього українського фехтування. Також у 2005 році Ольга дебютувала на чемпіонатах світу, завершивши змагання у Лейпцигу на 67-му місці.

24 лютого виграла першу особисту медаль у дорослій кар'єрі. На змаганнях серії Гран-прі у Будапешті спортсменка посіла третє місце.

У липні 2006 року Ольга Харлан, якій не виповнилося ще шістнадцять років, зуміла сенсаційно виграти особисту медаль на чемпіонаті Європи в Ізмірі. У півфіналі вона мінімально перемогла Богну Йозвяк — 15:14. У фінальній сутичці українка була близькою до перемоги. У поєдинку з Софією Великою вирішальний укол при рахунку 14:14 завдала росіянка, залишивши Харлан зі сріблом. На чемпіонаті світу в Турині Ольга поступилася в поєдинку за вихід у чвертьфінал, посівши 14-е місце.

Сезон 2007 року пройшов для фехтувальниці без особистих медалей. На етапах Гран-прі Ольга виграла з командою золоту медаль у Будапешті та срібну медаль у в'єтнамському Ханої.

Чемпіонат Європи в Генті Харлан завершила посівши 17-е місце в особистих змаганнях. Командний турнір для українок складався напружено. Після перемоги у чвертьфіналі над угорками (45:40), вони зустрілися у півфіналі з росіянками. Вирішальний укол при рахунку 44:44 зуміла нанести українська фехтувальниця, вивівши свою команду у фінал. У поєдинку за золоту медаль проти команди Франції ситуація повторилася — рівний рахунок 44:44. Цього разу переможний укол нанесли суперниці української команди, залишивши Україну зі сріблом.

На чемпіонаті світу в Санкт-Петербурзі Ольга посіла 20-е місце в особистих змаганнях, але виграла срібну медаль разом з командою. Українська збірна виступила у складі: Харлан, Хомрова, Козлова, Пундик. Після перемоги над збірною Китаю (45:39) та Італії (45:38), українки поступилися у фіналі команді Франції (32:45). Ця срібна медаль стала першою нагородою чемпіонатів світу для Ольги. Досягнення українських шаблісток відзначив і НОК України, визнавши українських шаблісток найкращою командою року.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
24 лютого 2006 Угорщина Будапешт, Угорщина Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
липень 2006 Туреччина Ізмір, Туреччина Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
3 липня 2005 Угорщина Залаегерсег, Угорщина Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
23 лютого 2007 Угорщина Будапешт, Угорщина Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
25 травня 2007 В'єтнам Ханой, В'єтнам Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
2 липня 2007 Бельгія Гент, Бельгія Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
28 вересня 2008 Росія Санкт-Петербург, Росія Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло

2008: олімпійське золото[ред. | ред. код]

Олімпійський сезон розпочала 2 лютого, вигравши бронзову медаль на етапі Кубка світу в Лондоні. Також особисту бронзову медаль їй вдалося виграти на етапі Кубка світу в Москві та на етапі Гран-прі, яке відбулося в Алжирі. На чотирьох командних етапах українська збірна жодного разу не зуміла потрапити у трійку призерів.

У липні відбулися дуже відповідальні для спортсменки змагання — домашній чемпіонат Європи, який прийняв Київ. 7 липня вона змагалася в індивідуальній шаблі, але виграти медаль не зуміла, поступившись у поєдинку за вихід у чвертьфінал та посівши підсумкове шістнадцяте місце. 10 липня виступила у складі команди. Українки впевнено перемогли збірні Великої Британії (45:29) та Угорщини (45:34), вийшовши у фінал. Там вони зустрілися проти збірної Польщі. Перед останнім двобоєм українки лідирували з рахунком 40:38. По ходу зустрічі Ольги проти Александри Сохи рахунок був 43:41 на користь України, та полячка зуміла нанести три влучні уколи поспіль, зробивши рахунок 43:44 на користь своєї збірної. Наступний укол був за українкою — 44:44, але чемпіонський укол зуміла нанести саме Александра Соха — 44:45 на користь польської команди.

На Олімпійських іграх у Пекіні брала участь в індивідуальних і командних змаганнях.[16]

Особисті змагання розпочала з перемоги над італійкою Джоєю Мардзоккою — 15:8, але вже у наступному раунді українка потрапила на сильну суперницю — Саду Джейкобсон зі США. Виграючи по ходу бою 9:6, українка не змогла втримати перевагу і програла з рахунком 15:13. У наступному раунді американка здолала іншу українську фехтувальницю, Олену Хомрову, а остаточним її результатом стала срібна медаль Олімпійських ігор. Ольга ж посіла 13-е місце.

Також взяла участь у командних змаганнях шаблісток. Українська команда була наймолодшою на турнірі. Турнір починався з 1/4 фіналу і вже на початку суперницями української збірної стала сильна збірна Росії. Але українки впевнено перемогли 45:34.

У півфіналі українська команда потрапила на збірну США. Американки вважалися чи не найголовнішими фаворитками турніру, адже члени цієї команди — Маріель Загуніс, Сада Джейкобсон і Ребекка Ворд — в особистій першості виграли весь комплект нагород. Однак українська команда перемогла титулованих суперниць із рахунком 45:39.

У фіналі українська команда у складі Ольги Харлан, Олени Хомрової й Ольги Жовнір (замінила Галину Пундик, яка виступала у чвертьфіналах і півфіналі) перемогла китайську команду з рахунком 45:44, таким чином Ольга Харлан стала олімпійською чемпіонкою. Українська команда стала також першою командою шаблісток, яка виграла Олімпійські ігри, адже ця дисципліна дебютувала саме в Пекіні.

Перебіг фінальної зустрічі збірних України та Китаю на Олімпійських іграх 2008
Україна Україна Рахунок: Китай Китай
Спортсменка Влучні
уколи
Влучні
уколи
Спортсменка
Олена Хомрова 1 1 5 5 Тань Сюе
Ольга Харлан 1 2 10 5 Ні Хон
Ольга Жовнір 5 7 15 5 Бао Інін
Олена Хомрова 7 14 20 5 Ні Хон
Ольга Жовнір 1 15 25 5 Тань Сюе
Ольга Харлан 12 27 30 5 Бао Інін
Ольга Жовнір 0 27 35 5 Ні Хон
Олена Хомрова 9 36 40 5 Бао Інін
Ольга Харлан 9 45 44 4 Тань Сюе

Під час фінальної зустрічі з китайською збірною Харлан здобула 22 очки з 45 командних і завдала переможний укол. Після цих досягнень НОК України вперше вибрав Ольгу найкращою спортсменкою місяця, а за підсумками року жіноча шабельна команда була визнана найкращою командою року на премії Герої спортивного року.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
2 лютого 2008 Велика Британія Лондон, Велика Британія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
16 лютого 2008 Росія Москва, Росія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
20 березня 2008 Алжир Алжир, Алжир Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
4 липня 2008 Україна Київ, Україна Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
14 серпня 2008 Китай Пекін, Китай Олімпійські ігри Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 306
підсумкове місце: 3

2009: вперше чемпіонка світу та Європи[ред. | ред. код]

6 лютого у французькому Орлеані відбувся перший Гран-прі сезону. Харлан зуміла дійти до фіналу, але там поступилася олімпійській чемпіонці Маріель Загуніс. Окрім цього вона виграла бронзову медаль цих змагань у команді. 17 лютого Ольга вперше у своїй кар'єрі перемагає у турнірі серії Гран-прі в особистій першості. У фіналі «Московської шаблі» була переможена Софія Велика (15:13)[17]. Разом з командою змагалася у фіналі проти господарок змагань, але українки зазнали невдачі. У березні стала третьою на наступному етапі Гран-прі, що пройшов у італійському місті Фоджа. Також на цих змаганнях українська команда у фіналі взяла реванш у росіянок, вигравши перше золото сезону. У травні, у китайському місті Тяньцзінь, відбувся останній Гран-прі сезону, де вона поступилася у поєдинку за вихід у чвертьфінал кореянці Кім Кеум Хва (13:15). Українська команда також виступила не дуже вдало, посівши шосте місце. 20 червня виступила на Кубку світу в Далласі. Там Харлан у чвертьфіналі програла французькій шаблістці Леонор Перрюс (11:15).

У квітні Харлан втретє виграла юніорський чемпіонат світу, що проходив у Белфасті, в особистій та командній першості.[18]

16 липня, на чемпіонаті Європи у Пловдиві вперше в кар'єрі стала чемпіонкою Європи в особистих змаганнях.[19] На шляху до цієї перемоги вона здолала у чвертьфіналі Катерину Кедзьора (15:9), у півфіналі Галину Пундик (15:7), а у фіналі Катерину Дяченко (15:10). 19 липня до особистого золота додала й командне золото, яке також було дебютним для фехтувальниці. Чинні олімпійські чемпіонки впевнено здолали команди Румунії (45:22), Угорщини (45:36) та Росії (45:31). За ці перемоги НОК України вибрав Ольгу Харлан найкращою спортсменкою липня.

30 вересня відбувся головний старт сезону — особисті змагання на Чемпіонаті світу в Анталії. Українка здолала Єлену Мунтеану (15:6), Ніколь Крісталл (15:13), Реку Бенко (15:7), Богну Йозвяк (15:7), Оршою Наді (15:9) та потрапила у фінал. Там вона зустрілася з чинною дворазовою олімпійською чемпіонкою, американкою Маріель Загуніс, яка не залишила шансів українці (6:15). Срібна нагорода, яку виграла Ольга, стала першою особистою нагородою українських шаблісток на чемпіонатах світу. 6 жовтня українським шаблісткам вдалося підтвердити статус найкращих у світі, вигравши перші в кар'єрі золоті медалі чемпіонату світу. Українки впевнено перемогли збірні Великої Британії (45:23), Італії (45:32), Китаю (45:34) та Франції (45:38). Пізніше НОК України назвав Ольгу найкращою спортсменкою жовтня в Україні.

