Перейти до вмісту

Даніель Марі-Мадлен Жорре де Сент Жорре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Даніель Марі-Мадлен Жорре де Сент Жорре
Ім'я при народженніmultiple Marie-Madeleine Danielle Jorre de Saint-Jorre
Народилася30 вересня 1941(1941-09-30)[1]
Мае, Сейшельські Острови[1]
Померла25 лютого 1997(1997-02-25) (55 років)
Вільжуїф
Країна Сейшельські Острови[1]
Діяльністьдипломат, політична діячка, вчителька
Alma materУніверситет Йоркаd, Лондонський університет і Единбурзький університет

Пані Даніель Марі-Мадлен де Сент-Жорре д'Оффай (30 вересня 1941, Махе, Сейшельські острови — †25 лютого 1997, Париж) — політик Сейшельських островів. Була міністром закордонних справ (1989—1997). Доклала чи мало зусиль для запровадження креольської як національної мови Сейшельських островів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи Даніель де Сент-Жорре навчалася в Йоркському, Лондонському та Единбурзькому університетах.

Після закінчення навчання працювала викладачем. Пізніше вона була директором педагогічного коледжу, перш ніж стати державним секретарем у Міністерстві освіти Сейшельських островів. У цій ролі вона агітувала принаймні доповнити до англійської шкільної мови і вивчення креольської. Разом з креолісткою Аннегрет Болле вона опублікувала переклад Євангелія за Маркусом (1974) креольською мовою, а у 1978 році — орфографію на креольській мові під назвою Orpronons la nouvelle orthographe. Тим самим вона створила важливі основи для наступного кроку мовної політики Сейшельських островів: У 1981 році партійний з'їзд Народного прогресивного фронту Сейшельських островів (SPPF) вирішив зробити креольську першою національною мовою, англійською другою мовою, а французьку — третьою національною мовою, та ввести навчання креольською мовою у школах у 1982 році. У 1983 році при її головуванні була заснована Асоціація креольськомовної громади (Bann Zil Kreol)[2].

Потім вона була заступником секретаря в Міністерстві закордонних справ і планування між 1987 і 1989 роками.

У 1989 році вона була призначена міністром закордонних справ та міністром економічного планування президентом Франс-Альберт Рене. У рамках кадрової ротації вона також стала міністром навколишнього середовища у 1992 році. Ці посади вона обіймала до своєї смерті в 1997 році.

Міжнародний інститут океану з 2000 року вшановує її «Стипендією Даніель де Сент-Жорре» жінкам з малих острівних держав, які беруть участь у морських дослідженнях.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
  2. ↑ Annegret Bollée: Beiträge zur Kreolistik: als Festgabe für Annegret Bollée zum 70. Geburtstag. Buske Verlag, Hamburg, ISBN 978-3-87548-478-6, ISSN 0720-9983, S. 204.
  3. ↑ The Danielle de St. Jorre Scholarship. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 25 квітня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніель_Марі-Мадлен_Жорре_де_Сент_Жорре&oldid=34816266