Даллас Євгенія
Даллас Євгенія | |
---|---|
Сакевич Євгенія Василівна | |
Народилася | 24 серпня 1925 c. Кам’яна Балка, Первомайський район, Миколаївська область, УРСР, СРСР |
Померла | 12 вересня 2014 (89 років) Лос-Анджелес, штат Каліфонія, США |
Національність | українка |
Місце проживання | Лос-Анджелес, штат Каліфонія, США |
Діяльність | громадська діячка, письменниця, художниця, модель |
Даллас Євгенія , також Сакевич-Даллас Євгенія (при народженні — Сакевич; 24 серпня 1925, хутір Кам’яна Балка, нині село Первомайського району Миколаївської області — 12 вересня 2014, Лос-Анджелес, штат Каліфонія, США)[1] — громадська діячка, художниця, україномовна письменниця, модель.
Євгенія Сакевич народилась 25 серпня 1925 р. на хуторі Кам’яна Балка, нині село в Первомайському районі Миколаївської області у Василя та Неоніли Сакевичів. У родині з шести дітей Євгенія була наймолодшою. [1] Її батьки, які були заможними селянами, у 1931 р. були репресовані. Деякий час жила зі старшою сестрою Наталею, пізніше виховувалася у сиротинці.[1]
Під час Другої світової війни у 1942 р. була вивезена працювати на воєнний завод в Австрію. Наприкінці війни спромоглася втекти до Італії, де жила із фальшивими документами під вигаданим іменем, щоб уникнути репатріації до СРСР. Там вона працювала спочатку покоївкою, потім хористкою, а згодом почала працювати моделлю. В 1954 р. переїхала до США. Жила у Швейцарії у 1969 р. У 1973–1982 роках жила у Шотландії . Останні роки жила у Лос-Анджелесі (Каліфонія, США).[1] Була двічі одружена, мала сина від першого чоловіка.
Володіла українською, російською, німецькою, італійською, англійською та французькою мовами.
Виступала з лекціями про Голодомор 1932–1933 років в Україні. [1]
Євгенія Сакевич-Даллас є авторкою книг «Доля української красуні (Спогади про мою родину під час комуністичного режиму в 1930-і роки)» (К., 1993), «One Woman, Five Lives, Five Countries» (Aurora, 1998; укр. перекл. В. Романовського – «…Не вмирає душа наша: Доля сироти з українського голодомору», К., 2003).[1] За мотивами останньої у 2012 р. в Україні вийшов фільм «Свідок Женя», у якому Евгенія виспупила акторкою та продюсеркою. В англомовній версії фільму закадровий текст читає сама місткиня, в україномовній — Ада Роговцева.
Створила низку графічних та живописних робіт.[1] У 2007 році в Україні, у Музеї Івана Гончара, відбулася виставка її художніх робіт, об’єднаних темою Голодомору.[2]
- M. B. Kuropas. Five lives, five countries // The Ukrainian Weekly. 2000, 2 April; Мейс Дж. Одна жінка, п’ять життів // День. 2003, 27 трав.; Дуцик Д. Попелюшка з України // Без цензури. 2006, 14 лют.
- Енциклопедія сучасної України. Даллас Євгенія [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Проект "Незламні". Євгенія Сакевич [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- FACES AND PLACES. Five lives, five countries [Архівовано 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
- «Свідок Женя» на сайті IMDb (англ.)
- Фільм «Свідок Женя» українською на YouTube
- Фільм «Свідок Женя» англійською на YouTube
- Сайт місткині [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.]