За підсумки 2009 року на церемонії Герої спортивного року, яку організовує НОК України, Ольга Харлан була визнана найкращою українською спортсменкою, а жіноча шабельна збірна втретє поспіль стає найкращою командою року.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
6 лютого 2009 Франція Орлеан, Франція Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
17 лютого 2009 Росія Москва, Росія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
13 березня 2009 Італія Фоджа, Італія Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
13 липня 2009 Болгарія Пловдив, Болгарія Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
30 вересня 2009 Туреччина Анталія, Туреччина Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 328
підсумкове місце: 2
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
6 лютого 2009 Франція Орлеан, Франція Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
17 лютого 2010 Росія Москва, Росія Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
13 березня 2009 Італія Фоджа, Італія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
13 липня 2009 Болгарія Пловдив, Болгарія Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
6 жовтня 2009 Туреччина Анталія, Туреччина Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 338
підсумкове місце: 1

2010: призерка світових змагань[ред. | ред. код]

5 лютого на Гран-прі Орлеану здобула свою першу перемогу в сезоні. У півфінал вона здолала Сесілію Бердер (15:10), а у фінал чинну чемпіонку світу Маріель Загуніс (15:13). У командних змаганнях українки поступилися у півфіналі збірній США (39:45), а у бронзовому фіналі команді Росії (37:45), посівши четверте місце. 14 лютого Ольга виступила на Гран-прі Москви. Після перемоги над Ірене Ді Трансо (15:11) та Ібтіхадж Мухаммад (15:7), поступилася Бао Інін (9:15) у поєдинку за вихід у чвертьфінал. У командних змаганнях українкам вдалося піднятися на п'єдестал, здолавши Китай у бронзовому фіналі (45:34). 12 березня стала найкращою на турнірі Гран-прі в італійському місті Ламеція-Терме[20].У командних змаганнях українки неочікувано поступилися команді Польщі у чвертьфіналі (35:45), та у підсумку посіли п'яте місце. 19 березня, у Тунісі, здобула другу поспіль перемогу на етапах Гран-прі. У півфіналі здолала Софію Велику (15:13), а у фіналі Маріель Загуніс (15:6). Також їй вдалося виграти срібну медаль у командних змаганнях. Українки поступилися у фіналі команді Росії (35:45). 28 травня китайський Тяньцзінь приймав останній етап серії Гран-прі. Впевнено проходила усіх суперниць, але у фіналі вперше у сезоні поступилася Маріель Загуніс (13:15). Українські шаблістки також вийшли у фінал, але там втретє за сезон поступилися росіянкам (40:45). 18 червня, у Нью-Йорку, відбувся останній Кубок світу у сезоні. У чвертьфіналі мінімально поступилася угорці Реці Бенко (14:15), посівши п'яте місце.

На чемпіонаті світу серед юніорів Харлан встановила історичне досягнення. Після перемоги в особистих та командних змаганнях стала першою спортсменкою, якій вдалося виграти золоті медалі в обох дисциплінах на чотирьох чемпіонатах світу поспіль[21][22].

16 липня у Лейпцигу захищала звання чемпіонки Європи в особистій першості. Після стартових перемог над Галиною Пундик (15:5) та Ірене Веккі (15:5), неочікувано поступилася у чвертьфіналі німецькій фехтувальниці Сейбілл Клемм (11:15). У командній першості збірна України виграла золоті медалі. На шляху до перемоги українки впевнено здолали у чвертьфіналі збірну Німеччини (45:25), у півфіналі збірну Угорщини (45:30), а у фіналі команду Росії (45:38).

6 листопада виступила в особистих змаганнях на чемпіонаті світу. Змагання у Парижі українка розпочала із сухої перемоги над японкою Чізуру Огінезавою. У наступному раунді, китаянка Ні Хон зуміла завдати лише чотири влучні уколи у протистоянні з Ольгою. З італійкою Джойою Марзокку вийшла більш конкурентна зустріч, але у підсумку Харлан перемогла з рахунком 15:10. У чвертьфіналі впевнено здолала Ірене Веккі (15:6), а у півфіналі зуміла пройти принципову суперницю Софію Велику (15:9). У фіналі суперницею Ольги, як і у 2009 році, була американка Маріель Загуніс. Взяти реванш за торішню поразку не зуміла (11:15), ставши срібним призером змагань[23]. Командні змагання українки також проходили досить впевнено. У них не виникло проблем із командами Італії (45:38) та Франції (45:34), але фінальна зустріч проти збірної Росії для них не склалася. Поступившись із рахунком 33:45, вони не зуміли захистити чемпіонське звання.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
5 лютого 2010 Франція Орлеан, Франція Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
12 березня 2010 Італія Ламеція-Терме, Італія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
19 березня 2010 Туніс Туніс, Туніс Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
28 травня 2010 Китай Тяньцзінь, Китай Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
4 листопада 2010 Франція Париж, Франція Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 380
підсумкове місце: 2
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
14 лютого 2010 Росія Москва, Росія Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
19 березня 2010 Туніс Туніс, Туніс Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
28 травня 2010 Китай Тяньцзінь, Китай Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
17 липня 2010 Німеччина Лейпциг, Німеччина Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
4 листопада 2010 Франція Париж, Франція Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 348
підсумкове місце: 2

2011: перемога на чемпіонаті Європи та Універсіаді[ред. | ред. код]

Сезон для Харлан стартував 11 лютого на етапі Гран-прі в Орлеані. Після перемоги над Галиною Пундик (15:8), поступилася Сесілії Бердер (13:15) та у підсумку стала сімнадцятою. 26 лютого відбувся етап Кубка світу в Лондоні. У півфіналі їй вдалося з мінімальною перевагою перемогти Софію Велику (15:14), а у фіналі здолала Джою Марзокку (15:11) та здобула першу перемогу сезону. Командні змагання склалися не так вдало. Українки поступилися у чвертьфіналі збірній Італії з рахунком 41:45 та у підсумку стали п'ятими. 11 березня, на етапі Кубка світу в Стамбулі, Харлан знову стала найкращою. У фіналі вона здолала співвітчизницю Олену Хомрову (15:8). Командою потрапити у трійку призерів українкам не вдалося. У бронзовому фіналі вони поступилися збірній США. 27 березня виграла бронзу Гран-прі Москви. 6 травня на Кубку світу в Болоньї поступилася у півфіналі Александрі Сохі (13:15) та посіла третє місце. Також на цих змаганнях дуже близькою до перемоги була українська команда. Українські шаблістки поступилися у фіналі збірній Росії з різницею лише один укол (44:45). 21 травня, на Гран-прі в Тяньцзінь, знову стала третьою в особистих змаганнях, поступившись одним уколом у півфіналі Юлії Гавриловій. 10 червня, на Кубку світу в Генті, поступилася Дагмарі Возняк (8:15) у поєдинку за вихід у чвертьфінал та стала у підсумку дев'ятою. У командних змаганнях українки вдруге поспіль дійшли до фіналу, але знову поступилися збірній Росії (40:45). 24 червня, у Нью-Йорку, відбувся останній етап Кубка світу. В особистих змаганнях виграла бронзову медаль, а разом з командою стала четвертою[24]. Українки поступилися у бронзовому фіналі збірній США.

14 липня виграла золоту медаль чемпіонату Європи, який проходив в англійському Шеффілді.[25] У чвертьфіналі впевнено здолала угорку Реку Бенко (15:6), а у півфіналі росіянку Юлію Гаврилову (15:8). У фіналі в українки не виникло проблем з польською шаблісткою Александрою Сохою (15:10). У командних змаганнях збірна України також виступала впевнено. У чвертьфіналі вони здолали збірну Німеччини (45:33), а у півфінал команду Франції (45:36). Але у фіналі вони зазнали поразки від збірної Італії з рахунком 43:45, посівши друге місце. За підсумками місяця НОК України визнав Ольгу найкращою спортсменкою місяця[26].

Студенткою Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, взяла участь в Універсіаді, які відбулася у китайському місті Шеньчжень у серпні. Українка зуміла здолати усіх суперниць в особистих змаганнях, а у командному турнірі виграла срібну нагороду, поступившись у фіналі збірній Китаю[27].

12 жовтня відбулися особисті змагання шаблісток на чемпіонаті світу в Катанії. Ольга була посіяна на цих змаганнях під другим номером. Розпочала свій турнірний шлях із впевненої перемоги над іспанською шаблісткою Лайою Вілою (15:4). Після цього їй вдавалося здолати Кім Кеум Хва (15:11) та Дагмару Возняк (15:10). У поєдинку за вихід у півфінал впевнено перемогла китайську фехтувальницю Жу Мін (15:7). Півфінальна сутичка для українки склалася невдало. У поєдинку з принциповою суперницею Софією Великою поступилася з рахунком 7:15 та виграла бронзову медаль[28]. 15 жовтня відбулися командні змагання шаблісток. На шляху до фіналу українки впевнено здолали збірні Іспанії (45:26), Польщі (45:36) та Азербайджану (45:25). Фінал проти світового лідера, збірної Росії складався дуже напружено. Збірна України зазнала невдачі з мінімальним відставанням 43:45, посівши у підсумку друге місце.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
26 лютого 2011 Велика Британія Лондон, Велика Британія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
11 березня 2011 Туреччина Стамбул, Туреччина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
27 березня 2011 Росія Москва, Росія Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
6 травня 2011 Італія Болонья, Італія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
21 травня 2011 Туреччина Тяньцзінь, Китай Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
25 червня 2011 США Нью-Йорк, США Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
14 липня 2011 Велика Британія Шеффілд, Велика Британія Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
12 жовтня 2011 Італія Катанія, Італія Чемпіонат світу Bronze medal icon.svg Бронза
Залік Кубка світу кількість балів: 242
підсумкове місце: 3
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
8 травня 2011 Італія Болонья, Італія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
12 червня 2011 Бельгія Гент, Бельгія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
17 липня 2011 Велика Британія Шеффілд, Велика Британія Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
15 жовтня 2011 Італія Катанія, Італія Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 332
підсумкове місце: 2

2012: бронзова олімпійська медалістка[ред. | ред. код]

9 березня перемогла Кім Джі Йон у фіналі Кубка світу в Анталії.

13 квітня у Києві відбувся чемпіонат світу. На ньому розігрувалося лише два комплекти нагород: у командній жіночій шаблі та командній чоловічій шпазі, тих видах зброї, які не будуть представлені на Олімпійських іграх у Лондоні. Збірна України у складі: Ольга Харлан, Ольга Жовнір, Олена Хомрова та Галина Пундик, посіла друге місце. Українки здолали збірну Польщі у чвертьфіналі (45:40) та збірну США у півфіналі (45:41). Фінал проти збірної Росії складався дуже напружено, все вирішувалося при рахунку 44:44. Переможний укол зуміла нанести росіянка Софія Велика[29].

4 травня поступилася у фіналі Кубка світу в Болоньї російській шаблістці Софії Великій.

На початку червня відбувся чемпіонат Європи в Леньяно. Ольга Харлан зуміла підтвердити свій титул чемпіонки Європи в особистих змаганнях. У чвертьфіналі вона впевнено здолала іспанку Арачелі Наварро (15:9), а у півфіналі польку Александру Соху (15:9). Фінал проти грецької шаблістки Васілікі Вуюки склався важко. При рівному рахунку 14:14, зуміла нанести вирішальний укол та здобути перемогу[30]. Також виграла срібну медаль цього чемпіонату разом із командою. Після перемог над збірними Угорщини (45:34) та Італії (45:42), українки знову зустрілися у фіналі зі збірною Росії. Як і на чемпіонаті світу українки зазнали невдачі, але цього разу перевага росіянок була більш відчутною 37:45.

23 червня відбувся останній у сезоні етап Кубка світу. У фіналі турніру в Чикаго, здолала господарку змагань Маріель Загуніс.

Виступи на Олімпійських іграх в Лондоні розпочинала з 1/16 фіналу, перемігши болгарку Маргариту Чомакову 15:8, а на наступному етапі здолала азербайджанську шаблістку Сабіну Мікіну. У чвертьфіналі Харлан перемогла італійку Ірене Веккі 15:9, а в півфіналі поступилася росіянці Софії Великій 12:15. Софія вийшла до фіналу, де поступилася кореянці Кім Джі Йон, а Ольга змушена була боротися за 3-є місце з дворазовою олімпійською чемпіонкою Маріель Загуніс зі США. Українка перемогла американку з рахунком 15:10, поступаючись по ходу 6:8, завоювавши бронзову медаль.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
24 лютого 2012 Велика Британія Лондон, Велика Британія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
9 березня 2012 Туреччина Анталія, Туреччина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
16 березня 2012 Росія Москва, Росія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
4 травня 2012 Італія Болонья, Італія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
16 червня 2012 Італія Леньяно, Італія Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
23 червня 2012 США Чикаго, США Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
28 липня 2012 Велика Британія Лондон, Велика Британія Олімпійські ігри Bronze medal icon.svg Бронза
Залік Кубка світу кількість балів: 248
підсумкове місце: 3
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
26 лютого 2012 Велика Британія Лондон, Велика Британія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
13 квітня 2012 Україна Київ, Україна Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
19 червня 2012 Італія Леньяно, Італія Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 324
підсумкове місце: 3

2013: найкраща шаблістка світу[ред. | ред. код]

Ольга Харлан виконує Національний гімн під час нагородження на чемпіонаті світу 2013 року
Ольга Харлан у шпагаті атакує росіянку Діану Галіакбарову у фіналі чемпіонату світу 2013 року
Ольга Харлан, Аліна Комащук, Галина Пундик та Олена Вороніна на п'єдесталі чемпіонату світу в Будапешті

Розпочала сезон на етапі Кубка світу в Лондоні, посівши там третє місце. У командних змаганнях українки здолали у фіналі збірну Росії. 1 лютого на Гран-прі в Орлеані українка перемогла у фіналі Діну Галіакбарову (15:3)[31][32]. Таким чином, станом на лютий 2013 року Ольга Харлан і Яна Шемякіна, яка наступного дня перемогла на етапі Гран-прі в Будапешті (Угорщина), очолили світовий рейтинг Міжнародної федерації фехтування (FIE) у своїх видах зброї. На Кубку світу в Болоньї, не зуміла виграти особисту медаль, але з командою виграла золото, здолавши у фіналі італійок. 15 березня мінімально перемогла Маріель Загуніс у фіналі етапу Кубка світу в Анталії[33]. У командних змаганнях збірна України також стала найкращою, здолавши у фіналі росіянок. 22 березня у фіналі Гран-прі в Москві перемогла принципову суперницю Софію Велику (15:9)[34][35]. 3 травня на Кубку світу в Чикаго поступилася у чвертьфіналі[36]. На останньому Гран-прі сезону, який відбувся 25 травня в китайському Тяньцзіні, посіла дев'яте місце, поступившись Аззі Бесбес (12:15) у поєдинку за вихід у чвертьфінал[37].

На початку червня в Загребі відбувся чемпіонат Європи. На ньому зуміла втретє поспіль виграти особисте золото[38]. На шляху до перемоги не зустріла великого опору. У чвертьфіналі подолала угорку Анну Мартон (15:10), у півфіналі польку Александру Соху (15:9), а у фіналі гречанку Васілікі Вуюка (15:7). У командних змаганнях збірна України перемогла Азербайджан (45:38) у чвертьфіналі та збірну Польщі (45:41) у півфіналі. Фінал проти збірної Росії виявився дуже напруженим. Усе вирішилося останнім уколом, при рахунку 44:44, який завдала росіянка Катерина Дяченко. Таким чином українки виграли срібні нагороди[39].

На літній Універсіаді, яка проходила з 6 по 17 липня в Казані, виступала у двох дисциплінах та завоювала золоту медаль в індивідуальній шаблі. Єдиною серйозною суперницею виявилася росіянка Катерина Дяченко, бій з якою у півфіналі завершився з різницею всього в один удар на користь українки — 15:14. Іншим же опоненткам Ольга не дала жодного шансу на перемогу — до півфіналу Харлан не давала супротивницям набрати більш як п'ять очок. У фіналі з Олімпійською чемпіонкою Лондона 2012 року кореянкою Кім Джі Йон Харлан здобула перемогу з рахунком 15:9. Бронзу окрім Дяченко здобула ще одна українка Галина Пундик. У командній шаблі виступала разом з Оленою Вороніною, Аліною Комащук та Галиною Пундик. У чвертьфіналі вони поступились одним уколом команді із США з рахунком 45:44.

На чемпіонаті світу 2013 року, що проходить у Будапешті, вперше стала чемпіонкою світу в індивідуальному турнірі шаблісток. Ці змагання українка розпочала з впевненої перемоги над Харім Ахмад (15:2), Мартою Пудою (15:7) та Алехандрою Бенітес (15:3). У чвертьфіналі здолала угорку Анну Варгелей 15:11. У півфіналі, в напруженому поєдинку вирвала перемогу з рахунком 15:14 в олімпійської чемпіонки Лондона Кім Джі Йон з Південної Кореї. Весь поєдинок з Кім Ольга поступалася в рахунку, однак, коли табло показало 12:14 на користь кореянки, змогла перевернути хід бою на свою користь. У фіналі першу половину бою провела блискуче, і на перерву спортсменки пішли з рахунком 8:1 на користь Харлан. Однак після хвилинної перерви Катерина Дяченко змінила тактику і почала наздоганяти українку. Росіянка зрівняла рахунок — 12:12, однак Ольга знову проявила стійкість характеру і, завдавши три влучні уколи поспіль, завоювала титул чемпіонки світу (15:12)[40]. На цьому ж чемпіонаті до індивідуального золота додала й командне у складі збірної України. Українки розпочали змагання з впевнених перемог над збірними Казахстану (45:20) та Китаю (45:31). У півфіналі для української збірної не виникло труднощів у поєдинку з італійками (45:34). У фіналі вони зустрілися з принциповими суперницями, збірною Росії. Протягом поєдинку росіянки мали перевагу, лідируючи з рахунком 36:42. У повторенні особистого фіналу Ольга Харлан — Катерина Дяченко, українка зуміла зломити хід зустрічі та завдала вирішального уколу при рівному рахунку (44:44)[41]. У кінці місяця НОК України визнав Ольгу найкращою спортсменкою серпня[42].

За підсумками сезону вперше в кар'єрі виграла загальний залік Кубка світу[43]. Українська шабельна команда також була визнана найкращою командою сезону.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
25 січня 2013 Велика Британія Лондон, Велика Британія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
1 лютого 2013 Франція Орлеан, Франція Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
15 березня 2013 Туреччина Анталія, Туреччина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
22 березня 2013 Росія Москва, Росія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
16 червня 2013 Хорватія Загреб, Хорватія Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
5 серпня 2013 Угорщина Будапешт, Угорщина Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 302
підсумкове місце: 1
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
27 січня 2013 Велика Британія Лондон, Велика Британія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
3 березня 2013 Італія Болонья, Італія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
17 березня 2013 Туреччина Анталія, Туреччина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
16 червня 2013 Хорватія Загреб, Хорватія Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
12 серпня 2013 Угорщина Будапешт, Угорщина Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 404
підсумкове місце: 1

2014: вдруге найкраща шаблістка світу[ред. | ред. код]

Змагальний сезон розпочався 31 січня на етапі Гран-прі в Орлеані. Ольга впевнено перемогла у півфіналі Катерину Дяченко (15:7), а у фіналі Кім Джі Йон (15:7)[44]. 7 лютого, на Кубку світу в Дакарі, здобула другу перемогу в сезоні. У фіналі здолала французьку шаблістку Шарлотту Лембах (15:13)[45]. На цих змаганнях також здобула перемогу в командних змаганнях. Українська команда перемогла збірні Китаю (45:39), Південної Кореї (45:42) та Італії (45:35)[46]. 21 лютого перемогла у фіналі Кубка світу в Генті американку Маріель Загуніс[47]. Також на цьому етапі Кубка світу виграла бронзову медаль в командних змаганнях. Українки поступилися у півфіналі одним уколом збірній Італії (44:45), але у бронзовому поєдинку перемогли збірну Франції (45:43)[48]. На наступному етапі, в італійському Больцано, вперше у сезоні поступилася. У фіналі українку зуміла здолати Маріель Загуніс. На наступних етапах Кубка світу, які відбулися в Анталії та Чикаго в особистих змаганнях виграти медаль не зуміла, але двічі ставала третьою у складі збірної України[49]. 24 травня у Пекіні відбувся останній у сезоні етап Кубка світу. У фіналі Харлан здолала господарку змагань Шень Чень[50].

Ольга Харлан робить розминку на етапі Гран-прі в Орлеані

У квітні відбулася щорічна церемонія нагородження найкращих українських спортсменів «Герої спортивного року». За підсумками 2013 року Ольга отримала нагороду «Герой українського спорту»[51].

Жіноча збірна України після нагородження на чемпіонаті Європи з фехтування 2014 року (зліва направо): Олена Вороніна, Ольга Харлан, Ольга Жовнір, Галина Пундик та їх тренери Артем Скороход і Гарнік Давидян

На чемпіонаті Європи, що проходив у французькому Страсбурзі, вона вп'яте поспіль стала чемпіонкою в індивідуальній шаблі. У чвертьфіналі здолала Яну Єгорян (15:8), у півфіналі Розеллу Грегоріо (15:8), а у фіналі Катерину Дяченко (15:12)[52]. У чвертьфіналі командних змагань українки у напруженому поєдинку здолали команду Іспанії (45:43). У півфіналі вони програли французькій команді (30:45), але у бронзовому фіналі перемогли угорських шаблісток (45:39) та стали бронзовими призерками. За підсумками червня НОК України назвав Ольгу найкращою спортсменкою місяця[53].

У липні на чемпіонаті світу, що проходив у Казані зуміла захистити звання чемпіонки світу в особистій першості. На шляху до фіналу здолала Мамі Ітох (15:9), Юн Джі Су (15:10), Аззу Бесбес (15:7), Софію Велику (15:9) та Катерину Дяченко (15:7). У фіналі перемогла дворазову олімпійську чемпіонку, американку Маріель Загуніс (15:12)[54]. Також на цьому чемпіонаті світу виграла бронзову медаль у командних змаганнях. Збірна України розпочала турнір із впевненої перемоги над збірною Японії (45:20). Після цього українки здолали у чвертьфіналі команду Польщі (45:39). У півфіналі українська команда зазнала прикрої поразки 44:45 від команди США. У поєдинку за бронзові медалі їм вдалося перемогти Італію (45:42)[55]. У кінці місяця НОК України вдруге поспіль назвав Ольгу найкращою спортсменкою місяця[56].

За підсумками змагального сезону вдруге поспіль стала переможцем загального заліку Кубка світу.

23 серпня 2014 року вийшла заміж за українського шабліста, учасника Олімпійських ігор в Лондоні Дмитра Бойка[57]

Наприкінці 2014 року тодішня заступниця міністра спорту Ніна Уманець заявила, що росіяни пропонували Ользі Харлан квартиру й повний соціальний пакет в обмін на перехід до лав їхньої збірної. Сама спортсменка заперечила пропозицію квартири, але підтвердила, що росіяни цікавились можливістю переходу до лав їхньої збірної, на що вона відповіла категоричною відмовою.[58]

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
31 січня 2014 Франція Орлеан, Франція Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
7 лютого 2014 Сенегал Дакар, Сенегал Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
21 лютого 2014 Бельгія Гент, Бельгія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
28 лютого 2014 Італія Больцано, Італія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
24 травня 2014 Китай Пекін, Китай Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
9 червня 2014 Франція Страсбург, Франція Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
17 липня 2014 Росія Казань, Росія Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 314
підсумкове місце: 1
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
23 лютого 2014 Бельгія Гент, Бельгія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
16 березня 2014 Туреччина Анталія, Туреччина Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
4 травня 2014 США Чикаго, США Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
9 червня 2014 Франція Страсбург, Франція Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
17 липня 2014 Росія Казань, Росія Чемпіонат світу Bronze medal icon.svg Бронза
Залік Кубка світу кількість балів: 304
підсумкове місце: 3

2015: командні досягнення[ред. | ред. код]

На першому етапі Кубка світу, який відбувся у французькому Орлеані, посіла дев'яте місце. Вона поступилася у поєдинку за вихід у чвертьфінал Софії Великій[59]. На етапах Кубка світу в Нью-Йорку та Афінах зустрічалася з Великою у фіналі, та двічі зуміла перемогти (15:12 та 15:14)[60][61]. На етапі Кубка світу в Афінах також здобула перемогу в командних змаганнях. У кінці березня відбулося Гран-Прі Сеула. На шляху до перемоги здолала Галину Пундик (15:6), Анну Мартон (15:5), Софію Велику (15:11) та Ібтіхадж Мухаммад (15:9)[62]. 2 травня відбувся Кубок світу в Пекіні. В особистих змаганнях виграла бронзову медаль, поступившись у півфіналі Софії Великій (7:15)[63]. Також на цьому етапі виграла срібну медаль у командних змаганнях. У фіналі українська команда поступилася збірній Франції (40:45)[64]. На останньому Гран-прі сезону, який відбувся у Москві, зуміла здобути перемогу. На цьому турнірі вона здолала Марію Белен Перес-Моріс (15:6), Вікторію Ковальову (15:6), Діну Галікбарову (15:12), Вассілікі Вугіоку (15:4), Софію Велику (15:11) та Яну Єгорян (15:10)[65].

На початку червня, у швейцарському місті Монтре, відбувся чемпіонат Європи. Харлан захищала звання чемпіонки Європи в особистих змаганнях, яке утримувала п'ять років поспіль. Впевнено перемогла угорку Анну Мартон (15:4) та росіянку Юлію Гаврилову (15:7), але у чвертьфіналі поступилася італійській шаблістці Розеллі Грегоріо (11:15). Через декілька днів, у командних змаганнях, виграла бронзову медаль. У чвертьфіналі збірна України здолала команду Польщі (45:40), але у півфіналі поступилися росіянкам (31:45). У бронзовому фіналі українки не залишили шансів команді Італії (45:30).

У кінці червня, у Баку, відбулися перші в історії Європейські ігри. Особисті змагання складалися із двох етапів. Перший був представлений груповим турніром. У кожній групі було по шість фехтувальниць, які проводять поєдинки між собою до п'яти зарахованих уколів. Найкращі шаблістки виходять у класичний турнір на вибування. Харлан у групі зуміла перемогти лише італійку Ребекку Гаргано, поступившись Савінк Биніатовій, Маріон Стольц, Мартині Ваторі та Ілгін Сарбан. У підсумку посіла п'яте місце у групі та завершила змагання. Командні змагання збірна України розпочала із впевненої перемоги над господарями змагань, збірною Азербайджану (45:24). У півфіналі українки здолали збірну Росії (45:34), а у фіналі італійок (45:43), ставши чемпіонками[66].

У липні відбувся головний старт сезону чемпіонат світу в Москві. В особистих змаганнях не зуміла захистити звання чемпіонки світу. Після впевнених перемог над Айбіке Хабібуліною (15:7) та Малгошою Козачук (15:9), поступилася Сесілії Бердер (10:15). У командних змаганнях збірна України у складі: Харлан, Кравацька, Комащук, Вороніна стали срібними призерами[67]. Після впевненої перемоги над збірною Німеччини (45:21), вони перемогли у чвертьфіналі збірну Італії (45:40), а у півфіналі світових лідерів, команду США (45:39). У фіналі українки поступилися господарям змагань, збірній Росії (41:45).

За підсумками сезону Ольга Харлан посіла друге місце загального заліку Кубка світу, поступившись лише Софії Великій.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
14 грудня 2014 США Нью-Йорк, США Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
30 січня 2015 Греція Афіни, Греція Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
21 лютого 2015 Бельгія Гент, Бельгія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
28 березня 2015 Південна Корея Сеул, Південна Корея Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
2 травня 2015 Китай Пекін, Китай Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
30 травня 2015 Росія Москва, Росія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 237
підсумкове місце: 2
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
1 лютого 2015 Греція Афіни, Греція Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
3 травня 2015 Китай Пекін, Китай Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
6 червня 2015 Швейцарія Швейцарія, Монтре Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
13 липня 2015 Росія Москва, Росія Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 315
підсумкове місце: 3

2016: дворазова призерка Олімпійських ігор[ред. | ред. код]

20 лютого 2016 року стала переможницею етапу Кубка світу з фехтування на шаблях у Бельгії, у фіналі здобула перемогу над представницею Росії Яною Єгорян з рахунком 15:10.[68]

14 травня стала переможницею етапу Кубка світу з фехтування на шаблях, який проходив у Китаї, у фіналі зломила опір кореянки Кім Джіен (15:11).

У червні, у польському місті Торунь, відбувся чемпіонат Європи. Там Ольга двічі стала бронзовою медалісткою. В особистих змаганнях вона поступилася у півфіналі росіянці Софії Великій з рахунком 13:15. У командних змаганнях українки поступилися у півфіналі французьким шаблісткам (40:45), а у поєдинку за бронзові медалі зуміли перемогти збірну Польщі (45:42).

8 серпня виступила в особистих змаганнях шаблісток на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро. Харлан була посіяна під другим номером рейтингу, поступаючись лише росіянці Софії Великій. У першому колі змагань впевнено перемогла мексиканську шаблістку Урсулу Гонсалес з рахунком 15:8. У наступному поєдинку вона зустрілася з партнеркою по збірній Аліною Комащук, яку також перемогла з рахунком 15:8. У чвертьфіналі розгромила італійську фехтувальницю Лорету Гулотту (15:4). Але у півфіналі українку спіткала невдача. Вона поступилася росіянці Яні Єгорян, яка у підсумку виграла олімпійське золото, з рахунком 9:15, та вийшла у бронзовий фінал, де зуміла здолати французьку шаблістку Манон Брюне (15:10) та вдруге поспіль стати бронзовою призеркою Олімпійських ігор в особистих змаганнях[69].

13 серпня відбулися командні змагання шаблісток, де збірна України виступила у складі Ольги Харлан, Аліни Комащук, Олени Кравацької та Олени Вороніної. У чвертьфіналі українки перемогли збірну Південної Кореї (45:40), а у півфіналі здолали Італію (45:42), гарантувавши собі медалі. У фіналі вони зустрілися зі світовими лідерами, збірною Росії, якій поступилися з рахунком 30:45 та стали срібними призерами[70].

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
30 жовтня 2015 Франція Орлеан, Франція Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
19 лютого 2016 Бельгія Сінт-Ніклас, Бельгія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
13 травня 2016 Китай Фошань, Китай Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
28 травня 2016 Росія Москва, Росія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
20 червня 2016 Польща Торунь, Польща Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
8 серпня 2016 Бразилія Ріо-де-Жанейро, Бразилія Олімпійські ігри Bronze medal icon.svg Бронза
Залік Кубка світу кількість балів: 242
підсумкове місце: 3
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
11 жовтня 2015 Венесуела Каракас, Венесуела Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
1 листопада 2015 Франція Орлеан, Франція Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
31 січня 2016 Греція Афіни, Греція Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
21 лютого 2016 Бельгія Гент, Бельгія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
23 червня 2016 Польща Торунь, Польща Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
13 серпня 2016 Бразилія Ріо-де-Жанейро, Бразилія Олімпійські ігри Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 364
підсумкове місце: 2

2017: третє особисте золото чемпіонату світу[ред. | ред. код]

Сезон 2016–17 спортсменка розпочала дуже пізно. Причиною цього стала операція на плечі, яку вона перенесла восени 2016 року.[71] Після тривалого періоду відновлення повернулася на фехтувальну доріжку 13 травня 2017 року на етапі Кубка світу, що відбувався в Тунісі. На ньому перемогла у півфіналі дворазову олімпійську чемпіонку Яну Єгорян, а у фіналі угорську фехтувальницю Анну Мартон.[72] 4 червня взяла участь на турнірі «Московська шабля», де програла за вихід у чвертьфінал японці Чіка Аокі з рахунком 14:15.[73]

На чемпіонаті Європи, що відбувався у Тбілісі, в індивідуальному турнірі впевнено пройшла кваліфікацію, перемігши у шести своїх мінідуелях, в 1/16 фіналу перемогла росіянку Валерію Большакову, але вже в 1/8 фіналу програла Сесілії Бердер з рахунком 12:15.[74] У командному турнірі виступала з новими партнерками: Юлією Бакастовою, Оленою Прокудою та Ольгою Жовнір. У чвертьфіналі вони поступилися команді Угорщини з рахунком 43:45. У боротьбі за 5 місце українська команда перемогла команди Німеччини та Іспанії. Отже, вперше з 2004 року Харлан не змогла завоювати жодної медалі на чемпіонаті Європи.[75]

Через пропуск більшої частини змагань вона опустилася у світовому рейтингу FIE на 9 місце. На чемпіонаті світу в індивідуальних змаганнях була посіяна під 10 номером. Шаблістка впевнено перемогла Ольгу Жовнір, Богну Йозвяк, Росселлу Грегоріо та Норіку Тамуру. У півфіналі взяла реванш у Сесілії Бердер, якій програла на чемпіонаті Європи. У фіналі перемогла з розгромним рахунком 15:5 спортсменку з Туніса Аззу Бесбес та стала триразовою чемпіонкою світу в індивідуальній шаблі.[76] До Харлан це досягнення не підкорялося жодній шаблістці. У командних змаганнях українська збірна виступала у тому самому складі, що і на чемпіонаті Європи. Після перемоги над збірною Іспанії, у чвертьфіналі українки програли Франції. У боротьбі за 5 місце перемогли збірну Мексики, але програли Росії, фінішувавши шостими. Вперше з 2006 року команда шаблісток не змогла завоювати медаль на чемпіонаті світу.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
12 травня 2017 Туніс Туніс, Туніс Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
19 липня 2017 Німеччина Лейпциг, Німеччина Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 136
підсумкове місце: 6

2018: третій Кубок світу в кар'єрі[ред. | ред. код]

Новий сезон розпочала у жовтні на Кубку світу в Орлеані. Вона посіла там вісімнадцяте місце, поступившись Аліні Комащук. 17 листопада на етапі Кубка світу в Сінт-Нікласі здобула першу перемогу в сезоні[77]. 15 грудня перемогла на етапі Гран-прі у Канкуні. Цікавим є те, що її суперницею у фіналі стала італійка Аріанна Ерріго, яка спеціалізується у фехтуванні на рапірах[78]. 30 березня стала найсильнішою на етапі Гран-прі у Сеулі[79]. У травні мав відбутися етап Гран-прі у Москві, але через політичні причини Ольга пропустила ці змагання[80]. На початку червня відбувся останній у сезоні етап Кубка світу. На змаганнях у Тунісі дійшла до фіналу, де мінімально поступилася Манон Брюне[81].

У червні у сербському місті Новий Сад відбувся чемпіонат Європи. Харлан розпочала змагання з перемоги над німецькою фехтувальницею Анною Лімбах (15:9), але вже у наступному поєдинку програла румунці Б'янці Паску (10:15). Командні змагання українська команда розпочала з упевненої перемоги над збірною Великої Британії (45:27). У чвертьфіналі українкам вдалося здолати збірну Угорщини (45:41), а у півфіналі світових лідерів, збірну Італії (45:42). У фіналі Україна без шансів поступилася збірній Росії (30:45) та виграла срібні медалі[82].

На чемпіонаті світу, який відбувся у китайському місті Усі, виступила невдало. Після стартової перемоги над канадкою Маріссою Поніх (15:7), вона поступилася господарці змагань Ягі Чао (13:15)[83]. У командних змаганнях українки розпочали з упевненої перемоги над збірною Польщі (45:23), але у чвертьфіналі поступилися команді Південної Кореї (37:45). У наступному поєдинку українки мінімально перемогли господарів змагань, а у поєдинку за п'яте місце поступилися збірній США (34:45)[84].

Попри невдачі на великих турнірах, Ольга Харлан виграла загальний залік Кубка світу з фехтування на шаблях 2017-18[85].

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
17 листопада 2017 Бельгія Сінт-Ніклас, Бельгія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
15 грудня 2017 Мексика Канкун, Мексика Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
30 березня 2018 Південна Корея Сеул, Південна Корея Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
2 червня 2018 Туніс Туніс, Туніс Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 190
підсумкове місце: 1
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
19 червня 2018 Сербія Новий Сад, Сербія Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
Залік Кубка світу кількість балів: 233
підсумкове місце: 7

2019: втретє найкраща шаблістка світу[ред. | ред. код]

Змагальний сезон розпочався з Кубка світу в Орлеані, але Ольга прийняла рішення його пропустити через проблеми зі здоров'ям[86]. Першу медаль сезону Ольга завоювала на Гран-прі в Каїрі. Українка мінімально поступилася у півфіналі корейській фехтувальниці Чхой Ін Чон та виграла бронзу[87]. У березні Ольга виступила на Кубку світу в Афінах, поступившись лише у фіналі російській фехтувальниці Софії Поздняковій[88]. На Гран-Прі в Сеулі Ольга мінімально здолала у фіналі господарку змагань Кім Джі Йон та здобула першу перемогу в сезоні[89]. У травні відбувся етап Кубка світу в Тунісі, на якому збірна України вийшла у фінал, але там поступилася збірній Італії[90].

Ольга Харлан, Софія Позднякова, Ліза Пуштай та Кім Джі Йон на п'єдесталі Кубка світу в Афінах

У червні в німецькому місті Дюссельдорф відбувся чемпіонат Європи. Харлан впевнено здолала усіх своїх суперниць. У чвертьфіналі українка пройшла росіянку Ольгу Нікітіну (15:8), у півфіналі угорку Анну Мартон (15:10), а у фіналі здолала французьку шаблістку Манон Брюне (15:12). Ця перемога стала для неї восьмою на чемпіонатах Європи, шість з яких вона здобула в особистих змаганнях. Це золото стало для спортсменки першим на чемпіонатах Європи з 2014 року[91]. Також ця медаль стала для українки двадцятою на чемпіонатах Європи[92]. Успішно виступити командою українкам не вдалося. Після стартової перемоги над румунською командою, збірна України мінімально поступилася угорським шаблісткам та у підсумку посіла сьоме місце[93].

20 липня виступила на головному старті сезону — Чемпіонаті світу у Будапешті. У першому поєдинку Ольга впевнено здолала в'єтнамську шаблістку Пунь Ті Хань (15:2), а у другому грузинку Ліку Джієшвілі (15-9). Далі українка здолала Чой Со Йон (15-12), а у поєдинку за вихід у півфінал зустрілася з партнеркою по збірній Аліною Комащук. Цей двобій виявився дуже напруженим, а Харлан зуміла здобути лише мінімальну перемогу (15-14). У півфіналі Ольга розгромила румунську шаблістку Б'янку Паску (15:5). У вирішальному двобої Харлан зустрілася з принциповою суперницею, росіянкою Софією Великою. Поєдинок складався дуже важко для обидвох спортсменок, але вирішальний укол при рахунку 14:14 зуміла нанести саме Ольга. Після цієї перемоги Ольга стала першою в історії українською спортсменкою, що стала шестиразовою чемпіонкою світу[94] з цього виду спорту. Також Ольга є найтитулованішою шаблісткою на чемпіонатах світу в індивідуальних змаганнях. За кількістю перемог на чемпіонаті світу в особистих змаганнях Ольга посідає друге місце, поступаючись лише італійці Валентині Веццалі, у якої шість перемог.

23 липня відбулися командні змагання шаблісток. Збірна Україна розпочала турнір з упевнених перемог над командами Таїланду (45:22) та Японії (45:34). У чвертьфіналі українки зустрілися зі світовими лідерами, збірною Франції, та зазнали невдачі (34:45). У наступному поєдинку українки зуміли здолати збірну США (45:38), але в поєдинку за п'яте місце поступилися угоркам (40:45).

За підсумками липня Національний олімпійський комітет України вдванадцяте визнав Ольгу Харлан найкращою спортсменкою місяця, що є рекордом серед усіх українських спортсменів. Також Ольга вчетверте стала переможцем загального заліку Кубка світу, отримавши цю нагороду вдруге поспіль.[95]

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
22 лютого 2019 Єгипет Каїр, Єгипет Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
8 березня 2019 Греція Афіни, Греція Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
26 квітня 2019 Південна Корея Сеул, Південна Корея Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
17 червня 2019 Німеччина Дюссельдорф, Німеччина Чемпіонат Європи Gold medal icon.svg Золото
17 липня 2019 Угорщина Будапешт, Угорщина Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 267
підсумкове місце: 1
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
10 травня 2019 Туніс Туніс, Туніс Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло

2020: п'ята перемога в Кубку світу[ред. | ред. код]

У листопаді 2019 року завоювала бронзову нагороду в особистих змаганнях на етапі Кубка світу в Орлеані. У півфіналі Харлан мінімально поступилася французькій шаблістці Манон Брюне, яка у підсумку виграла золото[96]. У командних змаганнях збірна України також зуміла виграти бронзові медалі. Після мінімальної перемоги у чвертьфіналі над збірною Франції, вони поступилися у півфіналі Південній Кореї. У бронзовому фіналі українські фехтувальниці перемогли збірну Угорщини[97]. На наступному етапі, який відбувся у грудні в Солт-Лейк-Сіті, Ольга зуміла перемогти усіх суперниць та виграти золоту медаль[98]. У січні 2020 року українка стала найкращою на етапі Кубка світу в Монреалі[99]. Наступний етап Кубка світу, який мав відбутися у березні в Афінах був дуже важливим у боротьбі за командну ліцензію на Олімпійські ігри. Ольга прийняла рішення не виступати в особистих змаганнях, а зосередитися лише на команді[100]. Однак це не допомогло українкам показати позитивний результат. У поєдинку за вихід у чвертьфінал Україна зустрілася з командою Польщі. Перед останнім боєм українки лідирували з рахунком 40:31, але Ольга програла свою сутичку Марті Пуді з рахунком 3:14, що означало поразку української збірної[101].

Саме в цей час у світі розпочалася пандемія COVID-19, що означало припинення усіх спортивних заходів. У 2020 році фехтувальники до змагань не повернулися, але Харлан вп'яте здобула перемогу в загальному заліку Кубка світу[102]. Таким чином їй вдалося повторити досягнення українського рапіриста Сергія Голубицького.

Особисті медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
22 листопада 2019 Франція Орлеан, Франція Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
13 грудня 2019 США Солт-Лейк-Сіті, США Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
10 січня 2020 Канада Монреаль, Канада Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
Залік Кубка світу кількість балів: 297
підсумкове місце: 1
Командні медалі
Дата Місце проведення Турнір Результат
22 листопада 2019 Франція Орлеан, Франція Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза

2021: олімпійська невдача та призупинення спортивної кар'єри[ред. | ред. код]

13 березня фехтувальниця повернулася до змагань після річної перерви. На етапі Кубка світу в Будапешті Ольга була посіяна під першим номером, але у першому поєдинку мінімально поступилася польській шаблістці Сільвії Матушак. По ходу поєдинку вона перемагала з рахунком 14:11, але завдати вирішального уколу їй не вдалося[103]. Наступного дня відбулися вирішальні змагання для української шабельної збірної у боротьбі за ліцензію на Олімпійські ігри. У підсумку вони стали восьмими на цих змаганнях, а в олімпійському рейтингу посіли шосте місце, чого виявилося не достатньо для проходження кваліфікації[104]. Харлан, як перший номер світового рейтингу, стала єдиною українською шаблісткою, яка отримала ліцензію на Олімпійські ігри[105].

26 липня відбулися особисті змагання шаблісток на Олімпійських іграх у Токіо. Шаблістка була посіяна під першим номером та вважалася одним із фаворитів на перемогу, але у першому ж поєдинку її спіткала невдача. Українка поступилася китайській фехтувальниці Янг Хенюй (12:15) та завершила змагання[106]. Після цієї невдачі спортсменка, коментуючи її, згадала про тиск відповідальності та сподівань суспільства, який на неї було покладено:

« «Чи зможу я виграти медаль?», «А чи вона мені так потрібна», «Оля, ти повинна привезти золоту медаль», «Оля, ти найсильніша і виграєш золото в Токіо»,- чула я і не один десяток раз. Раніше все пропускала повз вуха, зараз все по-іншому. «

Також шаблістка розповіла, що великий вплив на неї мав період без змагань під час пандемії COVID-19:

« Півтора року без змагальної практики – мабуть, повпливало на мене. Для того, щоб відчувати себе впевненою, мені потрібно перемагати, відчувати змагання, адреналін. Цього мені дуже сильно не вистачає. Те, що було сьогодні, важко назвати фехтуванням. Таке буває. Дуже шкода, що сьогодні саме такий день[107]. «

Харлан прийняла рішення призупинити спортивну кар'єру[108].

2022: повернення до змагань[ред. | ред. код]

На початку лютого дала інтерв'ю, у якому висловила бажання продовжити свою свою спортивну кар'єру, а також анонсувала своє повернення, яке мало відбутися 5 березня на етапі Кубка світу в Афінах, але через вторгнення Росії в Україну його не відбулося[109].

Першим турніром на якому виступила спортсменка був Кубок світу в Хаммаметі, який відбувся 7 травня. Особисті змагання розпочала з впевнених перемог над Ренатою Катоною (15:6) та Нісанур Ербіль (15:7), але в 1/8 фіналу поступилася Сабіні Мартіш (11:15).

Медальна статистика[ред. | ред. код]

Змагання Дисципліна Медалі Загалом
1 2 3
Олімпійські ігри індивідуальна шабля 0 0 2 2
командна шабля 1 1 0 2
Загалом: 1 1 2 4
Чемпіонат світу індивідуальна шабля 4 2 1 7
командна шабля 2 5 1 8
Загалом: 6 7 2 15
Чемпіонат Європи індивідуальна шабля 6 1 1 8
командна шабля 2 6 4 12
Загалом: 8 7 5 20
Європейські ігри індивідуальна шабля 0 0 0 0
командна шабля 1 0 0 1
Загалом: 1 0 0 1
Універсіада індивідуальна шабля 2 0 0 2
командна шабля 0 1 0 1
Загалом: 2 1 0 3
Гран-прі та Кубок світу індивідуальна шабля 29 7 16 52
командна шабля 8 8 9 25
Загалом: 37 15 25 77

Спортивні рекорди та досягнення[ред. | ред. код]

  • Найбільше перемог в особистих змаганнях на чемпіонатах світу серед шаблісток (4 перемоги): 2013, 2014, 2017, 2019
  • Друге місце за кількістю перемог в особистих змаганнях на чемпіонатах світу в усіх видах зброї серед жінок (4 перемоги): лідирує рапіристка Валентина Веццалі, у якої 6 особистих перемог
  • Найбільше медалей в особистих змаганнях на чемпіонатах світу серед шаблісток (7 медалей): 4 золотих, 2 срібних, 1 бронзова
  • Ділить друге місце за кількістю медалей в особистих змаганнях на чемпіонатах світу в усіх видах зброї серед жінок (7 медалей): лідирує рапіристка Валентина Веццалі, у якої 12 особистих нагород
  • Найбільше перемог в особистих змаганнях на чемпіонатах Європи серед шаблісток (6 перемог): 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2019
  • Найбільше медалей в особистих змаганнях на чемпіонатах Європи серед шаблісток (8 медалей): 6 золотих, 1 срібна, 1 бронзова
  • Найбільше перемог у загальному заліку Кубка світу серед шаблісток (5 перемог): 2013, 2014, 2018, 2019, 2020 (ділить перше місце з американкою Маріель Загуніс)
  • Ділить друге місце у списку найтитулованіших українських спортсменів на Олімпійських іграх (4 медалі): 1 золото, 1 срібло, 2 бронзи (у Яни Клочкової 5 медалей, у Інни Осипенко-Радомської та Олени Костевич також 4 медалі)
  • Найтитулованіша українська фехтувальниця в історії незалежної України за кількістю перемог та медалей на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи
  • Включена до міжнародної Зали слави FIE (2016 рік)[110]
Герої спортивного року — 11 призів (рекорд за кількістю перемог)
  • «Найкраща спортсменка року» (4): 2009, 2014, 2016, 2017
  • «Найкраща команда року» (5): 2007, 2008, 2009, 2013, 2016
  • «Герой українського спорту» (1): 2013
  • «Народний вибір» (1): 2019
Найкращий спортсмен місяця в Україні — 12 разів (рекорд за кількістю перемог)
  • серпень 2008
  • липень 2009
  • жовтень 2009
  • листопад 2010
  • липень 2011
  • серпень 2013[111][112][113]
  • червень 2014
  • липень 2014[114]
  • січень 2016[115]
  • липень 2017[116]
  • липень 2019[117]
  • грудень 2019[118]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

На місцевих виборах 2010 року була обрана депутатом від Партії регіонів у міську раду Миколаєва. У списках партії вона була третім номером. Ольга пропускала більшість засідань міської ради через фехтувальні змагання та думала про те, щоб скласти депутатський мандат, але неоголошені обставини не дали їй цього зробити[119]. У жовтні 2012 року відбулися Парламентські вибори. Ольга Харлан була у списку Партії регіонів під 194 номером та не пройшла у Верховну Раду. У березні 2014 року, коли відбулося загострення політичної ситуації в Україні, а Партії регіонів припиняла своє існування, Харлан вийшла із фракції цієї партії Миколаївської міської ради[120]. У травні 2014 року відбулися місцеві вибори в Києві. Ольга балотувалася у Київську міську раду під другим номером списку Партії зелених[121]. Ця партія не набрала необхідних 3 % та не пройшла у Київську міську раду. Цікавим є те, що Ольга була другим номером списку цієї партії і на Парламентських виборах у 2012 році, тобто балотувалася у Верховну Раду за списками двох партій одночасно[122].

У 2021 році свою політичну діяльність та подальші політичні амбіції Ольга сказала наступне:

« У мене був досвід. Це було давно, і можна сказати, що це був гіркий досвід. Я дала собі установку, що ніколи в це лізти не буду. Є люди, яким це більш цікаво, і вони в цьому більше розуміють[123]. «

Ольга Харлан у телевізійних проектах та інших масмедія[ред. | ред. код]

Фотосесії для чоловічих журналів[ред. | ред. код]

Після перемоги на Олімпійських іграх у Пекіні Ольга Харлан разом з подругами по команді дали численні інтерв'ю різноманітним ЗМІ, взяли участь у фотосесії до чоловічого журналу «XXL».[124].

У 2018 році була на обкладинці травневого випуску журналу «XXL», який був присвячений новому поколінню[125].

Вишка[ред. | ред. код]

У 2013 році на телеканалі 1+1 виходила програма «Вишка», де відомі українці змагалися у стрибках у воду. За свій стрибок у першому ефірі Ольга Харлан першою на проєкті отримала 10 балів. У другому ефірі Ольга виконала особистий стрибок, а також синхронний стрибок із ще одним учасником, актором Віталієм Борисюком, за підсумками яких вона вийшла у півфінал. У півфіналі Ольга Харлан виконала стрибок на висоті 7,5 метрів, за підсумками ефіру розділивши перше місце з Денисом Силантьєвим та Анною Ходоровською, та вийшла у фінал. У фінальному ефірі Ольга виконала синхронний стрибок із професійним спортсменом Олександром Бондарьом, за який отримала максимальну оцінку від суддів та телеглядачів, ставши переможцем програми.

Танці з зірками[ред. | ред. код]

Після невдалих Олімпійських ігор у Токіо, Ольга Харлан оголосила, що призупиняє свою спортивну кар'єру. Для того, щоб морально перезавантажитися вона прийняла пропозицію взяти участь у новому сезоні відомої телепрограми телеканалу 1+1 «Танці з зірками». Її партнером став Дмитро Дікусар. 5 вересня відбувся дебют Харлан на паркеті. У першому ефірі ніхто не покидав шоу. Танцюристи виконали пасадобль під пісню MARUV «Siren Song», за який отримали 15 балів та посіли одинадцяте місце[126]. У першому змагальному ефірі Харлан та Дігусар танцювали квікстеп, за який отримали 17 балів із 30 можливих[127]. Танго, яке виконали танцюристи у третьому ефірі журі оцінило у 29 балів, чого виявилося достатньо, щоб продовжити участь у проєкті[128]. У четвертому ефірі Ольга та Дмитро танцювали самбу, за яку отримали 32 бали[129]. П'ятий ефір було присвячено фільмам. Пара Ольги танцювала віденський вальс у тематиці фільму Титанік, за який отримали 33 бали, та пройшли далі[130]. У шостому ефірі пара Харлан/Дікусар була близька до вильоту. У вирішальному голосуванні думки журі розділился. Максим Чмерковський та Владислав Яма підтримали пару Ольги, а Юлія Саніна та Катерина Кухар пару співачки Олександри Заріцької. У підсумку було прийнято рішення залишити обидві пари[131]. У сьомому випуску Харлан та Дікусар танцювали фокстрот під пісню гуру СКАЙ «Тебе це може вбити». За нього вони отримали 33 бали та продовжили змагання[132]. У восьмому ефірі пара Харлан/Дікусар танцювали разом з гімнасткою Ганною Різатдіновою, фіналісткою «Танців з зірками» у 2019 році. Танцюристи виконали румбу, отримали 25 балів та пройшли далі[133]. Перед дев'ятим ефіром стало відомо, що Дмитро Дікусар захворів на коронавірус, тому до ефіру Ольга готувалася з Дмитром Жуком. Невдовзі стало відомо, що сама Ольга також захворіла, хоча була вакцинована. Кантемп під пісню гурту «Океан Ельзи» «Не питай», який мала виконати пара, було показано у записі. На цей ефір пара отримала імунітет, але судді все одно виставили їй оцінку — 26 балів[134]. Десятий ефір для команди пройшов поза рамками шоу, бо пара відбувала самоізоляцію. Танець ча-ча-ча був показаний у записі, і за нього танцюристи отримали 26 балів. У другому танці Ольга виступила зі своєю сестрою Тетяною, отримавши 29 балів. Після цього ефіру Ольга Харлан продовжила змагання вже на паркеті. В одинадцятому ефірі Харлан та Дікусар танцювали аргентинське танго з суддею Максимом Чмерковським під пісню Монатіка «Сильно». За цей танець вони отримали 28 балів. Другий танець ефіру обирали глядачі. Для пари Харлан/Дікусар цим танцем став джайв під пісню «Love It Ритм», за яку вони отримали 38 балів[135]. За підсумками ефіру їм вдалося пройти у півфінал[136]. Першим танцем у півфіналі був віденський вальс, який пара виконала разом із переможцем сьомого сезону Сантою Дімопулос та отримала 27 балів. Другий танець для пари обирали суперники. За румбу, яку обрав Артур Логай, пара також отримала 27 балів. Третім танцем було танго, яке усі пари танцювали одночасно. За підсумками ефіру усі три пари вийшли у фінал[137]. 28 листопада відбувся фінал сезону. Перший танець для пари обирало журі. Суддя Максим Чмерковський обрав танго, за яке танцюристи отримали максимальну оцінку (40 балів). Другим виступом був найулюбленіший танець пари на думку глядачів. Для пари Харлан/Дікусар це була самба, за яку вони також отримали максимальну оцінку. Третій танець мав бути виконаний під пісню конкурентів у проекті. Виконавши пасадобль під пісню Олександри Заріцької «Вирулю», пара отримала 37 балів. Ольга Харлан та Дмитро Дікусар посіли третє місце за оцінками журі, але після голосування телеглядачів їм вдалося посісти остаточне друге місце[138].

Україна має талант[ред. | ред. код]

У 2021 році на телеканалі СТБ транслювався 10 сезон талант-шоу «Україна має талант». Ольга Харлан стала запрошеним суддею шостого випуску, який вийшов у ефір 27 листопада. Свою участь у цій програмі вона прокоментувала так:

« Для мене дуже знаково і почесно, що моє перше серйозне суддівство відбудеться на легендарному масштабному шоу «Україна має талант». Складно було навіть уявити, якими вміннями нас дивуватимуть учасники, адже ми ― неймовірно талановита нація! І так важливо, що в кожного українця є крута можливість проявити себе на сцені «Україна має талант»[139]. «

Особисте життя[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року Ольга Харлан вийшла заміж за українського шабліста, призера чемпіонатів світу та Європи Дмитра Бойка[140]. Пара розлучилася 2018 року[141][142]. Наступного року стало відомо, що Ольга почала зустрічатися з італійським шаблістом Луїджі Самеле. Він триразовий чемпіон Європи, срібний призер чемпіонатів світу-2010 і 2018, бронзовий призер чемпіонату світу-2019, бронзовий призер Олімпійських ігор-2012[143].

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Ольга Харлан отримує Орден княгині Ольги II ст., жовтень 2016

Недержавні відзнаки[ред. | ред. код]

У 2020 році американська компанія Mattel випустила для Ольги Харлан персональну копію ляльки Барбі, яка виглядає, як сама спортсменка у фехтувальній екіпіровці. Лялька-фехтувальниця увійшла в серію Role Models, яка випускається з 2018 року. Харлан стала десятою спортсменкою і першою українкою, яка отримала персональну ляльку Барбі[151].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в [Артем СКОРОХОД: «Такие, как Харлан и Поздняков, свой шанс не упускают». Фехтование // «[[Спорт-Експрес]]», 19.01.12 (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 травня 2015.  Артем СКОРОХОД: «Такие, как Харлан и Поздняков, свой шанс не упускают». Фехтование // «Спорт-Експрес», 19.01.12 (рос.)]
  2. До міжнародного «Залу слави» фехтування увійшли шість українських спортсменів (українською). ТСН. 30 березня 2016. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016. 
  3. Ольга Харлан завоювала золоту медаль на етапі Кубка світу (українською). КорреспонденТ. 14 травня 2016. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016. 
  4. Луканюк, Любомир (5 серпня 2012). Мама Ольги Харлан: "Свое депутатское пособие дочь отдает фехтовальной школе" (російською). Сегодня. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 4 вересня 2012. 
  5. Додаток до постанови ЦВК від 7 серпня 2012 року № 180. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2012. 
  6. Djohnni (18 серпня 2012). 88 динамовских медалиста (російською). isport.ua. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 4 вересня 2012. 
  7. Фехтувальниця з СБУ: в Службі безпеки Харлан привітали з перемогою в Ріо – новости Николаева. www.depo.ua (рос.). Процитовано 10 грудня 2021. 
  8. Товариство «Динамо» назвало найкращих спортсменів 2012 року. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 11 серпня 2013. 
  9. а б Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Кадеф, Адам (2 вересня 2009). Ольга Харлан: "Я страшенно жадібна до перемог". champion.com.ua. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 4 вересня 2012. 
  11. а б Гурина, Ольга (4 серпня 2012). Сестра бронзового призера Игр-2012 Ольги Харлан: «Как и перед прошлой олимпиадой, Оля пошла в церковь и освятила свою фехтовальную перчатку» (російською). ФАКТЫ. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 13 вересня 2012. 
  12. Драга, Елена (2 серпня 2012). Тренер Анатолий Шликарь: «Оля Харлан с детства была ураган — вечно носилась как угорелая» (російською). ФАКТЫ. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 8 вересня 2012. 
  13. Ольга Харлан - олімпійська надія України. BBC-Ukrainian. 10 вересня 2010. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 8 вересня 2012. 
  14. Наші. Ольга Харлан — Відео — Спортивні підсумки — Перший Національний. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012. 
  15. Синявский, Виталий (26 грудня 2011). Лучшая спортсменка Николаевской области Ольга Харлан: Дом достроила, собаку завела, теперь можно и в Лондон! (російською). Николаевские новости. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 8 вересня 2012. 
  16. Офіційний протокол XXIX літніх Олімпійських ігор, частина 1 Архівовано 26 серпня 2012 у Wayback Machine., с. 1701—1757 (англ.)
  17. Ольга Харлан выиграла турнира серии Гран-при в Москве (російською). ЛІГАБізнесІнформ. 17 лютого 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 5 вересня 2012. 
  18. Ольга Харлан - трёхкратная чемпионка мира по фехтованию среди юниорок (російською). newsru.ua. 13 квітня 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 5 вересня 2012. 
  19. На чемпионате Европы по фехтованию в Пловдиве николаевская саблистка завоевала золото в личном и командном первенстве (російською). Николаевские новости. 20 липня 2009. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  20. Саблистка Ольга Харлан завоевала золото международного турнира (російською). Главное. 15 березня 2010. Архів оригіналу за 9 вереня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  21. Ольга Харлан выиграла Чемпионат мира в Баку (російською). СпортОнлайн.ua. 7 квітня 2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  22. International Fencing Federation (ред.). Kharlan, Olga (UKR). Архів оригіналу за 28 липня 2014. 
  23. Фехтування. Ольга Харлан стала віце-чемпіонкою світу. Gazeta.ua. 7 листопада 2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  24. Кубок світу. Харлан в Нью-Йорку стала третьою (українською). champion.com. 26 червня 2011. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  25. ЧЕ-2011 по фехтованию: Ольга Харлан выиграла соревнования саблисток (російською). newsru.ua. 15 липня 2011. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  26. Харлан – найкраща спортсменка року за версією НОК. champion.com.ua. 25 грудня 2009. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 12 вересня 2012. 
  27. Універсіада. Харлан не було рівних у змаганнях шаблісток (українською). champion.com. 17 серпня 2011. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  28. Ольга Харлан здобула «бронзу» на чемпіонаті світу з фехтування (українською). День. 14 жовтня 2011. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  29. Домашнее серебро украинских саблисток (російською). Сегодня. 13 квітня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  30. Ольга Харлан выиграла чемпионат Европы по фехтованию (російською). ЛІГА.net. 18 червня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012. 
  31. Шемякіна і Харлан очолили рейтинг найкращих фехтувальниць світу. http://www.newsru.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  32. Ольга Харлан здобула блискучу перемогу на турнірі серії Гран-прі. http://prosport.tsn.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  33. Харлан победила на этапе Кубка мира в Турции (російською). Tribuna.com. 17 березня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  34. Ольга Харлан: «Бой с Соней Великой был принципиальным» (російською). Tribuna.com. 25 березня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  35. Харлан выиграла турнир в Москве (російською). Tribuna.com. 5 травня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  36. Комащук стала второй на этапе Кубка мира в Чикаго (російською). Tribuna.com. 28 травня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  37. Гран-при. Тянжинь 2013. Харлан стала девятой, Комащук – 28-й (російською). Tribuna.com. 28 травня 2013. Архів [оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  38. ЧЕ-2013. Харлан третий раз подряд выиграла золото (російською). Tribuna.com. 18 червня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  39. Чемпионат Европы. Сабля. Женская сборная Украины завоевала серебро (російською). Tribuna.com. 21 червня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  40. Ольга Харлан вперше виграла особистий чемпіонат світу з фехтування (українською). День. 10 серпня 2013. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 11 серпня 2013. 
  41. Чемпионат мира. Сабля. Женщины. Сборная Украины выиграла золотые медали (російською). Tribuna.com. 12 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  42. Харлан стала лучшей спортсменкой Украины в августе (російською). Tribuna.com. 2 вересня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  43. Харлан признали лучшей саблисткой мира по итогам сезона (російською). Tribuna.com. 26 листопада 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  44. Гран-при. Сабля. Харлан выиграла этап в Орлеане (російською). Tribuna.com. 2 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  45. Гран-при. Сабля. Харлан выиграла этап в Дакаре (російською). Tribuna.com. 9 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  46. Кубок мира. Сабля (жен). Сборная Украины одержала победу на этапе в Дакаре (російською). Tribuna.com. 11 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  47. Гран-при. Сабля. Харлан выиграла этап в Генте (російською). Tribuna.com. 23 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  48. Кубок мира. Сабля (жен). Сборная Украины взяла бронзу на этапе в Генте (російською). Tribuna.com. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  49. Кубок мира. Сабля (жен). Сборная Украины заняла третье место на этапе в Анталии (російською). Tribuna.com. 18 березня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  50. Харлан одержала победу на этапе Кубка мира в Пекине (російською). Tribuna.com. 26 травня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  51. «Герои спортивного года». Бондаренко, Пидгрушная и Харлан стали лучшими спортсменами 2013 года (російською). Tribuna.com. 23 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  52. Чемпионат Европы. Сабля. Харлан победила россиянку Дьяченко и завоевала золотую медаль и другие результаты (російською). Tribuna.com. 9 червня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  53. Харлан стала лучшей спортсменкой Украины в июне (російською). Tribuna.com. 1 липня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  54. Харлан — дворазова чемпіонка світу у жіночій шаблі. (українською). champion.com. 18 липня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014. 
  55. Чемпионат мира. Сабля. Женская сборная Украины выиграла бронзовые медали (російською). Tribuna.com. 21 липня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  56. Харлан стала лучшей спортсменкой Украины в июле (російською). Tribuna.com. 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  57. Знаменита шаблістка Ольга Харлан вийшла заміж (українською). Сегодня. 23 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 травня 2015. 
  58. Ольга Харлан: «На предложение россиян ответила отказом» (російською). sport.ua. 25 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2015. 
  59. Кубок мира. Сабля. Кравацкая взяла бронзу на этапе в Франции (російською). Tribuna.com. 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  60. Харлан обыграла россиянку Великую и выиграла этап Кубка мира в США (російською). Tribuna.com. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  61. Харлан вновь победила россиянку Великую и выиграла этап Кубка мира в Афинах (російською). Tribuna.com. 31 січня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  62. Харлан выиграла этап гран-при в Сеуле (російською). Tribuna.com. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  63. Кубок мира. Харлан выиграла бронзу (російською). Tribuna.com. 3 травня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  64. Кубок мира. Женская сборная Украины выиграла серебро (російською). Tribuna.com. 3 травня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  65. Харлан выиграла турнир «Московская сабля» (російською). Tribuna.com. 31 травня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  66. Українські шаблістки стали чемпіонками Євроігор-2015 (українською). Еспресо. 25 червня 2015. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015. 
  67. Чемпионат мира. Сабля (жен). Финал. Украина проиграла России (російською). Tribuna.com. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  68. InfoResist.org. Украинская фехтовальщица победила на Кубке мира, разгромив в финале россиянку. inforesist.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2016. 
  69. Україна виборола другу медаль на Ріо-2016 (українською). dw.com. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  70. Українські шаблістки завоювали срібло на Олімпіаді в Ріо (українською). dw.com. 14 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  71. Олимпийская чемпионка Ольга Харлан перенесла операцию (російською). sport.bigmir.net. 8 жовтня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  72. Харлан выиграла этап Кубка мира в Тунисе (російською). xsport. 13 травня 2017. Архів Чемпионский камбэк! оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  73. Ольга Харлан и Юлия Бакастова драматично проиграли на «Московской сабле» (російською). xsport. 4 червня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  74. Харлан осталась без медали на чемпионате Европы в Тбилиси (російською). xsport. 12 червня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  75. Харлан уперше з 2004 року залишилася без медалі чемпіонату Європи (українською). Корреспондент. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  76. Харлан третий раз в карьере стала чемпионкой мира (російською). xsport. 22 липня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  77. Харлан выиграла этап Кубка мира в Бельгии (російською). Tribuna.com. 18 листопада 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  78. Харлан выиграла золото на этапе Кубка мира в Мексике (російською). Tribuna.com. 17 грудня 2017. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  79. Харлан выиграла золото на гран-при в Сеуле (російською). Tribuna.com. 1 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  80. Ольга Харлан: «В следующем году Гран-при в Москве будет учитываться при отборе на Олимпиаду» (російською). Tribuna.com. 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  81. Харлан завоевала серебро на этапе Кубка мира в Тунисе (російською). Tribuna.com. 3 червня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  82. Украина проиграла России в финале чемпионата Европы по фехтованию в Сербии (російською). Tribuna.com. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  83. Харлан проиграла китаянке Яци Шао в 1/16 финала ЧМ-2018 (російською). Tribuna.com. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  84. Ольга Харлан: «Сезон закончился не так, как мы надеялись» (російською). Tribuna.com. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  85. Харлан отримала нагороду за перемогу в Кубку світу (українською). Обозреватель. 10 грудня 2018. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2018. 
  86. Харлан не будет принимать участия в первом этапе Кубка мира (російською). Tribuna.com. 6 листопада 2018 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  87. Харлан завоевала бронзу на Гран-при Каира (російською). Tribuna.com. 24 лютого 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  88. Харлан завовевала серебро на этапе Кубка мира в Афинах (російською). Tribuna.com. 10 березня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  89. Харлан выиграла Гран-при Сеула (російською). Tribuna.com. 27 квітня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  90. Женская сборная Украины выиграла серебро на этапе Кубка мира в Тунисе (російською). Tribuna.com. 13 травня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  91. Харлан выиграла чемпионат Европы (російською). Tribuna.com. 17 червня 2017. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  92. Харлан завоевала 20-ю медаль на чемпионатах Европы (російською). Tribuna.com. 17 червня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  93. Украинские саблистки и рапиристы не выиграли командные медали чемпионата Европы (російською). Tribuna.com. 20 черпвня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  94. Ольга Харлан перемогла на чемпіонаті світу з фехтування (українською). Громадське. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019. 
  95. Харлан получила награду победительницы общего зачета Кубка мира (російською). Tribuna.com. 1 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  96. Харлан взяла бронзу на этапе Кубка мира в Орлеане (російською). Tribuna.com. 23 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  97. Украинские саблистки взяли бронзу этапа Кубка мира во Франции (російською). Tribuna.com. 24 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  98. Харлан взяла золото на этапе Кубка мира в Солт-Лейк-Сити (російською). Tribuna.com. 15 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  99. Харлан победила россиянку Никитину и выиграла этап Кубка мира в Монреале (російською). Tribuna.com. 12 січня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  100. Ольга Харлан: «Сейчас я не буду фехтовать в личных соревнованиях, нацеливаюсь только на командную борьбу» (російською). Tribuna.com. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  101. Украинские саблистки уступили Польше в 1/8 финала Кубка мира. Харлан потеряла 9-очковое преимущество перед последней схваткой (російською). Tribuna.com. 8 березнея 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  102. Харлан в пятый раз в карьере завершила сезон лидером мирового рейтинга (російською). Tribuna.com. 8 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  103. Харлан вылетела в 1/32 финала на первом этапе Кубка мира после годичной паузы (російською). Tribuna.com. 13 березня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  104. Женская сборная Украины по фехтованию на сабле впервые в истории не отобралась на Олимпиаду (російською). Tribuna.com. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  105. Харлан – единственная украинка, которая отобралась на Олимпиаду в Токио в индивидуальной сабле (російською). Tribuna.com. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  106. Харлан проиграла в первой схватке на Олимпиаде (російською). Tribuna.com. 26 липня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  107. Ольга Харлан: «Сейчас хочу морально отдохнуть, пожить жизнь без сабли» (російською). Tribuna.com. 26 липня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  108. «Я сейчас не ставлю себе цель обязательно вернуться» (російською). Tribuna.com. 25 серпня 2021. Архів Ольга Харлан: оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  109. Харлан прийняла рішення про продовження спортивної кар’єри. Шаблістка планує виступити на етапі КС на початку березня (українською). Tribuna.com. 9 лютого 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
  110. В Києві вшанували вітчизняних фехтувальників, які внесені до «Залу слави» Міжнародної федерації фехтування (ВІДЕО) (українською). НОК України. 29 березня 2016. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 20 листопада 2021. 
  111. Ольга Харлан - найкраща спортсменка України у серпні (українською). Укрінформ. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  112. Ольга Харлан – найкраща спортсменка серпня (українською). НОК України. 2 вересня 2013. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  113. Ольга Харлан вшосте визнається найкращою спортсменкою місяця (українською). НОК України. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 20 листопада 2021. 
  114. Ольга Харлан отримує рекордне звання найкращої спортсменки України (українською). НОК України. 30 липня 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  115. Ольга Харлан вдев’яте визнана найкращою спортсменкою місяця в Україні (українською). НОК України. 2 лютого 2016. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 20 листопада 2021. 
  116. Непереможна Ольга Харлан в рекордний, десятий раз отримує звання найкращої спортсменки місяця в Україні! (українською). НОК України. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  117. Ольга Харлан зрівнюється з Олегом Верняєвим за кількістю нагород найкращого спортсмена місяця (українською). НОК України. 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 20 листопада 2021. 
  118. Ольга Харлан знову найкраща в Україні! (українською). НОК України. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
  119. «Регионалка» Харлан подумывает отказаться от депутатского мандата, но ей мешают «обстоятельства» (російською). Преступности.нет. 26 грудня 2013. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  120. Из фракции Партии регионов в Николаевском горсовете вышло уже 27 депутатов (російською). Преступности.нет. 31 березня 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  121. Николаевская экс-«регионалка» Харлан успела и «золото» выиграть, и в Киевсовет баллотироваться (російською). Преступности.нет. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  122. Спортсменка Харлан, будучи николаевским депутатом от ПР, уже во второй раз баллотируется от Партии зеленых (російською). Преступности.нет. 21 травня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  123. Українська фехтувальниця Ольга Харлан заявила, що не має наміру йти у політику (українською). Еспресо. 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  124. Девушки с обложки (російською). Корреспондент. 23 грудня 2008. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 5 вересня 2012. 
  125. Ольга Харлан снялась на обложке журнала для мужчин (російською). Новости N. 4 травня 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  126. Енергійний кан-кан Логая та зухвалий пасодобль Харлан: як минув перший ефір "Танців з зірками" (українською). ТСН. 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  127. "Танці з зірками 2021" 2 випуск: важка травма Оруджової та сімейна драма Войтенка (українською). 24 канал. 12 вересня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  128. "Танці з зірками 2021" 3 випуск: заворожуюча хайтарма від Джамали та булінг у соцмережах Харлан (українською). 24 канал. 20 вересня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  129. "Танці з зірками" 4 випуск: Джамала змінила імідж, а Фагот ледь не завершив шоу у лікарні (українською). 24 канал. 27 вересня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  130. "Танці з зірками" 5 випуск: MELOVIN став зіркою Круелли, а Ольга Харлан – Роуз із Титаніка (українською). 24 канал. 3 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  131. "Танці з зірками 2021" 6 випуск: яка пара несподівано покинула паркет (українською). 24 канал. 11 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  132. "Танці з зірками" 7 випуск: які дві пари покинули проєкт (українською). 24 канал. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  133. "Танці з зірками 2021" 8 випуск: пристрасний фрістайл Логая та спекотна румба Власової (українською). 24 канал. 24 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19-11-2021. Процитовано 19-11-2021. 
  134. Роман Зарицкой, ковид и Океан Ельзи: как прошел девятый эфир Танців з зірками (російською). Сегодня. 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  135. Запальні тріо з MONATIK та випробовування від глядачів : як пройшов новий ефір Танців з зірками (відео) (українською). Сегодня. 15 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  136. Дмитрий Каднай и Алина Ли не смогли пробиться в полуфинал шоу Танці з зірками (російською). Сегодня. 14 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  137. Вампірський вальс Дімопулос та танго "на виживання": як пройшов півфінал "Танців із зірками". Відео. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  138. "Танці з зірками": як минув фінал, хто переміг у шоу (фото, відео). Уніан. 29 листопада 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  139. Українці ― неймовірно талановита нація: Ольга Харлан стане суддею 6 випуску «Україна має талант» (українською). СТБ. 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  140. Відома шаблістка Ольга Харлан вийшла заміж (українською). gazeta.ua. 23 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2020. 
  141. Харлан Ольга. Досьє. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 17.06.2020. Процитовано 23.06.2020. 
  142. Ольга Харлан: «Хочу выступать со своей командой и под своим флагом». Федерация фехтования России. 11.07.2019. Архів оригіналу за 26.06.2020. Процитовано 23.06.2020. (рос.)
  143. У Харлан новий бойфренд: призер Олімпіади, фанат футболу і просто красень. Tribuna.com. Архів оригіналу за 21.03.2020. Процитовано 23.06.2020. 
  144. Указ Президента України від 25 липня 2013 року № 392/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  145. Указ Президента України від 4 вересня 2008 року № 804/2008 «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх»
  146. Указ Президента України від 7 березня 2018 року № 59/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  147. Указ Президента України від 4 жовтня 2016 року № 429/2016 «Про відзначення державними нагородами України спортсменів та тренерів національної збірної команди України на Іграх XXXI Олімпіади»
  148. Указ Президента України від 4 березня 2016 року № 80/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  149. Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  150. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019. 
  151. Українка Харлан стала прототипом ляльки Барбі. УНІАН. 05.03.2020. Архів оригіналу за 24.06.2020. Процитовано 23.06.2020. 

Посилання[ред. | ред. код]